Чого чекати від змін до Конституції? 

Дійсно, є позиція судді Конституційного суду України Шишкіна щодо того, що в умовах війни ніякі зміни до Конституції не приймаються. Питання в тому, що сам факт прийняття змін до Конституції в умовах окупації території – це по суті заперечення присутності іноземних військ на території України і заперечення факту окупації частини території України. Це не моя позиція. Це позиція судді Конституційного суду, тобто фахової людини. Це позиція дуже великої кількості українських юристів.

Чомусь не можу вставити частину 3. Тому окремо посилання на неї https://www.youtube.com/watch?v=e6eZkd4b-2c

- Коляка Володимир Володимирович

http://www.0564.ua/news/1289866

Council of Europe

Рада Європи

та інші міжнародні організації

Звернення загальних зборів голів та представників конституційних територіальних громад України

Зважаючи на постійні голослівні (!) твердження українських урядовців про зближення України та ЄС, викликає обурення факт фальшування тексту Європейської хартії місцевого самоврядування, що не отримує адекватних дій зі сторони українського уряду протягом десятків років. Зокрема, Європейську хартію місцевого самоврядування як документ, що врегульовує життєдіяльність місцевих влад (територіальних громад) трансформовано через сфальшований переклад (зокрема терміну local authority) у регулятор діяльності органів місцевого самоврядування, тобто місцевих адміністрацій. Шляхом неадекватного перекладу громади позбавлені адекватного використання інструменту Статуту громади (перекладом цей термін взагалі вилучено з Хартії).

Нагадуємо, що згідно з чинним законодавством Верховна Рада ратифікувала саме оригінал Хартії (який доступний англійською та францукзькою мовами), а не означений сфальшований переклад.

У цій ситуації відсутній будь-який зв’язок між громадою та її органами. Більше того, право загальних зборів зведено виключно до консультативних рішень.

Зважаючи на спробу трансформації територіальних громад виключно у території для проживання, а не у повновладні спільноти мешканців, що передбачено змінами до Конституції згідно з проектом президента, така практика повністю не відповідає як українським національним традиціям, так і стандартам усіх без виключення моделей місцевого самоврядування.

Просимо Вашої підтримки в усуненні настільки брутальних порушень прав територіальних громад, а також  прав людини, якій згідно з Декларацією про права людини гарантовано можливість брати постійно участь в державному та муніципальному управлінні.

