Щасливі не пишуть...

Щасливі не пишуть.
Вони надто стурбовані своїм щастям.
Куди б його притулити? -
Мучать питаннями родину.

- Постав його у кутку, -
Радить батько. -
Моє теж там стоїть ще з весілля.

- Краще оправ у рамку
І почепи на стіні,
Щоб я не розбила,
Коли прибиратиму в хаті, -
Каже матір.

- Заховай його, дитино, до скрині, -
Підказує бабця. -
Люди мають лихе око,
Ще зурочать, нехай їм грець...

Щастя - то велика морока.
Ось я на балконі у Києві
Відкорковую пиво.
Сонячне світло падає навскіс
На порожні пляшки.

Навіщо мені щастя, цей наркотик життя? -
Запитую в себе
Й перекреслюю в зошиті
Мертві слова...

Василь Терещук
5 червня 2011 року