Як не з'їм то понадкушую

  • 28.10.17, 12:54

Тут був Степан.

Таки встигла нагрИбти

Цього року я вже думала, що пролечу як хванєра над Парижем, але таки встигла отримати насолоду від цьогорічного осіннього грибного сезону. Влітку я теж кайфонула від сбору маслюків, але ця грибалка запам'ятається надовго.
Зранку у п'ятницю я написала замітку, що їду на гриби і....наготувала їсточки, зібрала сумки, дочекалася дитину зі школи, дочекалася чоловіка (бо падлюка вєчно мені плани пересере своїми ділами), завезли Степана до мами і, майже зранку у 15 з гачком, я була у лісі. 
Людей було як на Хрещатику, чого їм вдома не сидиться, я не розумію. Мене тішать наші грибники. Майже всі у камуфляжі і з лукошками (не з корзинами, а саме з лукошками), у всіх круті швейцарські ножі і модні мешти. Ми серед них були як цигани, не скажу, що як броварські цигани, бо ті ще крутіші. Ми були приблизно як бердичівські цигани. Коли ми заходили до лісу, то всі хитрі і розумні вже виходили. Але, як кажуть, твій гриб тебе дочекається. За дві години ми взяли відро поляків, шалену купу зонтів і трохи гливи. Збирали гриби до того моменту, поки у мене не почалася куряча сліпота.
 
Фото "шедевральні", бо у мого бабушкофона теж сталася куряча сліпота.


Наступного ранку я ледве дочекалася. Коли ми приїхали до лісу, то зондеркоманда вже робила свою справу. Ми знайшли вільне місце у строю і стали прочесувати територію разом з ними. Головне в цій справі, коли ти знайдеш галявину з сімейкою поляків, голосно не радіти, бо якесь чудо обов'язково ненароком опиниться поруч і почне різати твою здобич. А ще подумки тре про себе казати: "Тут грибів нема... тут грибів нема". Не повірите, але це діє! Гриботелепати з часом розсмоктуються і ти вже починаєш вголос співати: "Грибочок-грибочок, покажи бочочок". Це теж 100% діє (перевірено роками) і збираєш спокійно гриби вже без свідків і конкурентів. 

Спочатку було це.
             
    Потім це. Бо нажарити пательню свіжих грибів, то святе!


А вже потім це.

 
І наостанок, що я хочу сказати. Я вас всіх люблю і цілую, але якщо ви колись підете у ліс по гриби і у вас в голові буде лунати голос: "Тут грибів нема...тут грибів нема", то краще йдіть, бо ставати між мною і грибами не слід. lol kiss

Нет сил больше терпеть

Всё!!! Я больше не могу! Сколько можно заниматься этим мазохизмом и смотреть на чужое счастье? Весь ФБ грибами завален. Вы как хотите, а я в лес! Мужа за руль, Стёпу в рюкзак, остальных в резиновые сапоги! Ждите меня через пару дней... или счастливую с грибами, или просто, как всегда, красивую, умную... скромную, но без грибов.
Ждите отчёта.... ждите отчёта ....ждите отчёта

Самый правильный памятник

  • 19.09.17, 12:30
  • к
Современная Россия наконец-таки установила в Москве самый правильный памятник себе. 
Тадаааам! Тыдыыыыыщ! Опппачки!!!!!! 
Славься Россия! Славься миллионами убитых твоими стволами! Гордись, что ты создала лучшее орудие для убийства! Пусть видят все! Пусть боятся! 
В центре Москвы открыли памятник Михаилу Калашникову и его автомату 


Андрей Макаревич, на свою голову, высказал своё негативное мнение к сему позорному событию. На что получил адЫкватный Атвет: "Вместо того, чтобы как истинный патриот и гражданин вместе со всеми гордиться славной историей и достижениями нашей Родины, Макаревич решил полить всё это грязью. На своей странице американской социальной сети Facebook он попытался максимально оскорбить монумент. Печально видеть, как в прошлом весьма талантливый музыкант всё дальше и дальше скатывается в пучины ненависти к родной стране и её наследию ради коротких моментов славы среди либерально-настроенной культурной тусовки."

P.S. Тем, кто сейчас будет мне писать, что мол там и там есть памятники пистолету, гранате, палке.... идите все на! Считаю верхом идиотизма ставить памятники подобного рода в любой стране. Гордиться убийством людей низко, подло, мерзко. Меня бесят парады военной техники в любой стране. Для меня намного важнее памятник нежинскому огурцу, чем любой подобный монумент. 

Наверное мир окончательно .бнулся.

Занимайтесь любовью, а не войной. 


P.P.S. И ещё для разных умных любителей володенькияснасолнышка, когда начнёте вести срач о войне в Украине. Не путайте понятия "защищать" и "оккупировать","нападать","отжимать", "воровать","грабить".

68%, 15 голосів

23%, 5 голосів

9%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

О Ней.

