В селе Фёдора Петровича знали все: ещё бы, за свои восемьдесят два года он покидал его только на время службы в армии. Знали и немного побаивались — нет, не эпиприпадков, которые он честно заработал двумя черепно-мозговыми травмами и десятилетиями непосильной алкогольной нагрузки. Побаивались его въедливости и готовности бороться за правду. Чаще всего — с чем-нибудь тяжёлым в руках и с погонями за предположительно неправой стороной по всему селу.

Последняя пара лет, правда, выдалась сравнительно тихой: Фёдор Петрович ходил злобно-задумчивый и мрачно-сосредоточенный, стал усиленно интересоваться бюджетом родного села, состоянием улиц и домов, и всё что-то писал в своём блокноте. Иногда писал письма в сельскую администрацию. А потом пришёл на приём к председателю и имел с ним беседу при закрытых дверях. После чего за председателем приехала «Скорая», а за Фёдором Петровичем — полиция.

- За что же вы его так? - поинтересовался доктор.

- За правду, - честно ответил Фёдор Петрович. - Я ведь ему сколько писем писал, сколько раз на ошибки указывал — всё бесполезно.

- И поэтому решили сделать насильственную смену власти?

- Что вы! Я хотел всё сказать ему лично. Письма-то он, поди, и не читал. Вот я и решил — скажу всё в глаза, потребую, чтобы меры принял, и пусть только попытается соврать или отвертеться! Пришёл к нему, говорю — мол, вот у меня тут всё по пунктам записано, чтобы чего случайно не забыть, а ещё у меня есть АРГУМЕНТ. И давай ему всё по этим самым пунктам зачитывать. Асфальт в селе где положен? Только перед клубом, магазином, сельсоветом и твоим домом. А ведь обещал ещё в каком году везде всё в три слоя закатать? Фонари на столбах тоже только в центре села есть. Сельхозтехника старая, по десять раз списанная. Зато машина у тебя новая, и не одна, и у свата твоего, и у брата. И хоромы себе отстроили — на зарплату, что ли? Я тебя, говорю, спрашиваю — где те четырнадцать миллионов, что каждый год выделяют на село? Я электорат или хрен собачий? Вот давай прямо сейчас и отчитайся передо мной, как перед представителем народа!

- А он что?

- А что он? Ругаться стал. Грозиться. Психушку припомнил. И ведь ни на один вопрос, барчук недоделанный, так и не ответил.

- А дальше что было?

-Так я же его предупреждал, что у меня АРГУМЕНТ есть. Предупреждал? Предупреждал. А он у меня железный. Хорошо наточенный. Хоть полено располовинить, хоть карандашик заточить. Достал я, значит, его из-за пазухи, говорю — мол, сейчас приступим к дебатам. А председатель-то весьбледный стал, что полотно — у него-то контраргумента при себе не было!

- И что, вы вот так просто собрались его убить?

-Сынок, - Фёдор Петрович строго посмотрел на доктора. - Если б я его собирался убить, я бы это сделал. Чай, сноровка имеется. Нет, в первый момент желание такое было, уж очень он меня разозлил, крысёныш. Молодой такой, наглый, сытый. А потом я всё-таки решил не брать грех на душу. Так, попугал немного.

- Но по виску всё же чиркнули.

- Это я ещё сдержался. Воля у меня железная!  

- А потом?

- А потом я обратно АРГУМЕНТ припрятал, сказал, что у него есть ещё год на исправление недочётов, и пошёл домой.

(с)

По мотивах

Я таки найшла ту єдину фотографію де я сиджу на стільці. Таких щоб я на ньому стояла, не найшлось - чи то я була смирна дитина, чи то дід-фотограф не мав садистських схильностей. Є всякі - на качелях, в багажнику машини, на дивані, за партою, а от на стільці лише ця одна)))

Вперше за останні півроку кілька днів житиму наодинці...розучилась вже...автоматом поглядаю в скайп і на годинник...думаю про те що готуватиму на вечерю...потім згадую що сьогодні можна і не готувати...
Саме цікаве кілька днів тому мені хотілось побути на самоті, а тепер перехотілось в перші кілька годин...навіть не знаю чим його зайнятись...