Олексевич Роман, с. Прибужани, Львівська область,

Котяш Олександр, с. Залужжя, Рівненська область,

Скалов Геннадій, м. Жмеринка, Вінницька область,

Нос Наталія, с. Ковалівка, Полтавська область,

Нос Юрій, с. Ковалівка, Полтавська область,

Степаненко Володимир, м. Павлоград, Дніпропетровська область,

Докіль Юрій, с. Чайківка, Житомирська область,

Докіль Наталія, с. Чайківка, Житомирська область,

Михайленко Людмила, с. Чайківка, Житомирська область,

Коваль Степан, с. Медвежа, Львівська область,

Флюнт Мирон, с. Модричі, Львівська оюласть,

Кюрпек Олександр, с. Токарі, Сумська область,

Болдарєв Єлизавета, с. Токарі, Сумська область,

Хомуляк Степан, с. Лисиничі, Львівська оюласть,

Огородняк Микола, с. Приборівка, Вінницька область,

Чернецький Андрій, с. Приборівка, Вінницька область,

Джамалова Олеся, с. Хотів, Київська область,

Назар Мухачов, Українське Козацьке Військо,

Януль Олександр, смт. Цумань, Волинська область,

Колотило Дмитро, с. Тюдів, Івано-Франківська область,

Полівчак Олег, м. Івано-Франківськ,

Вуйцік Олександр, м. Косів, Івано-Франківська область,

Волосянко Любомир, Івано-Франківська область,

Ліщенко Анна, м. Київ,

Скомотчук Марія, с. Верховина, Івано-Франківська область,

Пархонюк Ворлодимир, Київ,

Телятніков Олег, м. Київ,

Король Людмила, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область,

Плотнікова Інна, м. Київ,

Савчак Іван, с. Миколаїв, с. Підсоснів, Львівська область,

Іващишин Ігор, с. Ставчани, Львівська область,

Аванісов Олександр, с. Вишневе, Дніпропетровська область,

Федюшко Михайло, с. Переможне, с. Старичі, Львівська область,

Беднарчук Сергій, с. Гаї, Львівська область,

Маринович Павло, м. Львів,

Католик Віктор, м. Львів,

Бажанюк Василь, м. Луцьк,

Кеня Андрій, с. Копичівка, Чернігівська область,

Бельмеж Святослав, с. Верховина, Івано-Франківська область,

Дутчак Петро, с. Делієве, Івано-Франківська область,

Волошиннок Іван, с. Кривопілля, Івано-Франківська область,

Гурняк Ігор, Львів,

Білоцерківська Рімма, м. Сєверодонецьк, Луганська область,

Ковальчук Володимир, м. Хмельницький,

Сахно Василь,

Сіраменко Іван та інші громадяни України.

