Про майбутнє

  • 01.12.19, 09:57

Думки мають здатність матеріалізуватися. В ролі провидця ми виступаємо самі для себе. Якщо ми мріємо про одне, а отримуємо зовсім інше, то або варто зачекати, або насправді наша підсвідомість працювала над реалізацією зовсім інших думок)

Червона шапочка очима послідовників Фройда

  • 27.09.19, 13:02
Потрапила до рук цікава книжка Татьяна Зинкевич-Евстигнеева "Тайный шифр женских сказок". І там аналізуються типові сюжети казок з точки зору психології. Наприклад, ось такий розбір відомої казки "Червона шапочка".

По-перше, прояв лібідо через досягнення дівчинкою статевої зрілості. Червона шапочка – символ першої менструації. Дівчинка в червоній шапочці якби заявляє всім: «Подивіться, я досягла статевої зрілості і готова до початку інтимного життя!». Лібідо Червоної шапочки «шукає пригод».

По-друге, прагнення відокремитися від тіла матері. Червона шапочка нехтує попередженням про небезпеку, прагнучи швидше познайомитися з Вовком. Вовк символізує чоловічу фігуру. Таким чином, мати попередила дочку про небезпеку взаємин з чоловіком. Але дочка, прагнучи стати жінкою, і тим самим відокремитися від тіла матері, сама йде прямо до Вовка в пащу. Так співвідносяться між собою тенденції лібідо і мортідо (прагнення до задоволення і прагнення до смерті).

По-третє, конфлікт Ід («воно» - інстинктивні, примітивні аспекти особистості) і Супер-его (вміщує систему цінностей і моральних норм суспільства), при слабо розвиненому Его («я» - відповідає за прийняття рішень). Червона шапочка одержима Ід, тому ігнорує настанови Супер-его. В результаті потрапляє у травматичну ситуацію. Поїдання її Вовком – це покарання від Супер-его, тобто суспільна мораль карає таку поведінку.

По-четверте, вказівка на «жіночий шовінізм». В кінці історії Червона шапочка проявляє ініціативу і наповнює черево Вовка камінням, що символізують нездатність чоловіка «бути вагітним». Від чого він і померає.

Далі є розбір цієї казки з точки зору інших психологічних шкіл.

Про стрес і проблеми

  • 07.09.19, 10:31
Сьогодні прочитав, що в ході експерименту "Біосфера 2" була змодельована замкнута (під куполом) екологічна система площою 1,5 га. Вона була населена різноманітною флорою та комахами. І от що цікаво - вчені не змоделювали там вітер, а без регулярного розкачування крони дерев ставали крикими і ламалися під власною вагою.

Одразу ж згадалась історія про метелика. Мандрівник побачив, як з кокону народжується метелик. Точніше намагався народитися, бо отвір був дуже тонкий, і метелик все ніяк не міг крізь нього вийти назовні. Пройшло кілька годин, а у метелика все ніяк не вдавалося вибратися з кокону. Тоді мандрівник по доброті душевній акуратно ножом розкрив кокон і метелик вибрався назовні. Однак він мав слабке тільце і немічні крила, залишившись таким на все життя. Виявляється, що метелик повинен був самостійно пролізти крізь цю щілину в коконі, щоб рідина з тіла перейшла в крила, зробивши їх сильнішими і придатними для польоту.

Людство все життя прагнуло зробити своє життя комфортнішим і кращим. В цьому наша унікальність - ми перехитрили еволюцію. Але в погоні за комфортом ми вбили вітер і прискорили темп життя настільки, що зараз легко ламаємося під стресом.

Чому ми обираємо тих, кого обираємо?

  • 01.09.19, 11:46
Це не про політику, а про вибір коханої людини)
На днях перечитував Лабковського (Хочу и буду) і ось що він там пише про вибір партнера. Більше про жінок, хоча те ж саме стосується і чоловіків:

«Я буду прекрасной хозяйкой, научусь вкусно готовить, буду выглядеть как конфета, и тогда кто-то обязательно разглядит и мой "человеческий" талант!» – так рассуждает, необязательно вслух, большинство женщин. Дорогие мои! Никто вас не полюбит за роскошные ресницы, борщ с котлетой и покладистый характер. Любят за другое! 

