![]() |
![]() |
А це - вже Закарпаття, м.Мукачеве. Помітний вплив сусідньої Угорщини |
Шановні Добродії!
Декілька років тому назад в газеті "Просвіта" прочитав я, що в Об'єднаному Королівстві видана книжка про історію англійської мови. Я зацікавився нею, і захотілося її почитати… Нарешті, я придбав її…
Виявляється 215 років тому назад, а саме 2 лютого, у Калькутті сір Вільям Джонс проголосив, фактично, що Санскрит є прамовою індо-європейських мов. А видана 30 років тому назад у Великій Британії книга на мапі показує однозначно, що праматір"ю усіх мов є мова, яка походить з Центрального подніпров"я, "на північ від Чорного моря", де не знають слова "море"...
Я придбав англійську книжку і ... Почитайте притачане, думаю не пожалкуєте, це усім потрібно знати...
Надсилаю вам переклад трьох з половиною її сторінок другої глави книги "Розмова про англійську" (The Story of English) щодо материнської мови. Вважаю, що кожен українець має знати те, про що в ній йдеться. Сподіваюсь, що ви долучитесь до важливої справи донесення цієї важливої інформації до кожного українця. Сподіваюсь, також, що багатьом стане соромно за ту неповагу, яку вони виявляють до своєї рідної мови, особливо, коли дізнаються як шанують українську мову носії тієї мови, яка має шанс стати у світі найпоширенішою…
Переклад є повним, наскільки моє знання англійської дозволило це зробити, але не адаптованим. Я навмисно не змінював стилю англійської мови і не покращував художні якості українського тексту, щоб запобігти можливих подальших перекручень, бо так частенько буває, коли важливі, основні, тексти попадають до несумлінних рук.
З повагою
Васильєв Олександр Дмитрович,
доктор фізико-математичних наук провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної Академії Наук України
[email protected]; 044 4240294.
Те, що найкраще продається у світі
Розмова про англійську
The Story of English
Robert McCrum, Robert MacNeil, William Cran
Третє перероблене видання
Видавництво – Penguin books
На початку 1980х автори вели цикл телевізійних передач про англійську мову на ББС, який потім видали як цю книгу. Запис телевізійних передач також є у продажу.
Розділ 2. Материнська мова
Виготовлення англійської мови є історією трьох вторгнень і культурних революцій. В найпростіших термінах, ця мова була принесена в Британію німецькими племенами, англами, саксонцями та ютами, вона була під впливом латинської та грецької мови, коли Святий Августин та його послідовники навернули Англію до Християнства, витончено збагатили її данською, і, в решті-решт, трансформували її норманці, які розмовляли французькою.
З самого початку англійська була підступним гібридом, зробленим під час війни та миру. Вона була, за словами Даніеля Дефо, "вашою романо-саксоно-дансько-норманською англійською". Протягом тисячі років, низка насильних і драматичних подій створили нову мову, яка, з часів Джеффрі Чосера, була зрозумілою сучасним очам та вухам без якоїсь допомоги.
Англійці назавжди сприйняли змішану кров їхньої мови. Існувало розпливчасте розуміння того, що вони є частиною родини європейської мови, але те було не до 18 століття, яке старанним дослідженням талановитого лінгвіста-аматора почало розгадувати дійсну протяжність цієї загальної спадщини.
"Спільне джерело"
У ранні часи британського панування в Індії (Raj – чи не це саме слово є визначенням нашого Раю?), сір Вільям Джонс, британський суддя, який перебував в Індії, представив дивовижне звернення до Азійського товариства у Калькутті – плоди його досліджень стародавнього Санскриту. Попервах, як ревний законознавець, Джонс мав намір ознайомитися з індійським місцевим зводом законів. На його здивування, він відкрив, що Санскрит породив дивовижну схожість двох інших давніх мов, з яким він був обізнаний, латинською та грецькою. Санскритське слово для батька, переписане з екзотичної абетки, яке виписалось як pitar, дивним чином подібне, як він спостеріг, до грецького та латинського pater. Санскрит для мати був matar; латинською, як то було у його шкільні часи, воно було mater. Досліджуючи далі, він відкрив десятки подібних відповідностей. Хоч він і не був першим, хто помітив ці подібності, але до сіра Вільяма Джонса жоден не вивчав їх систематично. Санскритська мова, він об'явив це Азійському товариству ввечері 2 лютого 1786 року, розділила з грецькою та латиною "сильнішу спорідненість… ніж яку вони, можливо, мали б через випадок; таку сильну, насправді, що філолог не міг би розглядати їх усі три без віри, що вони виникли з одного спільного джерела, якого, можливо, вже більше не існує".