«Україна є республікою», - так визначає ст.5 Конституції України . Республіка (від лат. res publica) — справа громади .
Перше речення ч.1 статті 13. Конституції України ,яке встановлює, що : « Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права ВЛАСНОСТІ Українського народу», ГРОМАДЯН України всіх національностей ( за реченням першим преамбули Конституції України ) , що і є власністю держави Україна за нормами ст.14 Конституції України в якій вказано- земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави і що право власності на землю набувається і реалізується державою виключно відповідно до закону.
Абзац 1 ч.1 ст.1 ЗУ “Про місцеве самоврядування” визначає: 
« Жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями - область, район, місто, район у місті, селище, село є територіальною громадою.» 
Згідно абз.2 п.1.2 ПОРЯДКУ реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (Наказ МВС України від 22.11.2012 N 1077 Зареєстрований в Міністерстві юстиції України18 грудня 2012 р. за N 2109/22421) відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України. Тобто жителями є громадяни України ,які і є Українським народом за першим реченням Преамбули Конституції України.
Стаття 142 Конституції України визначає матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування - рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у ВЛАСНОСТІ територіальних громад.
З огляду на те ,що саме Український НАРОД разом із своєю власністю на національне багатство у тому числі і на власність територіальних громад за ст. 13 та 14 та ст.142 Конституції України і є ДЕРЖАВОЮ УКРАЇНА.
Право ж спільної сумісної власності за ч.1 та 2 статті 368 ЦК України визначено ,як спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності і визначено ,що суб'єктами права спільної сумісної ВЛАСНОСТІ можуть бути ДЕРЖАВА , ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ , якщо інше не встановлено законом.
Стаття 318. «Суб'єкти права власності» ЦК України визначає , що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, такі , як ДЕРЖАВА УКРАЇНА , ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ, іноземні держави та інші суб'єкти ПУБЛІЧНОГО ПРАВА власності ( за статтею 2 «Учасники цивільних відносин» Цивільного кодексу України ). 
Із норм ст.316 та 318 ЦК України випливає , що і держава Україна і територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах держави Україна , є юридичними ОСОБАМИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА власності ,як це, до речі, існує у всьому світі.
Цивільним кодексом України визначено публічне , (від лат. Publica- громада )право власності держави України,яке складається з землі, її надр, атмосферноно повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу за статтею 324. Право власності Українського народу ЦК України ; майно, у тому числі грошові кошти ( державний бюджет за ст.95 Конституції ), яке належить державі Україна за статтею 326. Право державної власності ЦК України та майно, у тому числі грошові кошти ( місцевий бюджет за ст.142 Конституці) , яке належить територіальній громаді за ст.327 Право комунальної власності ЦК України.
Тому ніякої іншої власності ніж власність Українського народу ,яка дорівнює власність держави Україна неіснує ні в Конституції , ні в Цивільному кодексі ,як би не рвали на куски, всі ті куски легко ,як пазли вкладаються в Конституційне поняття власності держави Україна.
Від імені власника Українського народу , держави Україна ( юридичної ОСОБИ публічного права ) права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України за ст.13 Конституції України та ст. 324. , ст.325,ст.326 ЦК України ,а управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування за ст.143 Конституції України та за ст.327 Право комунальної власності ЦК України.
Стаття 95. Конституції України встановлено ,що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Тому державний бюджеть він і забезпечує “ бідні “ як ви пишете громади субвенціями із держбюджету ,як це робиться у всьому світі: існують місцеві бюджети і субсидіарні і у нас не виключення.
«Україна є республікою», - так визначає ст.5 Конституції України . Республіка (від лат. res publica) — справа громади.
Отже, держава Україна, за формою державного правління - республіка і є справою громади. Громади - це спільне проживання громадян України на своїй території пов,язаних спільною власністю та спільною працею. 
Таким чином, республіканський лад в Україні передбачає функціонування територіальної громади держави Україна утвореної із територіальних громад -власників адміністративно-територіальних одиниць власності громадян України всіх національностей за першим реченням Конституції України. 
Згідно статті 4 Конституції в державі Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. 
Стаття 1. ЗУ “Про громадянство України “ визначає поняття «громадянство України» , як правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках . 
Дорослі громадяни України з 16 років мають паспорт громадянина України .
Для громадян України , які з народження є громадянами України відповідно до норм ч.8 ст.7 Набуття громадянства України ЗУ “Про громадянство України” і мають вік до 16 років статтею 5 Документи, що підтверджують громадянство України ЗУ “Про громадянство України” не визначено будь-якого документа ,що посвідчував би громадянство України дитини -українця до 16 років ????
За ст.5 Документи, що підтверджують громадянство України ЗУ “Про громадянство України” встановлено такий документ тільки для дорослих - паспорт громадянина України . 
Дорослі ж громадяни України отримавши паспорт громадянина України , що посвідчує особу власника України і підтверджує громадянство України за першим реченням Положення про паспорт громадянина України на останній сторінці паспорта громадянина України та ст.13,ст.14 ст.142 та ст.143 Конституції позбавитись статусу громадянина України можуть лише у випадку встановленому статтею 19. Підстави для втрати громадянства України ЗУ “Про громадянство України” датою видання відповідного указу про позбавлення громадянства України Президента України . 
І тому тільки у випадку видання відповідного указу Президента України про позбавлення громадянства України громадянин України знов становиться фізичною особою. І тому кожен громадянин України в будь-яких відносинах виступає ВИКЛЮЧНО ,як громадянин України.
За Конституцією республіки ( справа громади ) України визначено , що Український народ- це громадян України всіх національностей ( перше та друге речення Преамбули та ст.13 Конституції України ) .
Тому представники і української нації, і представники всіх інших національностей, національних меншин , корінних народів мають особисте природне право на індивідуальність, яке надано їм від народження та гарантоване першим та другим реченням Преамбули , ст.11 Конституції України та ст.300 Цивільного кодексу України , якими встановлено :
1.” Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення” ( перше та друге речення Преамбули Конституції України ); 
2. “Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України” ( ст.11 Конституції України ). 
3.”Фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, ... мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства( ст. 300 Цивільного кодексу України ). 
Статтею 1. ЗУ “Про громадянство України “ визначано поняття «громадянство України» , як правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках . Документом, що підтверджує громадянство України за ст.5 ЗУ “Про громадянство України” визначено - паспорт громадянина України . 
Але у паспортах громадян України всіх національностей ,відсутня індивідуальна і ознака про приналежність громадянина до представників відповідної нації національної держави Унітарна республіка Україна ( далі держава УКРАЇНА ).
Тому до паспортів громадян України , представників відповідної нації національної держави Україна на підставі п.2 ч.4 та п.8 ч.6 Постанови Верховної ради України “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон” від 26 червня 1992 року N 2503-XII,необхідно внести додаткову інформацію на вклеюваних аркушах про національність . 
