Попри те, що на вулиці відлига, краєвиди цілком зимові. Хіба шо, на деревах нема снігу.

Було б ще гарніше, якби не повітряні тривоги, затяжний ремонт зубів (який невідомо чим закінчиться) і "істоти", що вмикають російський говнореп на всю вулицю.

Як би не вихваляли цифрові технології і скільки б у них не було переваг, вони вразливі. Кібератака на "Київстар" — черговий доказ. І, як завжди, Україна виявилась неготовою до викликів. Поки думають про військовий фронт забувають про інші фронти — електронні, дипломатичні, культурні. Так що електронний документообіг, електронні вибори — все фігня. А у нас поспішили відмовитись від стаціонарного зв'язку і радіоточок.

Причому, як показав досвід минулої зими, для відсутності зв'язку достатньо вимкнення електропостачання.

Звичайно, аналоговий світ теж не надто надійний — але яка-не яка альтернатива в разі екстренних випадків.

Стосовно "Київстару", був стартовий пакет "Водафону", який подарували при купівлі смартфона. Зараз би став у нагоді — однак скінчився "строк придатності". Може й даремно не скористався? Правда, це б обійшлося в додаткову копійчину.

Випадково натрапив (після перегляду різноманітних інтерв'ю запропонувало) на підкасти про кекс на Ютубі. Причому українською! Аж заслухався. Хоча не знаю, навіщо це мені, бо кекс не світить. Як мінімум, тому що неконвенціональний (чи щось типу такого). Тобто, не відповідаю стереотипним уявленням про справжнього чоловіка. Але розмови цікаві!

Здивувало, що є дівчата, які зустрічаються не лише з хлопцем, а й з дівчиною (ось чому деяким чоловікам не вистачає жінок). З іншого каналу дізнався, що жінки незадоволені чоловіками, то краще зустрічатися з жінками. Одним словом, зрозумів, що традиційні "сімейні цінності" знецінились.

А хтось вихваляється величезною кількістю партнерів/партнерок. (Ось тут стало образливо) Однак, як то кажуть, "просвітництво — в маси"!

Канали рекомендувати не буду, якщо цікаво, самі знайдете.

Цікаве спостереження: якщо у державній стоматполіколініці лікують в положенні сидячи або напівлежачи, то у приватних — в горизонтальному положенні (що мені незручно). Мабуть, всюди так. Чому?

Ну а щодо лікування зубів, то процес затягується надовго.

Нове покоління Mercedes Sprinter. Досить симпатичне. Хоча, здається, капот став довшим. 

А якщо бамепри пофарбувати в колір кузова, то вийде тіпа "люкс".

Ну і, звичайно, з'явились електричні версії.

Стрічка блогів останнім місяцем скоротилася. Якщо раніше записи за добу не вміщались на сторінці, то тепер на головній сторінці з блогами показує дописи за 3, або взагалі, за 4 дні.

Нехороша тенденція.

"Ну а ти шо?" Так, я став писати рідше. Але і контенту поменшало. А писати будь-яку хрінь не хочеться. Я про себе й так забагато розповідаю.

Складається враження, що тактика Заходу — давати стільки зброї, щоб її було достатньо для оборони, але не вистачило для наступу. 

Причини? По-перше, зброї у демократичних країн менше, ніж у тероросії. Відповідно, вони не можуть все віддати Україні, а себе роззброїти. Якщо тероросія цілеспрямовано готувалась до війни з НАТО, США і ЄС роззброювались. Тому надолужити темпи виробництва озброєння важко, а в деяких країх власне виробництво навіть ліквідували.

По-друге, якщо дати забагато зброї, це може спровокувати Третю світову або обмін ядерними зарядами. А всі хочуть жити. Особливо сита і мирна Європа з США. Тому-то допомогають, однак вписуватись за нас не будуть.

По-третє, вони тупо виграють час для нарощення виробництва зброї, тренування воїнів і збільшення чисельності армій. Тобто, поки Україна стримує ворога на своїй території, країни ЄС готуються до "зустрічі" здичавілих русаків. І коли ми виснажимось і використаємо людський і економіний ресурс (тобто, коли капітулюємо — про це говорять частіше і частіше), НАТО сподівається відбити наступ. Можливо навіть і Україну відіб'ють у русаків. Інша річ, скільки українців залишаться і в якому вигляді будуть міста і села? Але кого те хвилює, якщо ми готувались до шашликів і свят єдності, замістьь того, щоб готуватись до війни.

Ось такий цинічний погляд. А ви що думаєте?

Режим сну зовсім зіпсувався. Правда, і погода за вікном сонна — темна, похмура і холодна. Ще й не привчив себе ігнорувати тривоги. Сниться "бабах". Прокидаюсь — на карті повітряна тривога. Під час масового нальоту дронів було гучно. І, як показує практика, якщо гучно, значить близько:( Прикол в тому, що перед "бабахом" вирішив тривога-не тривога, а треба лягати спати. Але після приземлення беспілотника спати перехотілось. Тішу себе тим, що десь більше приземлялось. Ну і минулої осені джага-джага була аж з жовтня.

Про погоду писати не буду — всі й так знають.

У вітрюган лапті хоча б дрони не запускають.

Продовження розповіді про очікування від приватної клініки. Хоча за час очікування я вже перенервував. Але виявилось, що не так вже й страшно (якщо не враховувати страху від пребування на вулиці). Сервіс на висоті! Здивував інший підхід, ніж у державній стоматології. Зворотня сторона зручності — не можна розмовляти.

Що ще цікавого... Дорога була слизькою, тож ледве не зробив сальто.

Ні що так не лякає, як очікування ймовірного звиздецю. Правда, тішу себе тим, що комусь ще гірше. Але поки невідомо, чи зможуть полікувати зуб, чи на видалення. І, як на зло, нічим відволіктись від думок. 

Іще чомусь відмовляють від клініки, в яку записався (хоча відгуки гарні). Ну, шо буде, те буде.