Два століття лінгвістичного дослідження тільки зміцнили основну пропозицію сіра Джонса. Ми тепер знаємо, що мови біля однієї третини людської раси вийшли з цього індоєвропейського "спільного джерела". Вони включають європейських нащадків латинської, французької, і іспанської, великі слов'янські мови, російську (тоді, мабуть, сір Джонс і гадки не мав, що існує мова українська, тому усе й віддано "російській". Що ж від великого сіра Джонса чекати, якщо ми й самі ще не даємо собі ради з цим.), кельтські мови, ірландську і шотландсько-гельську, і відгалуження німецької – данську та англійську. Другий важливий прорив у пошуку правди щодо "спільного джерела" прийшов від фольклориста Якоба Грімма, більше відомого, разом з його братом Вільгельмом, як збирача казок. "Закон Грімма" встановив важливий зв'язок між p в латині (piscis) і f у англійській мові (fish). Таким чином, німецький vater (father англійською) має той самий корінь, що й санскритський/латинський pitar/pater. Було також знайдено, що слова, такі як me, new, seven та mother, поділяють цей спільний родовід. Тепер індоєвропейська основа для спільного джерела стала ясною.
Часом кажуть, що ви можете вивести історію людей зі слів, якими вони користуються. Кмітлива детективна робота серед майже п'ятидесяти давніх словників зараз привела до відтворення способу життя зниклих людей, перших індоєвропейських племен, далеких предків сучасної Європи. Зі слів, які вони використовували, слів для зими та коня, цілком ймовірно, що індоєвропейці жили напівосілим, напівкочовим життям. Вони мали домашніх тварин – волів, свиней та овець, вони виробляли шкіру та ткали вовну, орали лани і вирощували зерно. Вони мали встановлені громадські та сімейні уклади, і вони шанували богів, які є ясними батьками-попередниками індійських, середземноморських та кельтських божеств.
Ким були ті люди і де вони точно мешкали є гаряче обговорюваною таїною. Відповідно до міту про Еденський Сад, вони жили на родючому півмісяці Месопотамії, але ця теорія була підірвана археологією 19 століття. Сьогодні, є такі, хто доводить на користь Курганської культури російського степу, інші – на користь хліборобської культури долини Дунаю. Дати змінюються від 6000 до 4500 років до нашої ери. Найширше сприйнята теорія поселяє індоєвропейців у холодному північному кліматі, в якому спільні слова для снігу, бука, бджоли, та вовка, грають важливу роль. Більше того, жодна з цих доісторичних мов не має слова для моря, яке б ми могли знайти. З цього, та з нашого знання природи, ясно, що індоєвропеєць мав жити серед країв дещо на північ від Чорного моря (Рис.1).
Дві
інновації сприяли розпадові цього Центрально-європейського суспільства:
кінь та колесо. Одні індоєвропейці почали рухатися на схід і, з плином
часу, заснували індо-іранські мови Кавказу, Індії, Пакистану і Ассаму.
Інші посунули на захід до м'якшого клімату Європи. Цих нащадків
знаходять в Греції, Італії, Німеччині і на Балтиці. Вважають, що як Рейн
(Rhine), так і Рона (Rhne) беруть свої назви від індоєвропейського слова, яке означає потік, течія (flow). Англійська має багато спільного з усіма цими мовами. Слово, подібне до брат (brother) має очевидну подібність до його індоєвропейських родичів: broeder (данська), bruder (німецька), phrater (грецька), brat (російська, хоч, звичайно, що українська, перш за все), brthar (ірландська), bhratar (санскрит).
Рисунок 1: Батьківщина (хата) індоєвропейців. Мови майже однієї третини людської раси мають те, що Вільям Джонс назвав "спільним джерелом". (Ось чому, наприклад, санскритське слово deva схоже на англійське слово divive – божий, святий.) Десь між 3500 і 2500 роками до нашої ери, індоєвропейська громада, яка була, вірогідно, заснована у Центральній Європі, рушила на схід і захід. Сьогодні, індоєвропейська родина мов розтяглас"Розмова про англійську" (The Story of English)ь від Гебридських островів на заході до Індійського субконтиненту на сході, і включає нащадків латини, таких, як французька та іспанська, слов'янські мови європейської Росії, кельтські мови Ірландії, Уельсу і Шотландії, і німецькі мови, такі, як данська, голландська та англійська.
Від себе! Ознайомте з цією публікацією україновфоба Табачника та своїх знайомих, які вважають УКРАЇНСЬКУ "телячою" мовою,
просто-таки ностальгійна подія. Ласкаво просимо у дев’яності – коли водія можна було вирізнити у натовпі за магнітолою та щіткам від авто в руках, а "секретки" на колеса були найходовішим товаром. І якщо колеса у ХХІ-му столітті ще зрідка цуплять, то "двірники" – типовий анахронізм.
Так само, як і пограбування банків із стріляниною та масовимвбивством клерків. Тут уже пахне поверненням не на двадцять, а на стороків – у часи, коли "експропріацією" Тіфліського банку про себе гучнозаявив видатний організатор комуністичного руху Коба-Джугашвілі – тоді,до речі, теж загинуло п’ятеро безневинних людей.Але у третьому тисячолітті такого трапитися не може. Чи все-таки може?А чого варта кривава бійня у Одесі, де просто-таки дивом не постраждали мирні громадяни? Не у романах Чейза, а в реальній країні третього тисячоліття гангстери відкрито їздять вулицями міста і убивають міліціонерів.
