Поступила пропозиція для тих, у кого є бажання щось виростити крім пивного пуза, манікюру й плісняви, зарити у горщечок з земелькою якесь семено й потім зробити замітку з фотками, як воно росло і що з нього вийшло.
Кошенята, гроші і секретики не рахуються. Вони не ростуть...я перевіряла (кошенята, якщо що були вже мертві, може того й не проросли).
А тепер трохи моїх фоточок на тему: Робимо пулю з гімна.
Це щоб вам не було нудно читати замітку.
Паркан обіцяю перефарбувати... чесслово.
А це я розфарбувала колись камінець, він у мене тепер на клумбі.
А це жучидло.
А це квіточки
А це я зробила отаку доріжку. Виклала плиточками.
Тут видно краще, але це старі фотки
Це рози-мімози
Ото я фоток навикладала, прямо як Ганя Броварська.
Дісу по світу бродила,
Взявши маленьку драбину.
Зі всього робила світлини,
Сховавши під шляпу косу.
По вуличках Риму ходила,
Над Альпами гак пролетіла,
Всім серцем Париж полюбила,
У Лондоні зняла Біг-Бен.
Зловила за хвіст крокодила,
Піймала у кадр гамадрила,
Сміялась, любила, чудила...
У сумці спала кенгуру.
Весь світ засняла як хотіла,
Пройшла океан на вітрилах,
В Тібеті замерзла - тремтіла,
На хвильку забігла в Перу.
Там трішки вона відігрілась,
Зеленого чаю попила,
Пончо у мачо купила,
І склала його в чумайдан.
І раптом щось задзвеніло...
Очі Дісу привідкрила,
І тут вона зрозуміла,
Що був це прекрасний сон.
Та сльози Галя не лила,
Косу в зубах закусила,
Знайшла в кладовці драбину
Купила на Киів квиток.
В столиці блукала де хтіла,
Від кадрів в очах мерехтіло,
Під носа вірші буркотіла
І потім все виклала в блог.
P.S. Нехай всі твоі найгарніші сни стануть реальними!
Стаж городника у мене всього 4 роки, з них самостійного городництва всього 2. Ні, раніше я гралася квіточками, іноді навіть вирощувала розсаду, але так щоб всім одразу раніше ніколи не займалася. І ось цей час настав! Я не почала різко голодувати і через те займатись городом. Просто в один момент в голові щось перемкнуло і так зачесалися руки, що стримувати я себе вже не змогла.
Про свій тернистий шлях буду писати дозовано. Сьогодні хочу розповісти про дуги. Ті роки розсаду капусти я більш-менш нормальну виростити не могла. То вона витягувалась, як зелена сопля, то ламалася, як цнотливе дівча...коротше, росло гімно, а не розсада. Цього року я випадково натрапила на рекламу дуг. Спочатку звісно очкувала, та за підтримки коханого придбали через інтернет дві 8-ми метрові теплички, а потім ще дві.
Встановити іх на городі можуть навіть рукосракі, а я жіночка вперта і досить розумна... ще я, як нафарбуюся і зроблю причесон, посиджу півроку на дієті і вищипаю брови, досить гарна...Вибачте, трохи забалакалась. Про що я писала? А, про дуги! Отже, щоб встановити дуги треба або одна вперта гарна жінка, або максимум дві людини.
В квітні я підготувала землю, встановила тепличку і посіяла у лунки капусту, десь по 10 насінин...на всяк випадок, щоб не пролетіти з капустою. Дуже швидко все повилазило. Все! Капусти вилізло і на мене, і на сусідів, і на сусідів навпроти через дорогу. В певний момент я розсадила капусту ще в одну теплицю, де до того у мене під дугами виросла пречудова редиска! Фото пречудовоі редиски нема, бо того...бо нема. Але повірте редиска була гарна, соковита і досить крупна. Ну не як яблука, а як крупна слива, о! Так само я посіяла огірки. Все повиходило гарно і швидко пішло у ріст.
Це фото моїх огірків і капусти. Якщо що, то та хата не моя, а сусідська. Ну то на всяк випадок, щоб ви дурно не збільшували зображення.