Стало откровенно интересно что смешного можно найти в фразе:

"Я горжусь двумя людьми: Гагариным и Ньютоном. Один попытался смыться с этой планеты, а второй доказал, что у первого ни фига не выйдет"

?

Собственно вопросов два:
1. Традиционный - может ли мужчина помогать нести женскую сумку. Например ту в которой лежит литровая бутылка минералки и литровый пакет сока

2. Нетрадиционный - чем современные мужские сумки принципиально отличаются от женских и как их вообще можно различить?

Як же мене дістала ця телефонна реклама інтернету....Я розумію, що це чудово, коли будинок підключений до надцяти провайдерів і є конкуренція та вибір, але їй Богу мене вже дістало що щотижня мені щонайменше двічі-тричі дзвонять "продажники" різних компаній...Хоча в більшості випадків ми з ними прощаємося щойно вони представляються...

Перший раз мене довели до коли мені двічі за тиждень подзвонили від мого ж провайдера. Я психанула, подзвонила в підтримку і попередила що ще один такий дзвінок і я від них принципово відключусь. Ніби помогло, ттт...

Сьогодні довели вдруге:
- "Це квартира родини Х"
- "Да, з якого питання ви дзвоните?"
- "З дуже важливого, яке стосується всіх мешканців вашого будинку. Як мені до вас звертатись?"
- "Тетяна, що за питання, все-таки?"
- "Я представник компанії Київстар, ваш будинок підключений до нашої мережі Домашній Інтернет"
- "Мене це не цікавить, до побачення"

Через хвилину - знов дзвінок
 - "Тетяна, ви ж мене навіть не вислухали? Хто у вашій родині відповідає за підключення інтернету? "
 - "Я, інтернет у мене підключений, мене не цікавить підключення до інших провайдерів, і ви зараз витрачаєте мій час, він, між іншим, грошей коштує"
 - (в"їдливо) "І скількі ж грошей він коштує?"
 - "Достатньо багато щоб після наступного дзвінка я звернулася у вашу службу підтримки зі скаргою на нав"язливу рекламу"

Є у мене якась внутрішня чуйка що ця пані таки пробуватиме дзвонити ще раз щоб попасти на якогось іншого члена родини...ги-ги...

Караул! Україна - лідер по кількості загиблих! Позор! Сором!

Враховуємо кількість населення і температури
Литва - 8 людей/мільйон населення (при -10 С)
Латвія - 5 людей/мільйон населення (при -10 С)
Україна - 3 людини/мільйон населення (при -25 С)
Польща - 2 людини/мільйон населення (при -15 С)
Румунія - 2 людини/мільйон населення (при -15 С)
Угорщина - 2 людини/мільйон населення (при -10 С)
Чехія - 2 людини/мільйон населення (при - 10 С)
Болгарія - 2 людини/мільйон населення (при -5 С)
Сербія - 1 людина/мільйон населення (при -5 С)
Італія - 1 людина/мільйон населення (при 0 С)

Тобто по факту Україна виявляється щонайменше на третьому місці і при цьому з найнижчими температурами...
Може досить так радо підхоплювати будь-який негатив про свою країну?

Ознайомилась з наказом нашого безцінного міністерства все-в-одну-дупу освіти, науки, молоді та спорту. 

Мені завжди було складно відповісти на питання яку пору року я люблю найбільше. Знаю тільки яку я не люблю - пізню осінь, після переходу на зимовий час, особливо якщо вона така затяжна як цього року...
А зиму я люблю. Особливо таку як зараз тріскучо-морозно-снігову. Коли тижнями сипле сніг, а потім тижнями сліпуче сонце і кришталеве морозне повітря, а потім знову сніг і так до весни...а весна після такої зими завжди особлива...витримана, довгоочікувана...
Весну я також люблю, але вона смакує витриманою...тоді, коли очі вже втомилися від білих снігових пишнот, коли на ковзанах і лижах вже накатався до оскомини...от тоді хочеться весни...тоді чекаєш з нетерпінням коли нарешті промайне в повітрі запах вологої землі...