27 квітня день памяті Мартина, Папи Римського.

  • 28.04.16, 18:49
27 квітня день памяті Мартина, Папи Римського.


Папа Мартин народився в італійській провінції Тоскана в сімї досить заможнх християн.
Отримавши хорошу освіту йде служити в римський клір де згодом отримує сан пресвітера. Після смерти Папи Феодора І саме його обирають новим Папою.
В перші часи його правління по світу рознеслая єресь монофелітів, яка мала неабияку підтримку в Константинополі у імператора та патріарха. Вони відкинули основи православя і видали книгу яка була обовязковою для всіх і в якій містились основи монофелітської єресі. До слова скажемо що в цій книзі був наказ що забороняв всяко обговорювати монофелітство.
Папа,отримавши цей твір зібрав собор на якому засудив єресь монофелітів і підтримку її імператором та патріархом Константинопольським, а також відіслав їм обом повідомлення про те що вони мають вернутися до православ’я.
Імператор розгніваний такою нахабністю Папи відсилає до нього воєначальника Олімпа щоб той привіз Папу до суду. Побачивши весь народ що зібрався навколо Папи Олімп забоявся підходити до нього а натомість відіслав до нього вбивцю. Та щойно вбивця підійшов близько до Мартина то відразу ж осліп. Олімп же дізнавшись про це відразу покинув Рим та відправився до Сицилії , де зовсім скоро загинув в бою.
Згодом імператор відправив до Мартина іншого воєначальника якого звали Теодор щоб той таки привіз Папу до імператора. Той же таки дійшов до нього і пред’явив йому багато хибних звинувачень.Хоча римська влада та церква показала Теодору всі докази того що Папа ні в чому не винен Теодор все ж забрав його і залишив на острові де з Мартина всіляко знущались стражі. На тім острові він перебував рік після чого його таки доправили на суд до імператора.
Суд був зовсім несправедливий. Мартина, який на той час був страшенно вмучений і старий , зовсім не шанували хоч і бачили його стан. Крім того суд був цілком сфабрикований бо і свідк на ньому були неправдиві. Свідчень же самого Папи ніхто не слухав, а народ кричав що потрібно піддати Папу анафемі.
Мартина засудили до втрати сану та до смертної кари. Імператор пішов до помраючого в той час патріарха і розповів йому про суд над Папою. Та патріарх, перед чиїми очима вже була смерть, дуже шкодував про скоєне імператором і вважав це своїм гріхом. Він почав просити імператора припинити суд над Мартином.
Посланці імператора пропонували йому життя якщо він пристане на їх єресь та він відмовлявся кажучи що краще смерть ніж співпраця з єретиками.Побачивши таку неймовірну хоробрість вони замінили смертну кару на вигнання у Херсонес.
Там Папа Мартин і помер після років хвороби.бідності та голоду у 655 році по Різдві Христовім.
Монофелітську єресь було засуджено за 25 років по його смерти, а мощі його спочатку було перенесено до Константинополя а потім до Риму.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/a6EDkvU4Eo8