Це наш дитячий куточок. Так фалюся, генди яка в мене крупна мальва сама насіялася.
А це фото для тих, хто спочатку хтів померти у 100 років з ніжними рожевими п'ятами, а потім передумав і захтів бути землеробом...то ви того, передумуйте назад поки не вступили на цей шлях.
А тепер переваги дуг:
1. Гарно, цікаво, креативно, колоритно, сусідів беруть завидки.
2. Там +10 градусів і розсада не замерзне.
3. Все легко відкривається і обробляється.
4. Дощ проходить через укривний матеріал, а волога навпаки не випаровується.
5. Закриває в жару від сонця.
6. Прослужить не один рік.
7. Доступна ціна. Моя 8-ми метрова коштувала від 280 грн. Я брала за 320 грн. Ціна залежить від плотності укривного матеріалу. Чим плотніший, тим краще зберігає тепло.
8. Цій красі заздрять сусіди я вже писала? Напишу ще раз, бо у нас в селі крутий не той у кого ловить інтернет, а той у кого файніший город.
P.S. Трохи не забула написати. Одного разу не було мене десь з 10 днів. Мамі з татом наказала полити через матеріал зверху і не заглядати. Приперлася я через 10 днів, а там у мене розвелося метеликів і вони собі літають такі помаранчеві і красиві. Капусту з'істи вони не встигли, а от на всяк випадок я побрискала "рятівником капусти", бо цим метеликам віри нема, хто зна що вони там наклали за цей час.
Капуста росте, побачим далі, що виросте.
Хто не в курсі, то це квіточа називається Росянка Капська. Дуже полюбляє смакувати свіжими мушками. Ідеальна тваринка для дитини, що хоче хатнього улюбленця. Вона годується сама, зовсім не какає і не потребує вигулу і парування, за нею цікаво спостерігати і легко доглядати. Наша перша росянка з'явилася рік тому (дитина загадала на ДН) і вже маємо з три десятка рослин, а мо і більше. Вона легко розводиться семенами.
А, якщо чесно, то хочу створити спільноту городників, щоб обмінюватись досвідом та писати прикольні замітки. Маю бажання вияснити приблизну кількість любителів постояти раком при пікіровці капусти, або шанувальників класичних поз з сапою та вияснити кількість знавців такого секс девайсу, як плоскоріз. Багато хто скаже, що Муха старіє і тягнеться до землі. І от що я скажу у відповідь. Ви праві, так воно і є. Щось мене перемкнуло пару років тому і я полюбила город. В замітках буду дозволяти писати про все, від способів вирощування розсади і до закатування у банки, від рибалки на дачі і до сексу на горищі з сіном. Головна умова максимум гумору і мінімум політики. Срачі тільки з приводу сенсу садити картоплю і потреби в обриванні паростків на помідорах. Якщо згодні, тоді пропонуйте назву.
Я, якщо чесно, ще ніколи не створювала спільноти...тільки заколоти з приводу звільнити Віскаріона, але думаю, що впораюсь. Моя пропозиція назвати "Чорні нохті", " Позараком" або "Порепані п'яти". Ну і голосуйте мені тут, щоб я знала.
Я тут канєшно сцикуха і свою лінійку трохи соромно викладати, але флешмоб для всіх, то і я зробила. За цей час знайшла тут гарних коліжанок, приємних співрозмовників, цікавих опонентів, отримала багато цінних порад і просто провела приємно час.
Пока собиралась опубликовать замету уже все пропало, но я заботливо сохранила скрины. Там в заметке был телефон, но я его вам не покажу из-за того, что пишу не в целях рекламы автоуслуг, а в целях почти научного исследования.
Итак. Это скрины, но они уже не важны.
