Четвертий зарубіжний і, за сумісництвом, найдорожчий MRE, який я коли-небудь купляв — це добовий сухпай армії Швеції. Він мені обійшовся аж у 1200 гривень (не враховуючи вартості доставки), що само по собі вище психологічного бар'єру в 1К. Але вибирати було ні з чого. А те, що можна було придбати, коштувало ще дорожче. Тому годі скиглити — треба куштувати. Головне — не казати мамі про ціну (навіть при тому, що замовляв за свої гроші).

Вичитав, що якщо довго не спати, то можна навіть ласти склеїти. Але попри страх все одно не вдається заснути. По-перше, часто шахедна атака розпочинається з вечора. І передбачити, де будуть літати дринольоти, неможливо. Тож іноді трапляється, що тільки вмостився — аж чуєш: "Бабах!" (якщо луплять по шахедах чимось важким) або "тир-тир-тир" (стрілкотня). Нещодавно, таке було тричі. Причому, кружляли в районі якраз о 4-й ранку. А в такий час заснути проблематично, бо передранковий час. Та й, щоб налаштуватись на сон, потрібен якийсь час. По-друге, пізній час засинання робить свою справу і просто заснути стає важче. Для цього перед сном доводиться дивитись контент. Спочатку думаєш: "Нумо гляну ще одне відео", "почитаю якусь статтю". А потім іще і ще... По-третє, для сну потрібні гарні емоції і щоб мозку було що переробляти. А якщо потік інформації обмежується лише побутом та інтернетом, новим враженням братись нізвідки. Але я хотів поговорити не про причини неспання, а про наслідки. Так ось... Помічаю, що болить голова. Дуже хочеться спати. Важко сконцентруватись на чомусь (на роботі або на зйомках для блогів). Відчуття, наче п'яненький. Наскільки мене вистачить не знаю. І, в принципі, можна хоча б частково надолужити неспання, відіспавшись вдень. Однак це якщо нічим не зайнятий. А якщо є купа справ?! Треба дозняти дегустацію (мабуть доведеться відкласти і виспатись), зробити роботу. А ще під час дегустації відлетіла коронка. Тому треба буде підшуковувати час, щоб сходити в стоматологічну клініку. А мені ж треба готувати матеріали до блогу, бо піджимає дедлайн. І що робити?! Як спати? Бо таблетку для пофігізму ще не вигадали.