хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Стаховський Олександр- нове ім'я у "Перці"

Шановна громадо! Якось, розглядаючи рекламні оголошення в метро, на стобах, на стінах будинків, в інших не пристосованих для цього місцях,не кажучи про ТБ, мені спало на думку дивне питання. Чому є школи танців, якоїсь сальси, пікапу та зваблення, гіпнозу,екстрасенсорики, іноземних мов, малювання, а шкіл з навчання сатирі,гумору, карикатурі нема. Анекдоти є, а шкіл з їх творення нема. Звідки ж беруться гумористи та сатирики, зокрема поети, такі як Павло Глазовий, Степан Олійник, Аркадій Музичук, Гнат Голка та багато інших. Поет сатирик Олександр Стаховський, якого я вам хочу преставити, пояснив цей феномен наступним чином.
Цитую: "Нічого особливого у моїй біографії нема: п'ять з половиною років студентського стажу, два з половиною - військового, 36 років - інженерного. Збираюся оце на пенсію. Півтора роки тому почав писати гумористичні і сатиричні твори. Деякі з них надрукувалися у журналі "Перець. Весела республіка" і у газеті "Сільські Вісті". У співпраці з композиторами народилося декілька пісень."
Від себе лише додам, що на підході нова книжка сатирично, -іронічних віршів Олександра, два з яких подаю на Ваш розгляд.

Перед телевізором

Приплентався оце з роботи…
На кухні трохи покрутився,
Послав щось їстівне до рота
І перед «ящиком» вмостився.

А що ж іще? На дворі – мряка,
Не висунеться і собака…

Угруз у крісло й споживаю
Той рафінований контент,
Та пультом у екран штрикаю,
Як в музиканта диригент.

Усюди впевнено сидять
І безупинно гомонять…

Натиснув кнопку – і з’явився
Спеціаліст з моделювання
Із інституту прикладного
Довгострокового шукання.

Балакав довго і натхненно
І захищав народ скажено…

Натиснув другу – на екрані
Дебелий виник барабас
З бюро прогнозування стану
Народних здичавілих мас.

Штрикав корупцію болюче
І захищав народ рішуче.

Безладно тицьнув кнопку знову,
І виник враз агент з агенції
Громадської першооснови
Асиметричної тенденції.

Як мордувався за людей!
Чимало висунув ідей…

Довгенько пульта я чавив,
Оклякнув палець вказівний,
Допоки не переключив
На «Чингачгук – Великий Змій».

Хоч благородство, нині дивне,
Знайду в романтиці наївній…

Біля банкомату
Мама підвела дитину
До товстого банкомату:
«Ось дивись, у цю щілину
Треба карточку запхати,

А із другої щілини
Вилізе грошей багато…»
Здогадалася дитина:
«А-а-а! Там заховався тато!»

Якщо сподобались вірші, то подавайте заявки.

Після виходу книжки ми повідомимо де її можна буде придбати.

8

Коментарі

131.03.18, 13:54

    Гість: InnaFL

    231.03.18, 15:46

      Гість: Nahibator

      331.03.18, 15:47

        41.04.18, 15:45

        От що сьогодні в мене склалось...натхнення додала Ваша замітка і викладені твори
        Така собі маленька картинка з життя з серії "це було вчора"
        http://blog.i.ua/user/3240323/2219147/