Так вот, почему Допу выкинули из ленты за реквизиты банка и за его мольбы о материальной помощи, а главной заметкой часа висела реклама с телефоном, где нам кто-то предлагает автоуслуги, наверняка платные. Это какить понимать? Эти, значит, заплатили 20 коп. за свою рекламу, а Доплер не платил? Так я вам сейчас прямо скажу, нам не товарищи админы, нам ваши автоуслуги до высокой звезды, а кому-то до далёкого буя, а за нашим доктором мы скучаем если шо...хотя кроме некоторых нас это пофиг и самому Допе и вам. Я просто так пишу, чтоб вы знали, что лично мне не пофиг судьба выброшенных вами из ленты, хотя вам и на это пофиг...и Допплеру тоже.
И вообще, судя из аватарки, наших мужчин хотят склонить к мытью машин живыми женщинами, а вы этому способствуете. Данный вид услуг может повлиять на их нежную психику, а самое главное это унижает самих дам, которых на этом предприятии, видимо, используют в виде мочалок. Фемен на вас нет, нам не товарищи админы.
А теперь исследование №1. Мне просто интересно, кого у нас на сайте больше женщин или мужчин. Ну не всех-всех прям, а активных читателей и писателей. Может уже когда-то подобное было, но типа ж "можем повторить"?!
Ну и исследование №2. Хочу выяснить, кто у нас сейчас вне ленты. Ответы пишите в камах, а я буду их сюда добавлять.
P.S. Считайте данный опросник моей ностальгией по Анечкиной. Где она сейчас... как она сейчас... ?
Люди-человеки, если ли среди вас гитаристы? Мой ребёнок мне мозг выедает просьбами о электрогитаре. Учится играть на обычной, но душа требует электричества. На новую электрогитару денег он ещё не на работал. Нашёл на олх пару самоделок. Если кто шарит в этом деле, то отзовитесь плиз.
Поїхали ми в село. Цього разу повним складом. За кермом чоловік, поруч старший син з мордатим і сракатим псом в ногах, позаду середій син у дитячому кріслі, самий малий теж у кріслі, ну і я. Багажник забитий теплицями, пасками, сумками з памперсами і ще купою всього.
Приїхали, вигрузились, розпихались по своїм кімнатам, пса поселили подалі від курей... наче все нормально. Дивлюсь, бабуся з старшим хитро перемигуються і подають один одному якісь шифри. Ну я, знаючи "бандитську" натуру мами і авантюрну натуру сина, намагаюся вияснити деталі таємної спецоперації.
Виявляється, ці два дохтора надумали каструвати маминого кота. Синок взяв з роботи наркоз, інструменти... всунув це в мою сумку-хлодильник з печеною ковбасою і все в цілості і сохранності привіз в село. Моя мама бувша операційна сестра. Колись вона працювала в ЛОР відділенні, вирізали гланди-аденоїди... ну ще іноді напівпідпільно робили косметичні операції, пішивали клаповухі вуха і рівняли кострубаті носи.
Почалася оперція по видаленню зайвих деталей (ну для кота вони були не такі вже й зайві). Оперує ветлікар з незакінченою освітою; асистент №1 бабуся - бувша операційна сестра, але вірна професії назавжди смілива жінка; асистент №2 - мій чоловік, до медицини має сумнівне відношення, колись мазав зеленко мені пальця і іноді пропонував гратися у дохтора; асисент №3 - середній синок, знімає процес на камеру з заплющеними очима. Кругами ходить нервовий дідусь і тихо бурчить, що хай би той кіт вже доживав з яйцями. Я з самим малим ходжу за дідусем і намагаюсь його заспокоїти, собака кінчається від ревнощів, бо всі щось роблять, а йому не видно.
Нарешті все завершується. Пацієнта кладуть в тепло. Дохтор сідає лузгати насіння, асистент №1 миє інструменти, асистент №2 довольний матюкається, асистент №3 розплющує очі і показує всім знімки, дідусь заспокоюється, ми з малим йдемо мити попу, бо по ходу операції вкакались від страху.
Операція завершена. Пацієнт очухався і дриманув з хати, потім зрозумів, що тепер гуляти на дворі нема ніякого смислу... повернувся і проспав сутки у кріслі.