Кроме того, вы что, не понимаете, как неестественно себя ведете, когда тупо хотите нравиться? За этим поведением совершенно невозможно разглядеть, какой человек на самом деле, зато всегда можно уловить напряжение и прочитать неудовлетворение и недовольство собой. Нормальных людей все это настораживает и отталкивает. А уверенность в себе, наоборот, – притягивает и не отпускает. Но не только в уверенности дело. Чтобы случилась влюбленность, любовь или страсть, человек должен, что называется, «зацепить». И вот цепляет отнюдь не идеальная форма носа, плоский живот или красивые волосы (разве что в первый момент, на котором может все и закончиться). Неосознанно цепляет что-то из детства: ассоциация, похожесть, запах, жест, манера теребить пуговицу, тембр голоса – словом, какая-то деталь, напоминающая родительский дом и родителя противоположного пола. Эта ассоциация, кстати, необязательно должна быть счастливой. И вот против этого бессильны все ухищрения, пластика, наряды и добродетели…

Для любви нет никакой внешности, есть только характер, «яйца», воля, верность себе. Только это в дефиците в этом мире. И только это вызывает интерес, уважение, желание. И если вам всего этого не хватает, выход один – быть собой. Развивать свою индивидуальность и личностные качества. Не идти на компромиссы. Ну хотя бы не издеваться над собой, не вести себя как жертва!"

Я не знаходжу аргументи, щоб йому заперечити. Може у вас будуть інші думки на цю тему?

Чому ідеальних чоловіків не існує)

  • 28.08.19, 11:02
На днях від авторитетного для мене психолога (чи правильніше сказати психологині) почув цікаву інформацію. Жінкам від чоловіка потрібно задоволення трьох базових потреб:

1. Захист (сюди входить фізичний захист і матеріальна стабільність)
2. Емпатія (турбота, співчуття, співпереживання, емоційна підтримка тощо)
3. Секс 

Але при цьому автор стверджувала, що у чоловіків максимум може поєднуватися дві речі, наприклад, Захист і Секс, але без Емпатії або Емпатія і Секс, але без Захисту. Якщо жінка цього не розуміє, то завжди буде почувати незадоволенною власним вибором, бо прагнутиме знайти чоловіка, який покриє всі три її потреби, але такого в природі не існує або це кілька різних чоловіків))

Цікаво було б почути думку прекрасної половини сайту - чи вважаєте ви таку думку вірною? які потреби особисто для вас в пріорітеті (можна просто проголосувати)? які потреби задовольняє ваш теперішній партнер?

16%, 3 голоси

21%, 4 голоси

16%, 3 голоси

47%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Hopo sapience - найстрашніший хижак в історії Землі

  • 22.08.19, 10:10
Запитайте своїх друзів, кого вони вважають найкращим хижаком в історії Землі. Хтось назве акул, хтось - тиранозаврів чи велоцерапторів. Але все це аматори в порівнянні з нами, Homo sapience.

Жоден хижак не піднімався на вершину харчового ланцюга так швидко, як ми, і не спричинював такого вимирання інших видів. 45 тис. років людина розумна колонізувала Австралію. Як їй вдалося подолати таку велику морську відставнь від Індонезії до Австралії - загадка. Але тоді там найбільшим хижаком був сумчастий лев (розміром з сучасного тигра). Також жили нелітаючі птахи, вдвічі більші за сучасних страусів, а лісами ходили гігантські дипротодони та вомбати вагою дві з половиною тонни. Людям знадобилося лише кілька тисяч років, щоб 23 з 24 видів великих тварин вагою понад 50 кг щезли з лиця Землі. Не кажучи вже про менші істоти.

В Америці до приходу людей жили коні, верблюди, леви, мамонти, шаблезубі кішки та гігантські наземні лінивці, які важили до восьми тонн та досягали висоти шести метрів. Було і багато інших, невідомих нам видів. І знову людству знадобилося лише кілька тисяч років, щоб припинити їх існування.

"За нинішніми оцінками, протягом цього короткого проміжку часу Північна Америка втратила 34 зі своїх 47 родів великих ссавців. Південна Америка втратила 50 з 60. Вимерли також тисячі видів менших ссавців, рептилій, птахів та навіть комах і паразитів."

Тому я би не боявся інопланетян, нехай краще вони остерігаються, щоб Homo sapience і до них не навідався...

Але останнім часом намітився тренд на захист флори і фауни. Цікаво, чи зможемо ми на шляху свого розвитку вберегти і відновити вимираючі види, чи все ж остаточно доконаємо життя на Землі?
 

Переїдання і подружня зрада з точки зору історичного розвитку

  • 19.08.19, 10:31
Умовно наш мозок можна поділити на дві ключові частини: неокортекс і лімбічна система. Неокортекс відповідає за образне мислення, за усвідомлення, а лімбічна система - за наші емоції та регуляцію діяльності організму (від релаксації до приведення в тонус). Наприклад, коли ви ввечері йдете по вулиці і чуєте кроки позаду, то в першу чергу включається лімбічна система і за допомогою гормонів зароджує в нас почуття страху. Під її впливом ми починаємо бігти від небезпеки. А вже потім включається неокортекс і починає переосмислювати: чи варто було бігти? чи були інші варіанти? яким чином в майбутньому уникнути такої ситуації? може не варто більше йти по вулиці наодинці і т.д.