Она появилась первой в Их совместной жизни. Не новый диван, не телевизор и даже не штамп в паспорте, а Она. Нормальные люди сначала заводят новые сковородки, но эти двое завели кошку, обычную серую и полосатую, настолько обычную, насколько обычной может быть кошка . 
Так Она стала главным свидетелем всего, что происходило в Их жизни. Они ссорились, мирились, рожали детей, строили свой дом, сажали деревья, смеялись, плакали, спорили, уходили и приходили, иногда они уезжали, но всегда возвращались туда, где их ждала Она. 
Кошке Они казались странными и даже глупыми. Часто эти двое оставляли своего ребёнка спать одного в коляске, Ей приходилось сидеть рядом и, когда малыш просыпался и начинал кряхтеть, громко мяукать. Потом Они водили мальчика в садик, Она провожала и встречала их у калитки. Когда Их сын пошёл в школу, у этой странной парочки хватило ума отпускать его одного. Кошка выходила на дорогу и долго наблюдала за подпрыгивающей фигуркой с большим синим рюкзаком, пока силуэт не пропадал за поворотом. Она точно знала в какое время маленький хозяин вернётся и уже ждала его на заборе. Потом Они родили ещё и всё начало повторяться.
Она не любила лишних сантиментов, не любила когда её долго гладили, не любила когда её будили, не любила чужих детей и громких гостей. Она не обижалась, когда Они забывали её кормить, Она могла сама о себе позаботиться. 
Время от времени в Их доме появлялись ещё какие-то животные. Однажды Они привезли страшного, больного, блохастого кота, которого подобрали на улице и оставили у себя на 6 лет. Кот был очень беспокойным, он постоянно находил проблемы на свою голову, его раны не успевали заживать и поэтому почти всегда ходил с зелёными ушами. Кот был настолько глуп, что даже не пытался ухаживать за ней. Единственное, что интересовало этого недосамца -это драки. Кот пропал так же неожиданно как и появился, он просто ушёл зализывать раны и не вернулся. 
Потом Они завели собаку. Ей даже показалось, что собака занимает слишком много места в Их сердце, но гордость и мудрость не позволили Ей даже намекнуть об этом. Собака была шумной и беспокойной, всегда тыкала и обнюхивала своим мокрым носом, бегала кругами и лезла со всех сторон. Приходилось воспитывать наглого пса и иногда впиваться когтями в его наглую морду, но это помогало только на время. Кошка любила лежать на заборе и смотреть сверху вниз на прыгающего глупца. Неужели он и вправду думал достать Её? Потом пропал и он. Она даже немного скучала.
Она была единственной дамой в округе и вниманием кавалеров никогда не была обделена. Не каждая кошка может похвастаться таким списком. К Ней захаживали чистокровные британцы, персы и другие породистые особи, но Её привлекала прежде всего харизма. 
Весной Она рожала котят. Иногда это случалось дома, иногда на соседских чердаках. По кошачьим меркам Она была хорошей мамой. Вылизывала, кормила, учила охотиться и прятаться от опасности. 
Кошка иногда болела, но всегда знала как лечиться. Когда раны были слишком глубокими, Она всегда знала, что Они помогут.  Но не в этот раз...
Она толком не поняла что случилось. Просто вдруг Она перестала видеть на один глаз и слышать запахи, воздуха не хватало, тело не слушалось и постоянно хотелось спать. Ей так хотелось забиться в угол и лежать в тишине, но Они отвезли Её к врачу. Похоже на инсульт. Да-да у кошек тоже бывают инсульты. Люди в белых костюмах долго осматривали и прикладывали какие-то штуки, потом кололи уколы и вливали капли. Она терпела. Так нужно было Им... Им, но не Ей. Она устала. Пришло время уходить. И Она ушла. Ушла как все обычные кошки. Они не найдут Её тело и не будут носить весной фиалки к Её могилке. Она знала, что это всего одна из жизней и Она вернётся и вернётся именно к Ним в образе какого-нибудь котёнка, что Они обязательно подберут на улице. Ведь Она в ответе за тех, кого приручила, а Этих оставлять надолго одних нельзя.

 Когда-то Они завели кошку, необычную серую и полосатую, настолько необычную, насколько необычной может быть кошка...


P.S. Не ставьте плиз в камах два цветочка. У кого есть в камах две рыбки, ставьте рыбки. Покойная их очень любила. 

Жанна Жорж Жануария Жерар

  • 14.09.17, 09:51
Жужелица Жанна жаловалась жаворонку Жоржу: "Жизнь - жопа."
Жорж ждал жабу Жануарию,  Жоржа жутко жадолбали жалкие жалобы жучихи, Жорж жаждал Жануарию.
Жужелица жужжала-жужжала-жужжала.
Жаворонок жахнул жужелицу железной жукобойкой, Жанна жутко жавизжала: "Женоненавистник!!!!!!!!!!!".

