Справа здана у ДАК, десь на осінь має бути підтвердження, а потім ще за півроку -диплом :)

Центр побудували менше ніж за рік, його територія займає 1,7 га.  Будівництво центру обійшлося в 15 млн грн, з яких 4,75 млн грн виділено з міського бюджету, 3,5 млн грн - з Фонду охорони навколишнього природного середовища міста Харкова, 6,7 млн грн - з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища.

У головному корпусі центру розміщуються ветеринарна клініка з двома відділеннями і стаціонаром для безпритульних тварин і тварин харків'ян; приміщення для обслуговуючого і адміністративного персоналу; притулок для кішок на 50 місць; службові та підсобні приміщення.

Сам притулок для бездомних собак складається з круглого павільйону на 100 місць та майданчика для вигулу та дресирування собак. Круглий павільйон з вольєрами призначений для утримання перспективних собак, які пройшли карантин і можуть бути передані охочим узяти собі домашнього вихованця.

Раніше відловлених бездомних собак утримували в придбаному у 2010 році загальному вольєрі з 30 секцій, розрахованому на одночасне утримання 100 собак. Тепер тварини проходитимуть перетримку протягом семи днів у нових вольєрах карантинного майданчика. Він розрахований на 500 собак. Після проходження карантину перспективних тварин переводитимуть до притулку.

Тепер у центрі перебувають 100 собак і 20 кішок.

Крім вилову бездомних тварин, у центрі надаватимуть й інші послуги, наприклад прийматимуть у городян домашніх тварин і їхнє потомство, від  яких відмовилися, конфіскованих за рішенням суду домашніх тварин, підшукуватимуть їм господарів.

Як відзначили в центрі, уведення притулку в експлуатацію дасть змогу узгодити поводження з бездомними тваринами в Харкові з нормами Міжнародної конвенції із захисту тварин і європейськими стандартами.

Директор КП «Центр поводження з тваринами» Юлія Шаповалова повідомила, що це єдиний центр такого рівня в СНД, де застосовуються сучасні методи поводження з тваринами. У створенні центру орієнтувалися на досвід англійських колег. «Це визнаний у всьому світі спосіб поводження з тваринами. Собак, які не пройшли відбір після карантину, присипляють спеціальним препаратом, що не викликає мук. В Англії цей укол називають
«укол милосердя», - додала Юлія Шаповалова.

http://www.city.kharkov.ua/uk/news/u-harkovi-vidkrili-tsentr-utrimannya-bezdomnih-tvarin-14335.html

Страшно було перші хвилини дві, далі з"явився азарт і разом з ним впевненість.
Питань було багато, але цікавих і валити не намагались. Кажуть що відбивалась достойно. Я не пам"ятаю, бо ці півтори години мого життя випали з пам"яті. Послухаю стенограму, може згадаю.
Трохи лопухнулась не перевіривши матеріали які роздавалися вченій раді, на 20 папок у 4 не вистачало одного папірця, і звісно вони саме ці папки і вхопили. Отримала втик від голови ради, але то був єдиний неприємний момент за весь день.
Захищатися в парі - насправді легше і веселіше.
Усвідомлення того що я вже це пройшла - досі немає.
На оформлення папірців нам дали часу до кінця місяця. Також не багато і в наших інтересах це зробити якнайшвидше, але хоч не два дні, як ми боялись.

16:0 в мою користь)

Я багато чого розумію - наприклад те, чому на час Євро перекривається центр і закриваються станції метро. Більш менш розумію чому школярів і студентів розігнали на канікули на місяць раніше.
Але встрельте мене, якого лисого дідька у дні матчів закриваються і так розпущені на канікули вузи, а також дитячі садки, ощадбанк і поштові відділення...причому в тих районах міста куди навіть найскаженіші фанати не забрідають

