Як складно стало викликати емоцію подиву у сучасної людини, адже здається, що у нашому столітті вже не лишилося нічого нового. Але ні: навіть у простих речах, чи це рукотворні предмети, такі як чіпси, сніговики, гойдалки, чи нерукотворні, як хмари та іній, скрізь можна знайти родзинку, якщо гарненько придивитися.

Окрім цікавих наук, буває дуже корисно подивитися на речі та предмети, які роблять люди. У деяких дуже добре працює розум, тому вони винаходять щось нове та цікаве. Деяким людям вдається стати свідком надзвичайно незвичайних подій. Сьогодні навряд чи знайдеться людина без телефону з камерою та фотоапаратом. Тому можна й почути від інших, побачити цікаве явище. Розглянемо такі приклади, коли люди виявили щось цікаве і зафіксували це. Чим і поділилися з рештою, за що народ вдячний.

Хто з нас, переглядаючи черговий фільм про Середньовіччя, не мріяв жити у шикарному замку. З блакитних екранів нам демонструють розкішне життя в багато обставлених покоях, чудові вбрання та всілякі страви на красиво накритих столах. Але чи так красиво все було на той час?

Ми зібрали факти про середньовічні замки та палаци, які розходяться з образами, нав’язаними нам кіношниками.

• Для початку уточнимо, що замок і палац — це не одне й те саме. І різниця між ними полягає зовсім не в наявності башт. Замки, крім іншого, зводилися для захисту, що передбачає наявність товстих стін, важких воріт, веж для спостереження, оборонних ровів. Палаци ж є спорудою для мирного життя. У них є приміщення для балів, обідні та тронні зали, розкішно прикрашені кімнати.

• Тому припустити, що замок може бути затишним, складно. Замки були величезними, холодними будівлями, де гуляли протяги, а ще весь час було темно. Світло надходило з маленьких вікон, часто зовсім без шибок: у ті часи їх могли дозволити собі не всі.

• Замки не з’являлися немов за помахом чарівної палички. На їх будівництво були потрібні величезні вкладення та час. У середньому, щоб звести замок, потрібно було 10 років.

• Спочатку замки були дерев’яними. Дивно, але вони служили 5-6 століть. На жаль, донині вони не збереглися.