"Жизнь-жопа",- жаловалась жужелица ждоровенному желтому жирафу Жерару .
Жираф жевал жевачку...

Збочення на тему варення

  • 13.09.17, 09:01
Колись у моєму дитинстві бабуся варила таке варення, але я забула про нього і згадала тільки тепер. 
На смак прикольне, на вигляд теж.
Отже! Тадааааам! Варення з зелених помідорів.


На фото ще не доварені помідори. Вони потім стали бурштиново-прозорі.

Рецепт: 
Ідемо на город. Зриваємо маленькі зелені помідори, бо вони вже не достигнуть, а ви ж їх ростили-поливали. Ріжемо помідори навпіл і залваємо сиропом. Варимо на слабкому вогні. Тільки починає закипати. ми вимикаємо газ і так 3-4 рази поки плоди не стануть прозорі. Потім ставимо на малий газ і випарюємо зайву вологу.
  
На 1 кг помідорів
0,8 - 1 кг цукру
Вода 100 гр.
лимонна кислота або сік 1 лимона (хто хоче може з цедрою)
ваніль або кориця або горіхи або що хто придумає
бажання
натхнення

В інтернеті пропонують купу варіантів. Це з цілих плодів.


Це перемелені.


Всіх люблю. Цілую. Смачного.

Бляхи

  • 06.09.17, 10:35
Тут со срання у центрі Києва позбиралися водії на бляхах. Я от думаю... якщо наша влада піде на поступки бляхо-мухо-їздоїдам, то знову переможуть хитрожопі, що познаходили "шпаринки" у законодавстві і ганяють мерседьоси з Європи на перепродаж. А лохи хто? Лохи - це ті, хто намагаються жити за законами і розмитнюють свої авто згідно правил.  Я не проти зниження мита, але тре щось середнє, бо одні знову у сраці, а хитровимахані пабіділі. 


P.S. Свою думку написала. Вибачте, що не зможу відповідати, бо закриваю перці і всі дєла.... Рахуйте, що я дала тему для обговорення. Може вже щось тут таке було, але сьогодні можна повторити.

83%, 10 голосів

0%, 0 голосів

17%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Не мала баба клопоту завела кошенят

  • 19.08.17, 13:28
Частина перша, жалібна.

Після чергового весняного кошачого кохання у мене з'явилися кошенята (про це я писала), вижило лише одне... вірніше з моїм везінням лише одна, бо коти здохли (все як в житті - виживають жінки). Малу вичухали антибіотиками і вона чомусь перестала рости. Спочатку ми таки думали, що то кіт (бо воно було таке зачухане, що під хвостом все було мале і таке саме зачухане) і назвали Дункан Маклаут, потім зрозуміли, що він не росте і назвали його Коцмалюх, потім приїхав мій синок (майбутній ветеринар) і показав, що у Коцмалюха наявні, як він сказав, "палавиє губи" і ми його її назвали Кнопа, а потім Мушка. Кнопу-Мушку вивозити в село рука не піднялася, бо ми, трясця, в атвєтє за тих кого вилікували. Ветеринар також сказав, що мала може не вирости і залишитись вічним кошеням. Так у мене з'явилася ще одна кішка. 



 
Частина друга, веселіша.

Колись моя мама подарувала моїй кумі кішечку, вона народилася від кохання простої сільської кішки і дачного сіамського кота. Мама-кішка чомусь вирішила народжувати на нашому горіщі. Моя мама вже мала кота і тому подарувала кішечку моїй кумі, що дуже вчасно приїхала в гості.  Так у моїх друзів з'явилася Єва. Єву пестили, годували смаколиками, цілували у всі місця і все було добре до того моменту, поки Єва не зірвалася і не почала вимагати свою порцію кохання. Так як киця пішла у папу сіамської наружності, то кота для неї знайшли теж не простого. В результаті народилося 5 чудових пухнастиків. Мій чоловік одразу забив кота (в смислі зарезервував), бо.... бо хрен його знає нафіга. Кота назвали Фєня. Так у мене з'явився ще кіт.



Частина третя, абхахочєшся.

Моя стара старша кішка ходить пісі-какі на двір і так само навчила це робити Кнопу-Мушку. Фєня був навчений ходити на лоток і тому ми придбали лоток і всю трахомудію до нього. Кнопа вирішила, що вона не дурна і почала теж ходити як цивілізована кішка. Фєня в свою чергу вирішив уступити дамі і почав ходити поруч на коврик. Саме смішне те, що коли я їх обох викидаю на вулицю погуляти, вони гуляють-гуляють... гуляють-гуляють... гуляють-гуляють і як тільки я відкриваю двері, вони один поперед одного біжать какати в хату, бо, трясця, так треба. 



                                                                        Частина четверта, міркувальна.

Начорта воно мені здалося... в рот мені ноги? 
 
P.S. Я взагалі, між іншим, чекаю Тофіка, коли він повернеться. unsmile


12%, 4 голоси

82%, 27 голосів

6%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.