10 вказівок Падре Піо на Великий Піст

  • 26.04.16, 21:26

10 вказівок Падре Піо на Великий Піст

«Великий Піст це час для навернення» — усі знають цей вислів. Ось десяток порад від св. Отця Піо щодо того, як цю формулу впровадити в життя.
1. Подбай про те, щоб бути терпеливим.
«З простотою прямуйте дорогою Господа і не втомлюйте свого духа. Треба, щоб ви зненавиділи свої вади, але робіть це з поміркованою ненавистю, а не гнівно і нервово… Через брак терпеливості, мої дорогі, ваші недосконалості замість зменшуватися, розростаються щоразу сильніше, оскільки неспокій і стурбованість про те, як їх позбутися, викликають їхнє посилення».
«Збережи добре виписаним у душі те, що каже Божественний Учитель: у терпеливості нашій здобудемо душу нашу».
2. Не зосереджуйся на своєму гріху.
«Не муч себе тим, що зроджує гризоту, неспокій, переживання. Треба тільки одного: вознести духа і любити Господа Бога».
3. Думай про інших. Дбай про усмішку на їхніх обличчях.
«Нехай твоя поява, де ти лиш будеш, завжди буде така тактовна і делікатна, немовби це була усмішка Бога».
4. Зосередься на тому, що думаєш про свої цілі та прагнення.
«Твоє зусилля і твоя увага нехай завжди будуть звернені на те, щоб у тебе був правильний намір. Його треба мати у праці і в боротьбі, завжди мужній і великодушній, із підступами злого духа».
5. Пам’ятай, що Ісус постійно біля тебе!
«Нехай тебе не страхають численні пастки цієї пекельної бестії. Господь Ісус, який завжди з тобою, боротиметься разом із тобою. Він ніколи не допустить, щоб душа впала і була переможена».
«Ніколи не покладайся на себе. Всіляке уповання покладай тільки на самого Бога».
6. Не забувай про Боже милосердя.
«Справедливість Божа вражає. Але не забуваймо, що також Його милосердя є безконечне».
7. Не втрачай надії, коли тобі тяжко.
«Не осягнути спасіння без переходу через бурхливе море, яке постійно загрожує потопеллю. Горою святих є Голгофа. То з неї переходять на іншу гору, яка називається Табор».
8. Молися, Господь Бог завжди тебе вислухає.
«Молись і уповай! Не нервуйся! Неспокій нічому не служить. Бог — милосердний, Він вислухає твою молитву».
9. Молитва — найліпший спосіб утішення.
«Найкраща втіха духа — зміцнення, що походить із молитви».
10. На все дивися з любов’ю.
«Гордуй спокусами, а прикрощі приймай із любов’ю. Дозволь вітру віяти і не думай, що шелестіння листя це гуркіт зброї».

Про розпізнання Божої волі та змогу її виконати

  • 26.04.16, 21:07

Святий Отець Піо з П’єтрельчіни має славу дуже дієвого заступника. Ось молитва, яка допоможе у розпізнанні того, що Бог від тебе очікує.

Про розпізнання Божої волі та змогу її виконати

Господи, Боже всемогутній, Ти так предивно створив мене на свій образ і подобу. Своїм світлом осяй мій розум, аби я міг Тебе пізнавати, любити і Тобі служити.
Через Ісуса Христа, Твого Сина, який є відбитком Твого обличчя, Ти дав мені пізнати, як має виглядати моє життя, як його вдосконалювати, аби стали виразними риси подібності до Нього.
У своїй великій доброті й любові Ти обдарував мене чудесним даром свободи, можливістю розпізнавати добро і зло, здатністю робити вибір того, що краще й досконаліше.
Твоя воля та, щоби кожна людина з допомогою Твоєї благодаті прославляла Тебе думками, словами та вчинками, аби розвивати своє життя згідно з планами Твого спасительного Провидіння й так осягнути повноту людяності.
Вчини, о добрий Господи, аби щодня збувалося те, що я вимовляю в серці та вустами: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі».
За заступництвом святого Отця Піо, який уже замолоду був обдарований благодаттю прагнення пізнати Твою волю та силою її виконувати, обдаруй мене даром розпізнавання Твоєї волі, аби вона збувалася в моїх думках і вчинках.
За його заступництвом обдаруй мене потрібними благодатями для спротиву проти будь-якого зла, яке Тебе ображає, дай мені вміння робити вибір того, що саме Тобі подобається.
Оживлюй у мені це прагнення, яке було у серці Отця Піо: любити Тебе, Боже живий та істинний, щоразу більше, а з любові до тебе все приймати і тривати у волі Твоїй, бо Ти живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

26 квітня, Священномученик Артемон, пресвітер Лаодикійський

  • 26.04.16, 19:52
26 квітня, Священномученик Артемон, пресвітер Лаодикійський (303).

