Ми жили, як подих вітру, Все було, як у вісні. Наших днів жива палітра Усміхалася мені. Наші дні, як дикі коні, Все летіли десь вперед: Теплим дотиком долоні, Чорним пострілом на злет. Все було: і щастя й горе, Днів безмежний океан. Все було, як шторм у морі: Радість, зустрічі й туман… Все залишилось, як в казці: Пережиті нами дні, Зустріч перша в день, на спаса, І кохання на весні. Та ми знали, що пройдемо, Наш земний кипучий путь, Що...
Читати далі...