Сьогодні - як вчора... І так дні за днями...Даремно вдивляюсь в життя об'єктив.Жонглює юрма не м'ячами - словами.Де сірість в фаворі - зника позитив!Здається мені: щось я ємне втрачаю, І хочеться час зупинити на мить.Ще вчора - було, а сьогодні - немає...І тоскно на серці, і в грудях саднить.Про ницу буденність згадала усує.Де ж настрій подівся, що прозою став?Беру пензля в руки - світ в жовтий фарбую, А потім - в блакитний. І він засіяв![Приєднана картинка]

Її не назвати проектом, Таким феєричним флешмобом...Полями бреде - не проспектом, Присіла спочить край дороги.Вона безнадійно стомиласьВід поглядів ласо-масних.І ниють натруджені ноги, І серце потроху саднить.Та сліз на очах не побачиш, Всхміхнеться - і вирушить в путь.Як стрінеш коли, як побачиш - Обняти її не забудь.[Приєднана картинка]

Туніс: Карфаген чи Махдія - О бажана сонячна мрія...В печерах нас ждуть троглодити, У парках - вольєри відкриті.Лелеки в узвишші літають.Рожеві фламінго кружляють, Як манить пісочок біленький, Шезлонги моргають м'якенькі!На пальмах плоди екзотичніБентежать думки хаотичні.Вітають нас мавпочки хитрі, Витає там пристрасть в повітрі.А хвилі все б'ються об берег...Не треба європ чи америк...О бажана сонячна мріє -Туніс: Карфаген чи Махдія![Приєднана картинка]

Ластовинням вкрилася весна - Усміхом хлюпочуться кульбабки.Над ставком, прозора і ясна, Майорить-танцює ніжна бабка.Ластівочка в'є гніздо вгорі, Джмелики гуртуються у квітах.Гупотить їжак в густій траві, І стрибає білочка у вітах.[Приєднана картинка]Біля мого будинку)

Моя любов сягала неба, А ти ходив ногами по землі. Ліна КостенкоЇЇ любов "сягала неба" - Обранця вабили...

Читати далі...

...а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись. &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Якась незрозумілість підсвідомаІ недосказаність прожитих літ....Чи заморозки в липні, чи утома, Чи погляди впокорені на світ?А зазирни лишень в душі криницю -Німим докором стиха промовля:- Тримаєш у руці дрібну синицю, А мрієш в снах про диво...

Читати далі...

Гриміли літаки, гули машини, Де в муках народився чоловік, - Внизу ж асфальт довбала комашина І равлик свій будиночок волік. Людина бомбами трясла планету, Саднили вирви – рани ножові. Та гупали в садах важкі ранети І схлипували коники в траві. Вона не жде визнань і нагороди. Подібно сонцю, небу і зіркам, Одвічна мудрість сивої природи Людині не підвладна і вікам! [Приєднана картинка]

Так дихається вільно на роздоллі, Весна гаптує за стіжком стіжок.Кульбабиться стежина в чистім полі, Запрошуючи в гості ластівок.Лоскоче душу заметіль колишня -В пробудженні своїм знаходжу суть.Вже зовсім скоро в млості схлипне вишняЙ хрущі басами пісню заведуть.Й така полегкість у мені настане, Бо я пізнаю сутність таїни:Ще будуть вірші, зорі, і тумани, І в травах невгамовні цвіркуни![Приєднана картинка]

В той день ішов Він на Голгофу, Ніс на собі животворящий хрест. Народ Йому кричатиме вже потім: - Христос воскрес! - Воістину воскрес! Тоді ж тягнув Він непосильну ношу, За ним товпилася юрма пуста. А Він кривавим умивався потом, Від спраги тріскались вуста. Саднили рани на руках Месії, А від важкої ноші ноги гнулись. І розуміла, плачучи, Марія, Що від Ісуса люди відвернулись… А розпинали, Господи, як страшно!.. - Терпи, Ісусе! - шепотів до Себе...

Читати далі...