В штате Иллинойс, в Соединенных Штатах Америки, рисует Майкл Джургю Джонсон. Этот разноплановый художник с синдромом Дауна рисует людей, животных, есть много пейзажных работ. Стиль выполнения особенный, но картины вполне реалистичны, так что он не только рисует по своему желанию, но еще и получает много заказов на определенные картины.
У Майкла есть сайты, на котором представлены его работы. Также он показывает на своих интернет ресурсах работы других художников, которые имеют такую же болезнь. Майк периодически организовывает выставки работ.
Художница Марьям Алекберли
Азербайджанская художница Марьям Алекбери известна во всем мире, она рисует в интересном, но довольно реалистическом стиле, который сравнивают с манерой Поля Гогена и Анри Маттиса. Выставки проходят во многих странах, самая известная — персональная выставка в Лувре в 2015 году. Девушка не только хорошо интелектуально развита, но и довольно красивая, даже не скажешь, что у нее синдром Дауна.
Девушка родилась в 1991 году в столице Азербайджана Баку. Училась в школе для обычных детей, после окончания школы дополнительно проходила обучение в бакинских и московских учебных заведениях. С детства любила рисовать, проявляя фантазию, мама помогала девочке развивать талант и в возрасте 19 лет прошла в музее «Сад искусства» в городе Баку.
Ресторатор Тим Харрис
Тим Харрис - успешный ресторатор. Ему принадлежит Tim's Place, "самый дружелюбный ресторан в мире", который предлагает посетителям, помимо традиционных блюд, бесплатные объятия Тима. С момента открытия ресторана в 2010 году Тим обнял более 22 тысяч человек.
Актер, преподаватель и общественный деятель
Пабло Пинеда
Испанский актер, получивший в 2009 году "Серебряную раковину" кинофестиваля в Сан-Себастьяне за лучшую мужскую роль в фильме "Я тоже". Он живет в Малаге и работает в муниципалитете, а также преподает. У Пабло есть несколько дипломов: преподавателя, бакалавра искусств и диплом в области педагогической психологии. Когда он вернулся в Малагу из Сан-Себастьяна, где получал приз, мэр города Франсиско де ла Торре вручил ему награду "Щит города".
Пабло - первый в Европе человек с синдромом Дауна, получивший университетское образование. Предоставил преимущество преподавательский деятельности, оставив профессию актера.
Музыкант и композитор Рональд Дженкинс
В 6 лет на Рождество Рональд получил синтезатор. Именно на этом инструменте он научился играть простые мелодии, и играл с друзьями. В школе он играл в группе Marching band, и из-за того, что он не умел играть по нотам, руководитель группы позволил Дженкису писать свои собственные партии для пианино, "подыгрывая" на городских выступлениях.
Впоследствии стал успешным композитором и музыкантом. Множество ценителей электронной музыки считают Рональда гением. С 2003 года под псевдонимом "Big Cheez" он начал выкладывать свои мелодии в сеть. В 2006-м Дженкис начал выкладывать свои видео на YouTube. Сейчас 28-летний музыкант является звездой YouTube.
Его ролики в сети быстро набрали популярность, но переломным моментом стало приглашение от спортивного сайта ESPN.com записать тему для подкаста. Через год у Рональда вышел первый студийный альбом - Ronald Jenkees.
Актриса, спортсменка и адвокат Паула Саж
Паула Саж родилась в Шотландии в 1980 году. Болезнь не помешала ей сняться в нескольких фильмах, например, за роль в британском фильме "После жизни" она получила премию BAFTAв категории "Лучший дебют в кино", профессионально играет в нетбол и стала успешным адвокатом. Паула оказывает юридическую поддержку двум международным фондам - Ann Craft и Mancap.
Карен Гаффни
34-летняя Карен Гаффни руководит некоммерческой организацией, помогающей адаптации в обществе детям с ограниченными возможностями. Она стала первым человеком с синдром Дауна, сумевшим переплыть Ла-Манш. А недавно она получила диплом почетного доктора Университета Портленда, штат Орегон.
P.S. Пора менять отношение к таким особенным людям. Начни с себя, просто разреши своему ребенку на площадке подружиться с солнечным малышом.