Чому після приходу Януковича усі раптом немов з ланцюга зірвалися – грабують, крадуть, цуплять, забирають... Відповідь лежить на поверхні, і ми тут не відкриємо Америки. Який піп, такі і парохіляни.
Якщо лідер двічі сидів за кримінальними звинуваченнями (які значно пізніше скасували), то чого вже нітитися молодим? Хто з них не хоче згодом стати президентом? В той час, коли прокурори співаючи по телевізору "Мурку", дають зрозумілий сигнал: "свої".Пам’ятаєте, іще за Сталіна кримінальні злочинці вважалися "соціально близькими" – на відміну від політичних? Тепер починаєш розуміти, що так воно і було насправді, а головне – так воно є і зараз.
При всій різниці у повноваженнях, багатстві, соціальному становищі між комуністичною номенклатурою та вуркаганами колись, і між "владою" тагопниками тепер, вони залишаються соціально близькими не тільки тому, що зростали на одній вулиці, але й тому, що сповідають однакову систему цінностей.
Якщо вчорашній бандит стає олігархом, і це, наголосимо, не тільки в дев’яності, але й тепер, то чому б і собі не спробувати? Найближче відділення банку за рогом. Купити "волину" – без проблем. Телевізійні серіали допоможуть спланувати операцію. Вмикаєш у навушниках "Шансон", і за годину ти – майже олігарх, майбутній президент.
Усе це було б смішно, якби не портрети у жалобних рамках, виставлені увітрині банку, якби не офісні меблі, окроплені справжньою, а не кіношною кров’ю, якби не те, що насправді вбитих у донецькому Приватбанку було шість – одна з жінок виявилася вагітною.
Не хочеться писати банальностей, але десятої частини зусиль, які були витрачені на перешкоджання українцями відсвяткувати День Свободи, вистачило б на те, щоб недопустити убивств мирних громадян.Не хочеться дарма витрачати літер, наголошуючи, що після подібних трагедій міністр внутрішніх справ має іти у відставку – звісно, якщо він міністр внутрішніх справ, а не міністр охорони Їх від Нас.
На жаль, 2011 рік в Україні поки можна вважати найкривавішим роком нового тисячоліття – і не за кількістю пролитих літрів, а за безглуздістю, дикістю та абсурдністю злочинів. І висновок, який напрошується сам собою – теперішня українська влада складає загрозу життю кожного з нас. Це не абстракція. Подивіться на фото убитих і спитайте самі себе – хто завтра опиниться на їхньому місці?Влада, яка не приховує своїх кримінальних пріоритетів, небезпечна для кожного громадянина. Бо коли мільйони людей щодня спостерігають у новинах можновладців з відверто блатними замашками – тисячі з них надихаються цією картиною. Хто не вірить – вийдіть ввечері на вулицю рідного міста та прогуляйтеся на самоті. Ви швидко у всьому переконаєтеся.
Влада своїм прикладом переконує – від усього можна відкупитися. Владні синки можуть бити жінок, давити джипами перехожих – і їм за це нічого не буде. Хіба ти гірший за них? Вперед, хто не лох!Влада, яка забирає у нас із вами гроші, щоб ними оплачувати щити, кийки та паркани, за якими ховається від нас, не тільки аморальна – вона фізично небезпечна. Не вірите – подивіться, що роблять з нашими громадянами у міліцейських відділках.Це не жарти і не перебільшення.
Це – смертельно небезпечно для кожного з нас. Бо на "зебрі", черезяку летить обкурений депутат, може опинитися і "юльок", і "регіонал".Політичні переконання тут неважливі. Це – смертельно небезпечно для наших дітей, навіть ще не народжених, як дитини дончанки, вбитої при пограбуванні банку.А значить настав час збирати всенародний похід проти нашої "влади". Хрестовий похід, джихад, мілхемет міцва – кому що ближче. Бо кримінальна влада небезпечна для людей всіх релігій та віросповідань. Небезпечна не абстрактно, а тут і прямо зараз. Бо провокує десятки тисяч кримінальних елементів на війну з нами. Живить їх ідеологічно та "кришує" юридично.
Ми занадто довго збираємо каміння, яка кидають у нас. Настав час кидати у відповідь.Головна задача – зовсім не розібратися з кимсь із них конкретно. Головне – вигнати з влади, з міліції, з прокуратури, з телевізора та радіо кримінальний дух, який розцвітає там пишним цвітом, і тоді злодії на місцях одразу принишкнуть. І тоді гопники будуть бачити у міліціонері не свого рідного брата, а небезпеку.
І тоді ми нарешті повернемося назад у ХХІ століття, де з машини можна не знімати "двірники".Девочки, читайте! Вот какой власти вы способствовали восхождению на Олимп. Вам не стыдно! Вы же матери!