А тепер по суті. Історики вважають, що впродовж сотень тисяч років наші предки в плані харчування в першу чергу слухалися лімбічної системи. Наприклад, людина бродила по лісу і знаходила кущ малини. Якщо жодної небезпеки поряд не було, лімбічна система стимулювала її одразу все з'їсти, навіть якщо добову норму калорій вона вже отримала і була сита. Просто тому, що на цей самий кущ завтра могли натрапити інші і з'їсти його, а вона буде голодную. В декого з нас неокортекс слабкий, і він не може подавити лімбічну систему. Саме такі люди схильні до переїдання і різних залежностей (ігрова, алкогольна, тютюнова тощо).

Щодо зради, то історики вважають, що в багатьох групах Homo sapience жінки навмисно практикували полігамію - вони спали з якомога більшою кількістю чоловіків, щоб жоден з них не знав, від кого дитина, і щоб кожен її підтримував. Таким чином дітей виховували колективно. Так у них був більший шанс на виживання. А от до домінування моногамних сімей людство прийшло порівнянно недавно (10 тис. років тому), після аграрної революції, коли в певних сімей з'явилися надлишки ресурсів, якими вони не хотіли ділитися з усіма. Тобто можна сказати, що за полігамію відповідає лімбічна система, а за моногамію - неокортекс. І якщо неокортекс слабкий...smile

Про плітки і міфи

  • 17.08.19, 10:04
У своїй книзі "Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього" історик Ювал Ной Харарі розповідає, що вид Homo sapience домінує на Землі лише останні 10 тисяч років. До того паралельно жили інши види людей - Homo neanderthalensis (неандертальці) у Європі та Західній Азії, Homo erectus (прямоходячі) у східних районах Азії, Homo soloensis («люди з долини річки Соло») в Індонезії та на острові Ява, Homo floresiensis («люди з острова Флорес») тощо.

І понад 80 тис. років тому ми (Homo sapiens) не були домінуючим видом. Ті ж неандертальці були краще пристосовані до холоду і мали більший мозок. Однак орієнтовно 70 тис. років тому наші предки пересилилися зі Східної Африки на Аравійський півостів, потім захопили Євразію, а далі частина колонізувала Америку, а інша частина - Австралію. Вчені вважають, що причиною нашої перемоги над іншими видами людей стали...плітки і міфи)

Плітки дозволили розширити чисельність племені до 150 чоловік: "Соціологічне дослідження засвідчило, що максимальний «природний» розмір групи, пов’язаної плітками, становить приблизно 150 осіб. Більшість людей не здатні ані близько знати, ані ефективно пліткувати про понад 150 людських істот." В той же час неандертальці не вміли пліткувати, і жили меншими групами. І хоча фізично вони були сильніші, просто кількісно наші предки їх переважали. А чим більша група, тим більше шансів до виживання, і тим швидше вона збільшується.

Міфи дозволяют об'єднувати у сталі групи більше ніж 150 людей. Міф - це не просто розповідь про неймовірне, це вміння створювати нереальне і вірити в його існування. На початку це була віра у тотеми (людина-лев, людина-вовк), як обереги племені. Потім з'явилися перші релігії, які дозволяли об'єднувати племена і надавати їм спільну ціль (хоч часто вона була кривавою). Держава - це теж міф. Сучасне право, корпорації, традиційна сім'я, різні інституції - все це міфи, і вони живуть лише тому, що ми в них віримо. А коли якийсь міф втрачає актуальність, то він замінюється на інший. І це природній процес.

Як жінки частіше всього описують своїх чоловіків?

  • 07.08.19, 18:51

У книзі «Все лгут. Поисковики, Big Data и Интернет знают о вас всё» Cета Cтівенса-Давидовіца є цікава статистика порівняння того, які епітети жінки найчастіше використовують для опису своїх чоловіків в публічних постах у соцмережах, і які для конфіденційних пошуків в Google. Ось п’ятірка з обох категорій:

У соцмережах:

Найкращий

Мій найкращий друг

Дивовижний

Найвизначніший

Такий милий

У пошукових запитах:

Гей

Придурок

Дивовижний

Дратуючий

Посередність

Про чоловічу красу

  • 06.08.19, 22:07

"В ході дослідження було виявлено, що красивий чоловік в парі – це справжній стрес для його жінки. Дружини в таких відносинах часто незадоволені своєю зовнішністю і постійно знаходяться в гонитві за ідеальною фігурою, яка могла б відповідати їх партнеру. Також занепокоєння викликають думки про те, що їх коханий неодмінно знайде іншу, а те, що він поруч, – це лише питання часу.

А ось ті жінки, які перевершують за привабливістю своїх чоловіків, відчувають себе щасливими, не катують дієтами власний організм і насолоджуються відносинами."

Ось так, бути некрасивим для чоловіків - це перевага smile