Таки був змушений звернутися до Центру зайнятості. Там якщо ніфіга не знайдуть, то хоча б порадять як переконувати роботодавців: «Ну ва-а-азьмите меня» ((с) Елена Воробей)). Бо після 30-ти працівники вже не потрібні( Та й підпсую статистику безробіття. Але не тут-то було...

Ну, думаю, що може бути простіше — зареєструватись. Взяв документи, які потрібні. Але опа — треба довідку, що не є учасником сільскогосподарського господарства. Отакої?! Наше місто вважають «сільською місцевістю». А учасники приватних господарств не вважаються безробітними. Цікаво, а де в нашому місті фермерські господарства? Немає ж вільного клаптику землі. А довідка все одно потрібна.

Епізод 2.0: біганина за довідкою. Виявилось, що потрібен ідентифікаційний код і ксерокопії документів. От морока!

Епізод 2.1: Довелося йти другий раз. А міськрада-то переїхала в інше місце. Треба півміста пішки пройти. Аж замахався поки туди-сюди. Як було добре, коли міськрада була на старому місці. А так далеко пертися.
Ну хоч маршрутки пофотографував.

І це ж не все. Потім в Центрі зайнятості ще якісь папірці понавигадують. Так шо треба буде й їх чимось озадачити.

Скільки кота не годуй — він все одно надвір проситься.

Як він захворів, на лікування витратили майже 500 гривень. І ще стільки ж треба було б. Але якби ж він сидів вдома. Так ні, приходить тільки поспати і поїсти.

«Я не був закордоном,
Не дививсь на Біг-Бен з балкону.
Не кохав азіатку
І у Берні не маю людного статку.»

«А ти така встала.
"Ніде не були..." — сказала.»

Під враженням від почутої пісні, що презентував у попередній замітці — ADAM - Закордоном (Маруся).
А ще читав одного блогера, який хвалився тим, що об'їздив декілька країн і побував закордоном (взагалі емігрував з України).

А я? Ну декілька раз подорожував. Був у Маріуполі, Луцьку, Вінниці, Сарнах, Чернігові, Славутичі, Умані. Але закордоном взагалі не бував.
Правда, життя триває. Може все-таки кудись виберусь.

Як вважаєте: чи варто корити себе за те що не вдосужився побувати закордоном? Чи ви були закордоном?

Прикольна пісня від початківців. Група зовсім нова і ще не дуже розручена. Але дякую «Країні ФМ». До речі, на днях була програма «Культурний простір», на яку запросили лідера групи «ADAM». Казав, що самі знімають кліпи.

Цікава пісня. Хоч і дуже коротка — менше 2 хвилин. І акустична, що незвично.



Пісня зі смислом. І таким голосом. І кліп який... шикарнючий. Які колоритні персонажі. І кінцівка прикольна (шо то за чувак в кінці кліпу? З якогось фільму?).

«Сказала шо все: Тепер... і Марі, а не Маруся».
(Прямо як моя знайома).

P.S.: Давайте тут про пісню. А про те, про що співають пропоную подискутувати в наступній замітці. Вважаю, «ADAM» підняли актуальну тему.

Почитав, що пишуть у бложиках — народ справді масово втікає з LiveJournal. Хтось по причині нових більш жорстких правил. Хтось через сам факт переходу під російське законодавство без попередження (хоча це й так було зрозуміло). Іноземці бояться правил російською мовою — і подалі від гріха «випилюються». Тепер в ЖЖці буде ще більше реклами, ще більше рашистської пропаганди (яку неможливо відключити). Хтось каже, що антиросійських юзерів не будуть сильно пресувати — дістанеться лише головним. Але жити в страху ніхто не хоче.

На днях ЖЖку закинув один із найпопулярніших блогерів українського сегменту —  Ігор Бігдан (ibigdan) . Інші популярні юзери теж згортають діяльність. З тих, кого читав на початку знайомства з Живим Журналом, після нових правил майже нікого не залишилось.

У зв'язку з масовим відтоком блогерів, програмісти LiveJournal закрили копіювання блогів на інші блог-платформи.

Кажуть, що безпрограшні лотереї брешуть. Нічого подібного! Як і обіцяли — без програшу не залишитесь.

Цікаво спостерігати як ростуть ціни. Згадав, що давно не звертав уваги на цінники на заправках. Так шо поглянув і офигів. Бензин по 26-27 гривень. І не відомо шо, може якась бодяга.

Тепер зрозуміло, чому знайомі не дуже-то подорожують. З такими то цінами!

Відносно свіженьке відео і нова пісня від DZIDZIO. Про контрабандистів-старшокласників.

Якщо попередні сингли були мєдлячками, то ця драйвовіша.



А пісня? Ну не торкає, але слухати можна.

«Злапали тих "бізнесменів"
Ну і дали їм пе... пе...»

В попередній замітці згадував про передачу «4 весілля». Так вирішив поговорити про це шоу. А чом би й ні?! Сам колись два рази був на весіллях — тож тема не така вже незнайома. Ну а про шо програма, якщо раптом хто не дивився і не чув? «4 весілля» — це шоу про чотирьох наречених, які змагаються за краще проведення весілля. Хто виграє — отримує туристичну подорож. А дотепний ведучий закадровим голосом все це прикольно коментує. Якшо чесно, навіть не міг уявити, що така програма мене зацікавить. Але коли спати не хочеться, а музика набридла — то можна послухати. Чого тільки варті іронічно-гурмористичні коментарі ведучого!

Послухати телевізор? Ну, так. «Плюси» чомусь ловить на FM-діапазоні. Тая що я «4 весілля» слухаю, а не дивлюся.Справа в тому, що програма так пізно виходить (з 22 до 23ї), що вмикати тєлік і будити батьків з сусідами якось не комільфо.  А так, тихесенько собі вклюсчив радіо. Або взагалі в навушниках.  Хоча одного разу таки дочекався програми і подивився по телевізору. Але шось слухати по радіо цікавіше.

У Потапа з Настею в одній із пісень є такі слова: «Вызывай такси под рестик». А я дивувався із незрозумілого слова. Думав, а шо ж воно таке — «рєстік»? І от, випадково дізнався, з програми «Чотири весілля». Виявляється, рєстік — це ресторан. Хм... раніше такого слова і не чув.

Хоча після програми почув ще один незрозумілий вислів: «пресвятий кейтеринг». А шо воно значить?