Священномученик Артемон, пресвітер Лаодикійський, народився в першій половині III-го століття в Лаодикії Сирійській від християнських батьків. З юних років він присвятив себе служінню Церкві. У 16-річному віці святий був поставлений читцем і в цьому званні трудився протягом 12 років. За ретельність до Божественних служб святитель Сисиній звів його в сан диякона. З такою ж ревністю і старанням святий Артемон виконував це служіння протягом 28 років, після чого був рукопокладений в пресвітера. У цьому сані святий Артемон служив в Церкві Божій 33 роки, проповідуючи християнську віру серед язичників. Коли імператор Диоклитіан (284 - 305) почав жорстоке гоніння на християн, святий Артемон був уже старим. Імператор видав указ, щоб усі християни принесли жертви ідолам. Святитель Сисиній, дізнавшись про швидке прибуття в Лаодикійську область воєначальника Патрикія, разом зі священиком Артемоном проник до храму богині Артеміди. Там вони розбили і спалили ідолів.

Потім святитель Сисиній і святий Артемон зібрали паству в церкві і гаряче переконували християн залишатися твердими у вірі і не боятися погроз мучителів.

Прибувши до Лаодикії, Патрикій влаштував п'ятиденні торжества на честь язичницьких богів, а потім попрямував до храму Артеміди для принесення жертви. Він дізнався, хто зруйнував капище, і з загоном воїнів попрямував до церкви, де молилися християни. Не дійшовши до церкви, Патрикій відчув раптовий озноб, а потім жар, так що його довелося, ледве живого, внести до найближчого будинку. "Християни прокляли мене, і це їх Бог мучить мене", - сказав він наближеним. Благання Патрикія до ідолів не полегшили його страждань. Він послав гінця до святителя Сисинія і просив його допомоги, обіцяючи в подяку зробити золоту статую єпископа. Святитель відповів: "Золото твоє нехай буде з тобою, а якщо хочеш зцілитися, увіруй в Христа".

Патрикій злякався смерті і оголосив, що вірує в Христа. За молитвами святителя Сисинія хвороба залишила його. Але чудо не змінило черствої душі язичника. Хоча він не торкнув святителя Сисинія, проте вирушив виконувати імператорський указ до інших християн в місті Кесарії. По дорозі він зустрів старця, за яким йшли попарно шість диких ослів, і два оленя. Це був священик Артемон.

На питання Патрикія, як він зміг повести за собою диких звірів, святий Артемон відповів, що Христовому Імені кориться все в світі і для істинної віри в Христа немає нічого неможливого.

Патрикій дізнався від язичників, що зустрінутий на шляху старець - той самий Артемон, який зруйнував капище Артеміди. Він наказав схопити його, і відвести до міста Кесарії.

Святий Артемон без страху послідував за воїнами, а тваринам наказав іти до святителя Сисинія.

Один з оленів отримав від Бога дар слова і розповів святителю, що трапилося зі святим Артемоном. Святитель послав йому в Кесарії благословення та просфору через диякона.

У Кесарії Патрикій викликав святого Артемона на суд і став примушувати його принести жертву в капищі Асклепія. У тому капищі жило безліч отруйних змій. Жерці ніколи не відкривали дверей, не принісши попередньо жертву ідолу. Але святий Артемон, закликавши Ім'я Ісуса Христа, без всякого страху увійшов до храму і вивів звідти безліч змій. Язичники кинулися тікати, але святий зупинив їх і своїм подихом повбивав змій. Один з віщунів, Віталій, увірував у Христа і просив святого Артемона хрестити його.

Патрикій думав, що святий Артемон повбивав змій ворожбою, і знову почав допитувати його і катувати. У той час до Кесарії прибіг олень, що говорив зі святителем Сисинієм. Олень став лизати стопи мученика, а потім, знову отримавши від Бога дар слова, викрив Патрикія, передбачивши йому швидку смерть у киплячому казані. Патрикій злякався, що дива, що здійснюються святим Артемоном, привернуть до нього ще більше народу, наказав стратити його.

Величезний котел наповнили киплячою смолою. Воїни повинні були кинути туди святого Артемона. Але коли Патрикій під'їхав на коні до котла, бажаючи перевірити, чи кипить смола, обидва Ангели у вигляді орлів схопили і кинули його в казан, а мученик Артемон залишився живим. За молитвою святого з землі вийшло джерело, в якому він хрестив жерця Віталія та багатьох язичників, що ввірували в Христа. Наступного ранку святий Артемон причастив новохрещених Святих Тайн.

