Опять пора сплошных метаморфоз...
- 12.11.25, 18:51

Опять пора сплошных метаморфоз…
Дожди плясали ноябрю в угоду,
Казалось, мокрый город в полный рост,
Как древний остров, уходил под воду.
Что непогода, коль закат погас,
Не в ней печаль, а в том, что света мало…
Была бы осень пристанью для нас,
Когда бы корабли не поджигала…
Никто не победил: "Прощай, прости" -
Ночь истерзалась вся от потрясений…
И, не надеясь от беды спастись,
Любовь тонула в сумерках осенних.
Коментарі
Logic_man
112.11.25, 23:09
Суламифь 7
213.11.25, 17:48Відповідь на 1 від Logic_man
Щиро дякую!
Ман-го
313.11.25, 18:41
Чомусь уявила мокрі дерв'яні сходи в осінньому парку
Дормідонт
413.11.25, 19:20
Чомусь уявив бухого пушкінда з нянєй араной,каториє запівают русскій сплін горькай настоянкай із алюмінієвих кружек...
Суламифь 7
513.11.25, 19:29Відповідь на 4 від Дормідонт
Бідненька у Вас уява
))
Суламифь 7
613.11.25, 19:29Відповідь на 3 від Ман-го
Дормідонт
713.11.25, 20:32Відповідь на 5 від Суламифь 7
Ну та таке ж,куди мені до дерев'яних сходів у парку і запасну собаку для душі)Думаю кому адресовано,той допетрає.А у вас у вірші мова бідненька і ущемльонная але я ж не критикую,тому саме пушкінд і обдолбаний єсєнін.
Суламифь 7
813.11.25, 20:44Відповідь на 7 від Дормідонт
А, по-моєму, критикуєте, та ще й у зверхній спосіб. Я не називаю себе поетом, завжди дослухаюся до слушних зауважень. Скільки голів, стільки й думок, але це не означає, що можна когось ображати. Крім того, колись цей вірш ( написаний ще до війни) сподобався багатьом читачам.
Дормідонт
913.11.25, 20:50Відповідь на 8 від Суламифь 7
Тоді він чудовий,просто прекрасний
Суламифь 7
1013.11.25, 22:09Відповідь на 9 від Дормідонт
Принаймні написаний від душі.
Розлучатися завжди сумно))
Спокійної ночі!