Вертяться жовті листочки, відірвавшись об своєї домівки на гілочці. Ще декілька їх залишилось на нашому винограднику. Але скоро і вони, добровільно або за допомогою секатора, відправляться у свій останній, але вільний танок.

Крутишся з самого ранку. Треба було накупити закуски професорській братії, яка приймала у сестри канд. іспит. Насолодившись облизнями досхочу, відправляєшся на офіс, де вихрові потоки протягу мило залицяються до твоєї шиї.

Але у всьому цьому круговороті найприємніші частини залишилися на вечір. Раз, два, три - правий поворот у повному контакті - гвіздочок сьогоднішньої програми.

Банально, але все ж таки вона вертиться... і немає на ній нікому спокою.

Якось звично проходять дні за днями... монотонно рухається час. Не підженеш його і не наздоженеш того, що вже минуло.  Мелодія у відкритій замітці поставлена на циклічне повторення. "Кращі дні минають, залишаючи нам смак гіркий невороття".

Якась монотонна робота переслідує мене. Вона катує не гірше за капельки води, що падають на голову через однакоі інтервали часу. Монотонні рухи руками, ногами, своєю головою, монотонні переміщення пальців по клавіатурі. Монотонна погода за вікном. Все колись набридає...

В активі на сьогодні вичищений підвал, почищена і натерта морква. В пасиві ще половина капусти, яку треба посікти. Чим зараз і займусь. Монотонно...

 

П'янить атмосфера свята. Неділя - це свято.

П'янить запах соснового лісу. В голові паморочиться від такого чистого повітря жителю блогосфери. Молекули озону  та фітонцидів збурюють вакханалію кров'яних тілець. Відчуваєш, що живеш, і смакуєш миті життя.

П'янить молитовний дух Страдчанської хресної дороги. П'янить запах воскових свічок печерної церкви. Підсвідомо лучишся думками з тисячами таких же заблуканих овець, що вже тисячоліття стають тут навколішки перед Всевишнім. Прекрасне місце для відпочинку душі і тіла. Шкода, якщо вас мучить клаустрафобія від сотень тон скельних порід над головою.

П'янить аромат коньячних спиртів торгової марки "Тиса". Єдине, що стримує від полону солодких марень, це шматок солоного сальця та невгамовне бажання відшукати хоча б одного грибочка.

Незважаючи на те, що автомобілів попри ліс більше, аніж самих грибів у лісі, але мисливський азарт п'янить твою уяву. Цікаво блукати по опалому листі та очиськами видивлятися за грибочками крізь хмільний туман. А яка нестримна радість опановує свідомість, коли натрапляєш на два опенька, які дивом залишені такими ж чужинцями для природи, як я.

П'янить тенор і сопрано української пісні, без якої не обходиться жоден празник. 

П'янить саме життя...

Озирнись

Кавер-версія на легендарний хіт Бонні Тайлер "Total Eclipse Of The Heart".

Виконавець:
Контрабанда.com.ua
Музика:
Джим Стейнман
Стиль: Поп-рок
Мова: Українська

Саме так. Після обіду зникли останні натяки на вітер. Все причаїлося, завмерло, затихло. Природа подарувала нам ще один день, коли по-справжньому затишно...

Сьогодні субота, а, отже, сидіти вдома було протипоказано. Вирішили поїхати на місце спочинку, на цвинтар. Їхати недалеко. Від Львова якихось 15 км, половина з яких по ямистій дорозі, яку, напевно, ремонтували ще перед війною. Лукавлю трішки, але дорога цього заслуговує. А на селі життя йде своїм ходом, якраз виганяли  корів на вечірню пашу. Навіть дзижчання бензопили в когось не руйнувало враження, що жити тут затишно...

Від Великодня на могилах повиростало доволі багато лабаззя. Але віддавати свій борг покійним приємно, навіть якщо не носити на собі діаманта, зробленого з їх праху. Лише навівши порядок біля кам'яних осель своїх родичів заспокоюєшся, на серці стає мирно і затишно...

Нерухому повітряну масу час від часу здригають літаки, які саме над Жирівкою виходять на свої траси після зльоту з аеропорту. А коли не чути їх двигунів, то в повітрі розходяться лише каркання. Інколи озветься і сорока. Та ці звуки видаються справжньою тишею, яка контрастує з шумом Леополіса. Там справді було затишно...

