[Приєднана картинка] Ты во мне сладко противоречишь Во мне болишь, но от скуки лечишь Ты соль на рану, бальзам на душу Из моря волн прямиком на сушу Внутри меня кровоточит мед Он карамельно меня гнетет Каприз души перерос в потребность Но помешал превратиться в бедность Я для тебя всего лишь дитя Не замечаешь меня летя А я б с тобой полетела снова Чтобы словить ощущенье слова В глазури фраз твоих искупаться Потом навеки не расставаться Мне б раствориться в...

Читати далі...

Стать свободной от ожиданийНе единого чтоб «Когда же?»Мысль о «future» в ажиотажеЭто всё фундамент страданийДень вчерашний, что будет завтра?О сегодня, сейчас – ни слова…Все эти рамки – мои оковыЗабыв про ужин, я брежу: «Завтрак» Надоело жить по сценариюХоть театром больна немыслимоЯ желаю плыть по ГольфстримуИ от мыслей быть независимойCarpe Diem – Лови мгновенье!Я хочу ощущать секунды…Драгоценные, словно фунты«Здесь», «Сейчас» - вот моё спасенье! * - с лат. – Лови мгновенье![Приєднана...

Читати далі...

Як же тільки набридло ховатися…За картинками-аватаркамиТа бракує щось сил відкритисяЯк курила б, була б з цигарками..Закривалась завісою диму бХоча якась тобі огорожаА допоки знайти мені риму бЩоб на віршик було це схоже.. Я пишу..як же часто «пишеться»Все питання якісь вирішую..Та набридла мені вже тиша цяЩо до неї думки домішую Я у себе питаю вкотре«Як же можеш отак ти жити?»-Повернись бо, скажи щось, МотреТреба з кимось поговорити.. А не знаю ж я Мотрю зовсімЗабиваю думки...

Читати далі...

Лиш слід від щастя, - то гасне свічка І віск, мов плаче, стікає вниз.. Немов червона, гірка порічка Каталізатор пекучих сліз.. Та візерунок якийсь красивий - Глазур цукровий на тістечку Або дідусь такий сивий-сивий Що промовляє цю вісточку.. «Життя іде, і не знає часу Йому, байдуже, знаєш, на час.. І все одно до якого класу На соц.драбині стоїш в анфас.. Ти просто маєш запам’ятати Життя Твоє – не для болі й мук! Хоч так і...

Читати далі...

Але тільки через очі ти відчуєш серце..Ти відчуєш, коли серед сотень облич ти побачиш одне, яке зрозуміє тебе..Коли тобі буде погано, люди навколо будуть перешіптуватися, думаючи що з тобою відбувається, а рідний погляд скаже «Я розумію тебе, може, не знаю чим допомогти зараз, але тримайся..бо я переживаю за тебе» Коли тобі буде весело і добре ці очі горітимуть таким же вогнем, повідомляючи «Я розділяю твою радість!Мені так добре, що з тобою все гаразд» Коли буде достатньо кількох...

Читати далі...

Нехай Тобі стане краще.. Єдине, що зараз прошу!!! Думки нехай стануть ледащі Про це їм в листі напишу.. Пробач, якщо раптом занадто Я силюсь тобі помогти Та й, зрештою, «help» мій не надто Своєї сягає мети.. Здається, себе ж запевняю? Та це так, здається, повір! Свідомість свою полишаю І дах мій торкається гір.. Я просто попрошу у Бога Для Тебе спокою й тепла Нехай би оця допомога До тебе як сонце прийшла..*

[Приєднана картинка]Нехай Тобі стане краще.. Єдине, що зараз прошу!!! Думки нехай стануть ледащі Про це їм в листі напишу.. [ Читать дальше ]

Відірвалась душа й полетіла..І немає шляху зворотньогоВіддаляючись,мерехтілаЗалишивши в мені самотнього.. Чоловічка зовсім маленького..Він сидів,підігнувши ніжки І з розсудливістю старенькогоСпоглядав втікачі-доріжки Він не плакав, і не сміявсяВін не знав ані щастя, ні смуткуСтрун душі ніхто не торкавсяБо пішла та увічну відпустку.. Вже б здавалось,немає надіїВін приречений на байдужістьІ ніколи..ніколи вії..Не відчують від сліз вологість.. «Відібрало назавжди мовуІ ні пари...

Читати далі...

Часто хочеться зробити приємне людям..Привітати з Днем народження людину, з якої,може, не так близько і часто спілкуєшся, але все одно пам’ятаєш про неї..Подарувати щось без приводу близьким людям, посміхнутися випадковому перехожому..Ти робиш це просто тому, що так Відчуваєш в той момент..Це говорить твоя Душа..* А потім починаєш дивитися на це, аналізувати і щось каже «Боже, як це, напевно, по-дурацьки виглядало..Навіщо це взагалі було робити?» Але це вже говорить твій мозок..але він не...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Пріоритети зовсім не розставлені Мети нема, не знаю чого хочу Лиш тільки дві мене в мені зіставлені І це..майбутнє зовсім не пророчить Куди іти?! Навіщо?! – ось питання Які хотіла б з часом розгадать Але в душі моїй поки лише мовчання І я не в силах тишу запитать Сиджу у парку де червоні квіти Холодний вітер часом обдува І спогад про таке чудове літо Душу мов ковдрою миттєво зігріва Єдине що я маю це надію.. Я...

Читати далі...