[Приєднана картинка] Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався - о б е р і г. Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над життя. І що там смерть з великою косою? - мужчина, лицар, сонячне дитя! В моїх садах мелодії Провансу, і жінка, жінка, жінка всіх віків! - за неї лицар гинув без авансу, вона чекала цокоту підків. В монастирях, фортецях і столицях, з глухих палаців, схожих на тюрму, якщо він...

Читати далі...

[Приєднана картинка]*** Пришла ко мне девочка с заплаканными глазами, с надеждой коснулась моей руки: -Ведь вы же когда-то любили сами,- вы даже писали об этом стихи... Я не хочу так, я не согласна... Скажите, разве она права? Зачем она перед целым классом вслух читала его слова? Зачем так брезгливо поджала губы, когда рвала листок пополам, зачем говорила о нас так грубо, что мне повторять неудобно вам. Мы очень с ним дружим... -Я это знаю. -Он очень хороший! -Я помню, да... -Вы разве знакомы с ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, – на сьогодні, на завтра, назавжди! – ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік.То все разом, а ти – окремо. І сьогодні, і завтра, й навік.Ліна Костенко.