У недільні ранки я співав би акафіси У храмі Христа Спасителя. А вечорами на концертах Для професійних убивць - «Калінку» і «Дєнь Побєди». Жінки, звихнуті на мундирах і рясах, Під виглядом квітів дарували б мені себе, А начальство забирало До ранку у лазні.
У 45-ть я став би майором, А в 50 – покійником. Мене поховали б Із військовими почестями – Обстрілявши наостанок Налякану душу, що дерлася в небо.
«А вєдь он бил хохлом», - шепталися б заздрісні хористи. - «Тото, смотрю, по церквям всє бєгал…»
Василь Терещук
Антоніна Матвієнко |