І тільки після оформлення у паспорті відомостей про національність кожного українця виникає Український народ , громадяни всіх національностей України ,як ВЛАСНИКИ спільної сумісної власності на власність територіальної громади і державу , а саме,
По – перше, ВЛАСНОСТІ Українського народу на ВЛАСНІСТЬ територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Для реалізації територіальною громадою свого права на безпосереднє управління своєю власністю (ст.. 140 Конституції України), ст..142 визначає матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування - рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у ВЛАСНОСТІ територіальних громад.
Абз.1 ч.1 ст.1 ЗУ “Про місцеве самоврядування” визначає: 
« Жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями - область, район, місто, район у місті, селище, село є територіальною громадою.» Згідно абз.2 п.1.2 ПОРЯДКУ реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (Наказ МВС України від 22.11.2012 N 1077 Зареєстрований в Міністерстві юстиції України18 грудня 2012 р. за N 2109/22421) відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України. 
Територіальні громади села ,селища , міста ( жителі , Український народ , громадяни України, до паспорта яких внесено місце проживання у селі, селищі, місті ) управляють майном, що є в комунальній ( підприємств (об'єднань ), організацій і установ за нормами ст.126 Основного закону Конституції УРСР ) ВЛАСНОСТІ :
1. БЕЗПОСЕРЕДНЬО ;
2. або через утворені ними органи місцевого самоврядування;
( стаття 143 Конституції України ) . 
Фактично ж жодної територіальної громади – власника в державі Україна не створено, тому, до цього часу починаючи з 28.06.96 року республіка Україна проголошена, але не відбулася, як справа громади. 
По-друге, ВЛАСНОСТІ Українського народу. Перше речення ч.1 статті 13. Конституції України ,яке встанолює, що : « Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права ВЛАСНОСТІ Українського народу», ГРОМАДЯН України всіх національностей ( за реченням першим преамбули Конституції України ) , що і є власністю держави Україна за нормами ст.14 Конституції України в якій вказано ,що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави і що право власності на землю набувається і реалізується державою виключно відповідно до закону. 
Носієм суверенітету України ,що поширюється на всю територію України , і єдиним джерелом влади в Україні є народ. НАРОД здійснює ВЛАДУ :
1. БЕЗПОСЕРЕДНЬО ;
2. і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування ;
( за нормами ст.2 та 5 Конституції України ).
Власна ВОЛЯ власника національного багатства України і є джерелом ВЛАДИ Українського народу з огляду на наступне.
За ст. 317. «Зміст права власності» ЦК України, ВЛАСНИКОВІ належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном та встановлено ,що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. 
Поняття права ВЛАСНОСТІ визначено ст.316 « Право власності» ЦК України ,як право ОСОБИ на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю ВОЛЕЮ , незалежно від ВОЛІ інших осіб.
Співвласники майна ,що є у спільній сумісній власності ВОЛОДІЮТЬ ,КОРИСТУЮТЬСЯ ним спільно і РОЗПОРЯДЖАЮТЬСЯ за згодою всіх співвласників ,якщо не встановлено домовленістю між ними за нормами ч.1 та 2 статті 369 «Здійснення права спільної сумісної власності» ЦК України . 
Право ж спільної сумісної власності за ч.1 та 2 статті 368 ЦК України визначено ,як спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності і визначено ,що суб'єктами права спільної сумісної ВЛАСНОСТІ можуть бути ДЕРЖАВА , ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ , якщо інше не встановлено законом.
Стаття 318. «Суб'єкти права власності» ЦК України визначає , що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, такі , як ДЕРЖАВА УКРАЇНА , ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ та інші суб'єкти ПУБЛІЧНОГО ПРАВА ( за статтею 2 «Учасники цивільних відносин» Цивільного кодексу України ). 
Із норм ст.316 та 318 ЦК України випливає , що і держава Україна і територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах держави Україна , є юридичними ОСОБАМИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА,як це, до речі, існує у всьому світі.
Цивільним кодексом України визначено публічне право власності держави України,яке складається з землі, її надр, атмосферноно повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу за статтею 324. Право власності Українського народу ЦК України ; майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна за статтею 326. Право державної власності ЦК України та майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді за ст.327 Право комунальної власності ЦК України.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України за ст.13 Конституції України та ст. 324. , ст.325,ст.326 ЦК України ,а управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування за ст.143 Конституції України та за ст.327 Право комунальної власності ЦК України.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад за статтею 142. Конституції України. 
Конституційною основою правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; за ч.2 ст.5 Господарського кодексу України.
Економіка (від дав.-гр. «закон дому », «управління домогосподарством») — комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Власність ЗОБОВЯЗУЄ, як встановлено в ст.13 Конститтуції України та ч.4 ст.319 ЦК України 
І тому досягнувши 18 річного віку , ми, громадяни України всіх національностей - Український народ становимося виборцями і здійснюємо своє волевиявлення через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії. (ст..69-70 Конституції України). Ці форми демократії нам потрібні не інакше, як для досягнення спільної згоди у процесі управління нашої спільною власністю – комунальною та власністю територіальних громад у межах територіальних громад, та ї власності Українського народу , у межах держави унітарної республіки Україна. Тобто, наше спільне майно , використовується нами спільно для забезпечення матеріальних, духовних умов нашого співжиття та забезпечення суспільного порядку.
Тому, НАРОДНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ на місцевих до органів місцевого самоврядування і загальнодержавних виборах до органів державної влади та референдумах і є власною ВОЛЕЮ 46 млн. Громадян України та їх згодою, як співвласників по передачі у керування ( управління ) обраним органам влади. , щодо здійснення свого права володіння, користування і РОЗПОРЯДЖЕННЯ спільною сумісною власністю на об,єкти власності ( державу Україну) Українського народу ( громадян України всіх національностей) та власність територіальних громад адміністративно- територіальних одиниць , де проживають громадяни України і є джерелом ВОЛІ — джерелом ВЛАДИ .
З огляду на те ,що саме Український НАРОД разом із своєю власністю на національне багатство за ст. 13 та 14 Конституції України і є ДЕРЖАВОЮ УКРАЇНА і як наслідок НАРОД є джерелом ВЛАДИ і здійснює ВЛАДУ безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування за ст. 5 Конституції України .
То виходить логічним , що ДЕРЖАВНА ВЛАДА ( ВОЛЯ Українського НАРОДУ- власника національного багатства держави Україна) в Україні за частина 1 статті 6. Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову та за частиною 2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституці України ОРГАНИ державної влади : законодавчої, виконавчої та судової та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
За реченням другим ч.2 статті 13. Конституції України Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
Порядок БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО здійснення ВОЛІ Українського народу , громадян України ,що досягли 18 років встановлено Постановою Верховної Ради України “Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні”.
І коли органи влади не виконують своїх повноважень і обов,язків встановлених законом громадяни України зобов,язані взяти відповідальність за ради майбутнього і створити республіку - справу громади держави України.