Єпископ Кесарійський прийшов вітати святого Артемона. Він зазначив місце, де страждав мученик, і згодом заснував тут церкву. Багато хто з охрещених були висвячені на дияконів і священиків, а Віталій поставлений єпископом Палестинським. Священномученик Артемон, за покликом Божественного голосу, пішов з проповіддю Євангелія до Асії, в селище Вулі. По дорозі його забрав Ангел і переніс у відкрите йому у видінні селище. Там він багатьох навернув до віри в Христа. Язичники схопили святого і відсікли йому голову (+ 303). 

http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/9k0UL7zkHqI

www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Исаак Сирин

  • 25.04.16, 20:33

www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Исаак Сирин

Исаак Сирин

Преподобный Исаак Сирин жил в середине VI века. Он пришел в итальянский город Сполето из Сирии. Преподобный попросил разрешения у пономарей остаться в храме и молился в нем двое с половиной суток. Один из пономарей начал укорять преподобного в лицемерии и ударил его по щеке. Наказание Божие тут же постигло пономаря. Бес поверг его к ногам святого и кричал: "Исаак меня изгонит!" Как только преподобный Исаак склонился над пономарем, нечистый дух бежал.
Весть о случившемся быстро разнеслась по городу. К преподобному стали стекаться люди, предлагая помощь и средства для устройства монастыря. Но смиренный инок отказался от всего, вышел из города и поселился в уединенном месте, где построил себе маленькую келлию. Около подвижника собрались ученики, и так создался монастырь. Когда ученики спрашивали старца, почему он отказывается от приношений, тот отвечал: "Монах, приобретающий имения, уже не монах".
Преподобный Исаак обладал даром прозорливости. Об этом рассказывает святитель Григорий Двоеслов (память 12 марта) в своем труде "Собеседование о жизни и чудесах италийских отцов". Однажды преподобный Исаак велел инокам оставить на ночь в огороде все заступы, а утром просил приготовить пищу для работников. Оказалось, что воры, которых было столько, сколько оставленных заступов, шли грабить монастырь. Сила Божия заставила их изменить свое злое намерение. Они взяли в руки лопаты и стали усердно трудиться, так что к приходу иноков вся земля была вскопана. Преподобный приветствовал трудившихся и пригласил их подкрепиться пищей. Потом он дал им наставление оставить воровство и разрешил всегда открыто приходить и пользоваться плодами монастырского огорода.
В другой раз к преподобному пришли странники, одетые в рубища, и просили у святого одежды. Он велел им подождать, а сам послал инока в лес, где в дупле дерева странники спрятали свои хорошие одежды, желая обмануть святого игумена. Инок принес одежды, и преподобный Исаак отдал их странникам. Увидев, что их обман открылся, вымогатели пришли в великое смущение и стыд.
Случилось также, что один человек послал преподобному своего слугу с двумя корзинами еды. Слуга спрятал одну из корзин по дороге. Преподобный взял принесенную корзину и тихо сказал: "Я принимаю дары, ты же не прикасайся к спрятанной тобой корзине - в нее вползла змея и, если ты протянешь руку, она ужалит тебя". Так мудро и незлобиво святой обличал грехи людей, желая всем спасения.
Скончался преподобный Исаак в 550 году. Этого святого следует отличать от другого подвижника, преподобного Исаака Сирина, епископа Ниневийского, который жил в VII веке (память 28 января).

