Якщо вже першого дня нового року в онлайні (минулого року 1-го січня, по-моєму, відпочивав від компа та інтернету), то чому б не розповісти про новорічну ніч?
Святковий настрій, як не дивно, з'явився. Напевно через радість, що закінчувався 2020-й, бо зазвичай сумно, коли минає черговий рік. Настрій підіймав спілкуванням з батьками, а потім дискотеками на радіо. Новий рік зустрів не один. Навіть трішки
, хоча все одно розвезло. Добре, що не відкоркували шампанське.
Послухав звернення президента. Не вразило. Зловив себе на думці, що вітання від президентів ніколи не любив, а брехунів тим паче.
Сусіди поводили себе тихо, хоча було помітно метушню. Та й взагалі якось було тихо. Лише з опівночі бабахкали салюти. Причому було видно лише залпи, а феєрверки — ні, тому що надворі стояв туман. А потім вночі прокинувся від того, що сусіди врубили музику.
Смаколики, нажаль, залишили на "потім". Олів'єшка відсунула ікру на другий план. Та ще й вийшло мангове меню.
Святковий настрій потроху вивітрюється. Хочеться або десь погуляти-пофокати (тільки що?), або попрацювати. Офіс відпочиватиме до понеділка, а я рвуся до роботу. Чому? Тому що треба себе чимось зайняти, бо інакше прийде післясвяткова депресія.
Чому пишу про це? Тому що кожна зустріч нового року відрізняється нюансами.
, хоча все одно розвезло. Добре, що не відкоркували шампанське.