Ріма Білоцерківська.

Відповідно до Конституції України :

- від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією ( ст.13 Конституції України) та статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством та встановлені межі повноважень держави здійснювати від імені Українського народу право власника ,охорону землі, відповідно до того ,що земля перебуває під особливою охороною держави.

Конституцією України жодному державному органу визначеному ст.6 Конституції України ні законодавчому ( який має повноваження 85 ст.Конституції України і про повноваження по землі там нічого немає ) ,ні виконавчому , ні судовому щодо Основного Національного багатства України , землі не надано інших повноважень, ніж ОСОБЛИВА ЇЇ ОХОРОНА.

Тому підписанням Закону про продаж землі Президентом України буде фактично змінений конституційний лад , що є узурпацією державної влади і як слідство державною зрадою.

Відповідно до повноважень ВР України є повноваження провести процедуру імпічменту Президента України у разі його державної зради , але до того ,як підпише цей Закон Президент його проголосує ВР України і тому конституційний лад буде змінений і ВР України і Президентом України тому до н ВРУ звертатись про проведення процедури імпічменту Президента України буде не логічно .

Логічно звернутись до ст. 5 Конституції Українив ч.2 , якої “Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами”.

Конституція України не дозволяє продавати землю ні органам державної влади ,ні органам місцевого самоврядування .

Тому кожного разу коли приходить в хвору голову ,якогось чергового українського діяча, або ввести черговий мораторій , або провести референдум з питання не продажу землі то виникає небезпека використати його НАВПАКИ в інтересах олігархів ,як доказ того ,що провели референду і можна вносити зміни про продаж землі в Конституцію.

Відповідно до того ,що за ст.13 та 14 Конституції України земля -є Основним національним багатством та виключною власністю Українського народу , то виконавши Конституцію України і оформивши територіальні громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста ,району в місті з районним поділом у статусі публічного власника на землю території держави України відповідно до ст.80 Конституції України та ст.133 , ст.142 Конституції України ми фактично спасемо Основу держави , землю — наше Основне національне багатство України. Золото-валютний запас держави ,який і нагодує ,і одягне ,і забезпечить прийдешні покоління УКРАЇНЦІВ сповна.

http://espreso.tv/blogs/2014/09/10/putynsko_poroshenkovskaya_raschlenenka_ukrayny_y_nemnoho_konspyrolohyy