Переїзд до іншої кімнати/Остаточно пересварились?
- 24.04.23, 10:30
Минулий тиждень видався насиченим. Чого тільки вартує підіння метеориту ввечері 19 квітня. Вихідні теж були не простими. А почалось все з того, що мама, як завжди, "завелась" з пів-оберту. Причиною для сварка став "день смаження". Одразу і магазинна "домашня" ковбаски (а вона ох яка смердюча, ще й з хрящами і тверда), налисники і котлети. Ніколи такого не було — і от закортіло! А з витяжкою, як і з водовідведенням на кухні, у нас погано. Хоча, по правді, причини для сварки накопичувались, і дим від смаження був лише формальним приводом.
В результаті довелося з'їхати до своєї колишньої кімнати, з якої перебрався рік і майже два місяці тому — як тільки почалося повномасштабне вторгнення. До цього мама казала, що зараз стало спокійніше і можна повертатись до своєї кімнати і розбирати тривожні валізи. І взагалі, таке враження, що вона стомилась від війни, хоча визнає, що це надовго. Але мова не про те.
Повернення у свою кімнату — мабуть таки добре, оскільки суцільні профіти. Хоча це все одно стрес, але набагато краще, ніж переїзд на зйомне житло чи на казенне утримання. Проте тепер не треба прокидатись посеред ночі (іноді декілька разів за ніч), щоб нагодувати кицьку і посадити її на лоток (про що я вже писав); можна спати без тісноти, не упираючись у стінку; не треба постійно поправляти підстилки на ліжку (щоб не продавити пружини); можна сидіти за комп'ютером допізна, ніхто не зганяє через те, що мама хоче спати; не треба ревнувати до компа; туалет став ближче. Суцільні профіти!
Перший тест з кицькою мама не пройшла. Напевно, мама проспала і не посадила кішку на лоток, і та наклала купку, бо на ранок лоток перенесла до кицьки. "А шо, так можна було?!" А я мучився, не спав!
А мамі як стало легше! Перестала варити супи/борщі і смажити. Пранням теж доведеться займатись самотужки (іноді допомагала). Цікаво, чи розгориться нова сварка, якщо з батьком підключимо пральну машину, бо прати вручну у 21 столітті — це нонсенс.
Ну, нічого, треба звикати до самостійного життя. Ми й так декілька крайніх років були, як чужі люди.
Батько перейшов на "Мівіну". У мене теж є запас їжі швидкого приготування. А супи й несправжні борщі я й раніше не любив. В принципі, можна обійтися піцами та бутербродами з чаєм. Зате мама тепер спить вночі і вдень. Не треба готувати. Тепер напевно виспеться! Коли спить вона не свариться.
Можливо, погано викидати сімейне життя на привселюдне обговорення, але поговорити більше ні з ким. До ого ж, вищезазначене негативно впливає на роботу (на натхнення і часу для роботи менше), а там теж не все гладко.
3
Коментарі
Makcімаліст
124.04.23, 10:54
Можливо, відійде і помиримся. ХЗ.
Мне обещали
224.04.23, 17:46
Ничего постыдного что выносите свои ,,семейные недоразумения ,,
Они временные
Все наладится
Никто не идеален , да и годы у ваших родителей ,, приличные,,
Их надо уважать
Терпения всем в вашем доме
Makcімаліст
324.04.23, 19:20Відповідь на 2 від Мне обещали
Ну, не знаю... Вже третій день зі мною не розмовляє.
Образи і непорозуміння накопичуються, тож вважаю, що вони на самому піку.
Мне обещали
424.04.23, 19:57Відповідь на 3 від Makcімаліст
Вам прийдется с этим жить …. Это их ,, зона комфорта,, не готовить , не разговаривать
Отпустите
Так живут миллионы
Бес Понятия
524.04.23, 21:56
Боже, яка драма в рамках однієї квартири.
Makcімаліст
625.04.23, 10:47Відповідь на 4 від Мне обещали
З батьками теж живуть мільйони.
Тут питання, як організувати свою зону комфорту.
Nech sa paci
725.04.23, 17:53
А я люблю "несправжні борщі". З капустою, буряком, томатами,... сметаною, М'ЯСОМ.
Nech sa paci
825.04.23, 17:57Відповідь на 5 від Бес Понятия
Виявляється, порівняно з цим прикладом у мене ще більш-менш. Хоча теж маю з батьками різні погляди (не політичні, а інші).
Nech sa paci
925.04.23, 18:29
Мабуть, глобальний спосіб вирішення проблеми — з'їхати кудись. Винайняти або купити квартиру, одружитися й переїхати до дружини (хоча тут є ризик)...
Бес Понятия
1025.04.23, 19:18Відповідь на 8 від Nech sa paci
Ну я хз. З батьками добре жити в дитинстві, а потім виникають отакі проблеми як у автора. Та і гуртожиток у квартирі ніколи добром не закінчується - у всіх різні поняття особистого простору і потреби. А проблеми насправді в іншому.