У нас на порталі теж доволі затишно... як вдома.

"Розподіл багатства, грошей, високих посад та й решти благ, наданих нам Господом, між людьми того ґатунку, якому найчастіше вони перепадають, прямо вказує на те, наскільки нікчемними вважає Творець усі ці блага. "

Жан де Лабрюйєр   

 

... Холодно... Сьогодні жахлива погода. Дощ, котрий накрапав усю ніч, немовби застудив усю землю. Довелось підійматися на горище за зимовою курточкою. Вперше за цей сезон. Але вона мало що змінила в цокотінні зубками. Крижаний подих зими вперто проникав крізь неї, торкаючись мурашок на шкурці. А коли шкіра стає гусячою, то це вірний признак того, що таки надворі холодно...

Ходив постригтися. Не зраджую своїй перукарці вже шостий рік. Кажуть, що людина запам'ятовує щось нове за двадцять один повтор. Так от, моя перукарка вже не питає, як мене постригти. Але сьогодні вперше за стільки часу Іра була застуджена. А все тому, що холодно... 

Але застуда не заважала вправності. Іра стриже дуже акуратно. Її пальчики вміють обходитися з неслухняною шевелюрою. За півгодини не одна тисяча волосків зустрілася в нерівному протистоянні з ножицями. До речі, Іра мене навчила тримати ножиці правильно. Кому треба, то обов'язково зверніть увагу на те, як це роблять перукарі. Чорт, а без волосся на голові реально холодно...

Вирішили піти на чай. Звичне місце виявилося незайнятим. Найспростіший спосіб перевірити чи змерз елементарний: доторкнутися до вух. Холодні...

І дотик рук теж холодний... але лише спочатку ))))

Приплентався додому.    Тут тепло... На вузиці моросить осінній дощик. Опале листя лежить на тротуарах, липне до ніг. Нехай воно мокре, слизьке, наполовину зігниле, але жовтогарячі барви його несуть тепло... Сьогодні нашу вулицю асфальтували. Ця дорога зараз виблискує обсидіановим блиском, а пара, що підіймається, забирає з неї тепло... Ні, на вулиці таки зябко, неприємно для інших, але не для мене. Сьогодні у програмі був джайв, тому кров ще довго буде зігрівати і створювати ілюзію тепла... Це одна з небагатьох нагод проводити час з друзями. Вони не дають відчувати себе самотнім. А така думка несе у серце тепло... Набрав номер зі списку останніх контактів. До дверей залишалося хвилини три ходу. Але мікрохвильове випромінювання на частоті 1800МГц встигає розігріти і вухо. Тепло... ?

Технологія виготовлення діамантів з покійничків відома давно. Детальніше тут.

За доволі прийнятну суму можна перетворити прах померлого або жмут волосся на діамант, вагою до двох карат. Я би був не проти, щоб з мене зробили діамантик, а ви?

Почну зі свого побажання. В перших іграх подвійні бали одержували люди, які справлялися із завданням менше, ніж за годину. Така система ставила в невигідне положення гравців, що проходять завдання першими і преміює тих, що, користуючись підказками, проходить його пізніше.

В ШИ-2 ситуація покращилася, бо преміювання діставалося лише тому, хто вперше розгадує завдання. Але таке преміювання теж не можна вважати справедливим. У випадку складних завдань створюється великий розрив між агентами, і не факт, що ці агенти користувалися чиїмись підказками. Коли ж доходить до завдань на один бал, то дабл стає нагородою не за логічне мислення, а нагородою за швидкість вашого провайдера.

Тому вважаю, що варто розподіл балів прив'язати до номіналу і його дубля, але бали, які за нього даються, зменшувати пропорційно до якогось логарифмічного закону, що в якості змінної використовує кількість гравців, що розв'язали це завдання. Така система буде найбільше преміювати першого, хто справився з завданням, присуджуючи йому подвійну кількість балів.   

Для прикладу формула може бути такого виду:   В = 2*N - N * (1-1/log(A+1;2)) де B - кількість балів, яку отримує гравець за завдання; N - номінал балів;  А - кількість агентів, що розв'язали це завдання швидше.  P.S. І запровадження кількості балів із заокругленням до сотих виключить ситуацію, коли сотня чоловік має однакову кількість балів, але неоднакове місце в рейтингу агентів. UPD: Коментарі не по темі в кінці обговорення будуть видалені.