Сьогодні, як і все людство, сумую про ту безмірно страшну трагедію, яка болем і смутком впала на Японський народ. Тисячі невинних людей лишилися життя, стерті з лиця землі більше 3500 тисяч будинків, порушені важливі комунікації життєдіяльності країни, в критичному стані знаходяться атомні електростанції. Навіть невідомо куди зникали разом із пасажирами цілі залізничні потяги. Сили природи, вже в котре нагадали людству, що на землі господарями являються вони. Це було ще одне...

Читати далі...

О Б Р А Щ Е Н И Е К И Г Р О К А М Фермер, не будь куркулем, огород зарос - освободи место другу! Бандит, вышел из игры? Не подставляй свою задницу под пули! Друзья, просьба ко всем, кто бросил игру или играет не так часто, после окончания сеанса игры делать выход из нее. Оставляя заброшенные игровые аккаунты вы тем самым мешаете играть своим же друзьям, поскольку ресурсы небезграничны и с "игровыми трупами&quot...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Счет [Приєднана картинка]

Попросили саундрек к телепередаче "ШОУ Попкорн: Zeze", выкладываю во временном архиве (т.к. полетел винт и пришлось вытянуть из кэша, то качество не помню, оригинальное ли), кому надо скачивайте (время доступа 14 дней). Кто не знает что за передача, вот один из роликов - http://video.i.ua/user/478848/4923/170135/. [Приєднана картинка] И мне! [Приєднана картинка]

S E N S A T I O N http://sensation.i.ua/ [Приєднане відео]

Коли цвітуть у полі волошки І поле пахне запахом пшениці, Тоді біжиш до нього навпрошки, Бо в таку пору дома не сидиться. Коли над степом, десь в височині Веселий жайвір крильцями тріпоче, Завжди чомусь ввижаються мені, Як волошки, знайомі чиїсь очі. Тоді до степу хочеться піти І стати перед полем на коліна, І світ цей дивний зором осягти – Такий безмежний, &nbsp...

Читати далі...

[Приєднане відео]

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] А ви й не помітили? [Приєднана картинка] Хочу такий же! [Приєднана картинка]

***** Плакучі верби біля ставу Поникли віттям до води. Зі мною разом ви зростали, Лишали в пам’яті сліди. О, як же ви повиростали! Неначе рідні дві сестри. Чи ви б тепер мене впізнали, Чи стерли пам’ять злі вітри? Одна верба, як самоцвіти, Моє кохання берегла, Вона одна на цілім світі Любов’ю чистою цвіла. Друга верба в гарячім літі Давала прохолоди тінь, І батоги для ігор дітям, І терпкий запах листя тлінь. О, Верби, Верби! Рідні сестри...

Читати далі...

Ми жили, як подих вітру, Все було, як у вісні. Наших днів жива палітра Усміхалася мені. Наші дні, як дикі коні, Все летіли десь вперед: Теплим дотиком долоні, Чорним пострілом на злет. Все було: і щастя й горе, Днів безмежний океан. Все було, як шторм у морі: Радість, зустрічі й туман… Все залишилось, як в казці: Пережиті нами дні, Зустріч перша в день, на спаса, І кохання на весні. Та ми знали, що пройдемо, Наш земний кипучий путь, Що...

Читати далі...