Підприємливий інженер вирішив відкрити свою власну клініку.
На будинку висіла вивіска: «Лікуємо недуги за 5000 гривень, якщо не вилікуємо, ми повернемо вам 10 000».
Проходить повз лікар вирішив скористатися цим і заробити трішки грошей.
— Вітаю, я не знаю, що сталося, я втратив смак до їжі, все тепер однакове, несмачне...
— Сестра, принесіть, будь ласка, упаковку 12 з сиропом і дайте його пацієнтові.
— Так, будь ласка, відкрийте рот...
— Тьху... це ж бензин!
— Вітаю, ви знову розрізняєте смак, з вас 5000.
Лікар страшенно розлютився, але оплатив рахунок, однак через кілька днів повернувся в клініку:
— Добрий день, я втратив пам'ять, допоможіть мені...
— Сестра, принесіть, будь ласка, упаковку 12 з сиропом і дайте його пацієнтові.
— Пацієнт, відкрийте, будь ласка рот...
— Але це ж бензин!
— Вітаю, ви відновили пам'ять, з вас 5000.
Ще більш засмучений лікар заплатив, але через кілька днів знову вирішив відігратися:
— Добрий день, я втратив зір, будь ласка, допоможіть мені... — Мені дуже шкода, але тут ми безсилі.
Ось ваші 10 000.
- Але тут же тільки 5000!
— Вітаю, ви відновили зір, з вас 5000.
На будинку висіла вивіска: «Лікуємо недуги за 5000 гривень, якщо не вилікуємо, ми повернемо вам 10 000».
Проходить повз лікар вирішив скористатися цим і заробити трішки грошей.
— Вітаю, я не знаю, що сталося, я втратив смак до їжі, все тепер однакове, несмачне...
— Сестра, принесіть, будь ласка, упаковку 12 з сиропом і дайте його пацієнтові.
— Так, будь ласка, відкрийте рот...
— Тьху... це ж бензин!
— Вітаю, ви знову розрізняєте смак, з вас 5000.
Лікар страшенно розлютився, але оплатив рахунок, однак через кілька днів повернувся в клініку:
— Добрий день, я втратив пам'ять, допоможіть мені...
— Сестра, принесіть, будь ласка, упаковку 12 з сиропом і дайте його пацієнтові.
— Пацієнт, відкрийте, будь ласка рот...
— Але це ж бензин!
— Вітаю, ви відновили пам'ять, з вас 5000.
Ще більш засмучений лікар заплатив, але через кілька днів знову вирішив відігратися:
— Добрий день, я втратив зір, будь ласка, допоможіть мені... — Мені дуже шкода, але тут ми безсилі.
Ось ваші 10 000.
- Але тут же тільки 5000!
— Вітаю, ви відновили зір, з вас 5000.
Мабуть ні, тоді чому ці "збої у роботі сайту"...? Деколи думаю, шкода, що у коментах не можливо вставляти фото, було б набагато цікавіше. Подобається те, що люди багато спілкуються у блогах, коментах. На інших сайтах забагато тиші і самотності, ніби ти одна на весь сайт. Не знаю чому, але мені сьогодні сумно навіть тут. Якась незрозуміла тривога, якесь передчуття чогось невідомого. Так у мене буває (правда дуже рідко), але буває - відчуваєш щось, але не розумієш до пори, до часу, що саме і чому тривожить... В такі дні хочеться напитися, чому? Як багато сьогодні цих "чому".... Не знаю, чи ви побачите те, що я написала. Я цього не бачу...ЧОМУ ???