Преподобный Исаак Сирин:
https://twitter.com/Zarvanycia ,

www.zarvanycia.cc.ua Вербна Неділя

  • 25.04.16, 20:26

www.zarvanycia.cc.ua Вербна Неділя

День Вербної неділі нагадує християнам урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який знаменував собою безпосереднє наближення Його Страстей і смерті на хресті. Люди, які Його вітали, кидали на дорогу плащі та зелені галузки пальм, вигукуючи: «Осанна Синові Давида!». Урочистий в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим описаний в усіх Євангеліях. Цій події всі вони надають особливого значення. Літургія Вербної неділі також згадує як радісні моменти процесії з пальмами так і про Страсті Господні. Цим церква підкреслює, що тріумф Христа і Його Жертва завжди нерозривно пов'язані. Процесія на початок Євхаристії має свою багатовікову традицію. Так в Єрусалимі вже у IV ст. єрусалимський патріарх сідав на ослицю і в'їжджав на ній на Оливну гору, оточений віруючими. У західній Церкві подібна практика прийшла дещо пізніше — в V–VI ст. Сам звичай освячення пальмових гілок (вербових гілок, квітучих галузок тощо) введено в літургію вже аж у ХІ ст. До реформи 1955 року у католицькій церкві існував звичай, за яким священослужитель виходив у день Вербної неділі перед церкву, а двері святині зачиняли. Священик тричі стукав хрестом у браму, тоді вона відчинялася і священик з учасниками процесії входили всередину храму, аби відправити літургію. Цей символ мав нагадати вірним, що зачинене небо відкрилося людям завдяки заслузі хресної смерті Христа. Освячені налузки вірні зберігають цілий рік, щоби потім спалити їх на попіл для використання його у церковному обряді у Попільну Середу. Процесія з вербами (пальмами) є, з одного боку, пам'яткою про давню історичну подію, а з іншого — нашими кроками разом із Христом до жертви, якою сьогодні є Літургія. На літургію Вербної неділі священик вдягає не фіолетовий одяг, як колись, а червоний. Процесія має тріумфальний характер. Христос входить до свого міста як Цар і Господь, приймає спонтанне прославлення мешканців. Цим Церква хоче сказати, що як за кілька днів Христос Господь зазнає жорстокої смерті, то все одно ніхто не позбавить Його царської величі і права на панування. Царську гідність Христа Господа підкреслюють антифони й пісні, співані під час процесії. 

Вербна Неділя:
https://twitter.com/Zarvanycia ,

www.zarvanycia.cc.ua 23 квітня згадуємо мученика Терентія та інш

  • 25.04.16, 20:17

www.zarvanycia.cc.ua 23 квітня згадуємо мученика Терентія та інших.

Мученик Терентій з воїнами своїми стали жертвами переслідувань під час правління імператора Декія. Він видав наказ згідно котрого усі піддані повинні були поклонятися ідолам.Багато людей,побоюючись страшних катувань , погодилися на ідолопоклоніння та Терентій і разом з ним 40 інших відмовились робити це і заявили в віру у Господа.
Правитель здивувався такому поступку і спитав, як вони ожуть вірувати у того кого розіпяли як злодія. На це вони відповіли що вірять у того хто помер мучениуцькою смертю та воскрес згідно писання. Така відповідь Терентія змусила правителя замкнути його та кількох його найближчих у вязниці а решту примусити до поклоніння. Попри страшні катування, вмовляння та погрози жоден їз воїнів не засумнівалися в своїй вірі та не зрадили Христа.
Після того правитель наказав завести їх усіх до храму щоб знову змусити їх поклонитися, та воїни промовили молитву до Христа після якої всі ідоли, що стояли там з великим гуркотом попадали додолу. Розлючений правитель наказав їм всім відсікти голови а після цього наказав привести до нього Терентія з його товаришами. Він показав мученикам обезголовлені тіла їхніх братів та вони не відреклися віри.Тоді поставив їм на ноги важкі кайдани і наказав сторожам не давати їм жодних харчів та за деякий час коли прийшли до них вони вже були вільні від кайдан і повні силою.Злий правитель що тільки не вигадував і навіть звертався до чародіїв та це нічого не давало а змії що насилав на них сумирно повзали біля ніг їхніх.
Тоді вже він наказав відсікти їм голови. Тіла цих мучеників забрали місцеві християни, які і поховали їх з честю за межами міста. 

Терентія та інших:
https://twitter.com/Zarvanycia ,

22 квітня згадуємо мученика Євпсихія.

  • 22.04.16, 19:12
22 квітня згадуємо мученика Євпсихія.