Ще три дні і я вже не зможу казати "От коли я захищусь"...
Майже все готово, завтра друкую плакати, переплітаю "перший екземпляр" дисеру, і готую останні папірці на захист. Для повного щастя завтра ми працюємо за понеділок (Євро, будь воно не ладне), а в понеділок все буде зачинено...цензурні слова у мене закінчились ще вчора...
Змоталася на день в Одесу на конференцію, таки я вже старію, раніше такі ескапади проходили якось легше... Конференція була на диво пізнавальна, і, що саме цікаве - практично повністю україномовна. Навіть ті хто з поваги до господарів робили доповідь російською на питаннях всеодно збивалися на українську))).
Нарешті очно познайомилась з львівськими колегами з якими ми співпрацюємо. Сьогодні дізналась що в результаті конференції мені зробили відгук на автореферат там де я його взагалі не чекала ))
Величезна подяка за гостинність Поллі, якби не вона я чесно не знаю, щоб я робила посеред чужого міста до першої ночі (привіт покращенному розкладу поїздів)...
По приїзду прямо з корабля на бал повезла батьківську кішку до ветеринара - невдало стрибнула з антресолів. Невеликий перелом у стопі, але навіть гіпс не накладали, сказали тільки дещо обмежити в русі на пару тижнів...

P.S. Трохи реклами - отримала на згадку про зустріч книжку Тетяни Ярцевої, проковтнула за ніч у поїзді, приємно вражена)

"Це не тому, що пляжі не готові, а тому, що фанат вип'є 300 грам, стрибне і потоне, а потім розповість, що
у нас пляжі не готові. А це ж різні речі: що потонув п'яний і неготові пляжі"

Хвилин 15 розв"язувала задачку:

Зі злого:
 - писали сьогодні на засіданні кафедри диктант про те як у нас покращилось життя заяву про відпустку за власний рахунок...отаке от у нас "покращення вже сьогодні"...Табачник таки найшов як помститись...
 - пішла в банк, хотіла заплатити за конференцію в Пітері. Комісія за платіж більша самого платежу...прийшлось писати дядьку в Москву і з ним домовлятись, бо переслати йому гроші поштовим переказом виходить в кілька разів дешевше...
 - після захистів магістрів одна з секретарок видала "Що, невдячні у тебе студенти?", я зі щирим здивуванням запитала "Яким чином мені мають віддячувати?". Виявилось це був закид з приводу того що хлопці не "накрили галявину" після захисту, "А от на інших кафедрах навіть заочники накривають...". Таке враження що людина з голодного краю...так, є традиція  що випускники святкують захист разом з викладачами, але це не обов"язково, не завжди виходить у групи домовитись про час, зрозуміло що на старших курсах всі працюють, а у викладачів робочий день коротший. А вдячність можна висловити і просто підійшовши і подякувавши, цього більш ніж достатньо і це набагато приємніше бо зрозуміло, що така подяка справді щира.

З хорошого:
 - магістри у нас цього року справді умнічки. За два дні - одна четвірка. І у багатьох роботи такі що трохи додати і буде повноцінна дисертація, та і захищаються вони на рівні.
 - таки пробилася у приймальну на серпень, так що цього року відстріляюсь і можу на кілька років забути про цей дамоклів меч.
 - з післязавтра я у відпустці, аж до кінця липня. А потім ще буде 10 днів у вересні

З веселого:

Когда-то я читала в сети пост молодого папы. Он рассказывал о своей бабушке, которая в 20-е годы осталась в деревне зимовать с тремя маленькими детьми, младшему из которых было 4 месяца - муж уехал в Москву на курсы. 
Автор задавался вопросом - почему бабушка одна, в условиях сурового деревенского быта, спокойно перезимовала и  вполне справлялась с хозяйством и детьми, а его жена, у которой один ребенок, белье и посуду стирают  машины, еду готовит мультиварка, а памперсы доставляют из интернет-магазина на дом, жалуется, что не справляется и выписывает себе на помощь маму?
Здесь часто жалуются мамы, да и не мамы тоже, что им тяжело - не успевают и устают.
Недоумения типа "А какие проблемы? Чего тут успевать-то, есть же все условия?" я слышала неоднократно  в свой и не в свой адрес от людей преимущественно старшего возраста. Они помнят, что сами успевали без проблем.)
Я стала задумываться - а почему это так? Наши бабушки не зависали в интернете? Вокруг них было меньше вещей, требующих времени для обслуживания? Мы более избалованные? 
Как вы думаете? (с)