Це буде трохи нетипова для мене мандрівна нотатка – менше фото, більше тексту, перемішаного з особистими спогадами. Я нашкріб у своїх архівах усього близько сотні знімків, і то більшість із них нікуди не годяться. Зазвичай у цікавих місцях я роблю більше сотні фотографій у день, а тут – за майже три роки постійного проживання.

Просто, тому що я ненавидів це місто, а знімати щось, що сприймається як огидне, – нелогічно. Я й досі його ненавиджу, і в тяжкі моменти життя мені нескладно підняти собі настрій лише згадавши, що я уже не там і ніколи більше не зобов'язаний повертатися. Отже, сьогодні ми будемо гуляти по Сімферополю – столиці Криму.

Село Підгірці на півдорозі між Золочевом і Бродами стало відомим завдяки одному з найгарніших замків України у комплексі з не менш поважним костьолом, які вкупі й приманюють сюди туристів навіть у сучасні гівняні часи. Я довго відкладав знайомство з цими пам'ятками, але цієї весни воно нарешті сталося.