Євпсихій народився у родині знатних і заможнх батьків в місті Кесарія Кападокійська.Там же він отримав хорошу християнську освіту.
В дорослому віці він бере християнський шлюб. Саме в той час імперією править імператор Юліан відступник, який був язичником і дуже поклонявся богині Фортуні. Він і інші язичники влаштували поклоніння Фортуні в той же час коли Євпсихій одружувався.
Євпсихій дуже розлостився через те і зруйнував храм Фортуни.Він добре знав що Юліан йому цього не простить і віддавши все майно, що йому належало почав готуватися до мученицької смерті.
Та Юліан,перебуваючи в страшеному гніві , вирішив покарати не лише Євпсихія але все населення міста.
Багато хто був страчений, більш знатніші і заможніші були вигнані , церковні служителі були взяті у військо а все майно що мала християнська церква було забрано. Місто ж було позбавлене звання Кесарія а натомість було назване старим Маза.Всі хто лишились в місті змушені були платити дуже великі податки.
Святого ж Євпсихія він наказав через страшні катування все таки примусити поклонитися ідолам.Святого мучли страшно та він не зрікався віри християнької , потім суддя побачивши його впертість і віру вирішив усікти його голову мечем.
В той час дорогою попри місто їхав сам імператор Юліан.Він хотів зовсім зруйнувати місто та до нього підійшов святий Василій Великий, який хотів зупинити імператора.Він дав йому трохи їжі яку їли самі монахи, Юліан же пригрозив йому і сказав що подорозі назад знищить місто.Та в поході Юліан загинув.
Після його смерті на місці гробу Євпсихія було зведено храм а люди що ходили до його гробу почали зцілюватись.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/UasxgNzz98w

21 квітня згадуємо апостолів із 70-ти: Іродіона, Агава, Асинкрит

  • 21.04.16, 18:04
21 квітня згадуємо апостолів із 70-ти: Іродіона, Агава, Асинкрита, Руфа, Єрма та Флегонта а також інших із ними.

Святий апостол Іродіон був родичем Апостола Павла і разом з ним багато подорожував проповідуючи Слово Боже. Коли християнство поширилось на Балканах Апостоли Петро та Павло вирішили поставити Іродіона в главі церкви у містечку Патари. Іродіон вірно служив Богові і навернув до християнства багатьох язичників і юдеїв.
Та на деяких людей проповіді діяли зовсім інакше , вони не збирались ставати християнами і тому розлючені його словами напали на апостола і навіть вразили його ножем. Апостол впав а нападники пішли вважаюч що той загинув. Та коли пішли вони Господь залишив Іродіона неушкодженим.
Після того Іродіон часто супроводжував апостола Петра аж поки Петра не розіпяли, в той же час і Іродіон а також святий Олімп бул страчені через усікновення голови.
Святий Агав володів даром пророцтва і напророчив страждання Апостола Павла в Єрусалимі, а також великий голод під час царювання імператора Клавдія. Також він багато мандрував і проповідував Слово Боже і так привів до християнства багато язичників.
Апостол Руф а також Асинкрит ,Єрм та Флегонт були єпископами в різних містах та вірно проповідували віру Христову, за що прийняли багато страждань та померли мученицькою смертю. 
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/yWb9o838l_c

20 квітня споминаємо Георгія , митрополита Мітиленського

  • 21.04.16, 17:54
20 квітня споминаємо Георгія , митрополита Мітиленського

З самого малечку Георгій старався жити по монашому і вдосконалював в собі послушництво. Під час правління імператора Лева Ісаврина він став жертвою іконоборства і саме в той час його і прозвали сповідником.
Коли прийшов до влади імператор Констянтин Порфірородний Георгія поставили главою кафедри міста Мітилена,що знаходвся на острові Лесбос. Навіть перебуваючи на такій важливій посаді він залишався відданим монашеству і часом його життя нагадувало іншим ангельське. Також він володів даром зцілення і лікував як від душевних так і від тілесних хворіб, також часто виганяв бісів.Митрополит також був знаним благодійником адже допомагав всім хто потребував його допомоги.
У 815 році з приходом імператора - іконоборця Лева Вірменина він знову постраждав. Його вигнали з його митрополичого посту і поселили в Херсонесі де він і помер пять років по тому.
За переказами в час його смерти над Мітиленами засяяла зоря.
http://www.zarvanycia.cc.ua/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/5goniIHy5GY