Ще якусь сотню років тому, напевно, ніхто б і передбачити не міг, на який мегаполіс перетвориться Мінськ. Незважаючи на поважну дату заснування (1067) столицею він став лише у 1919 році, уже в радянській Білорусі. Тим не менш, до Другої Світової це все одно було тихе провінційне містечко переважно дерев’яної забудови і не більше 3 поверхів. Війна віхолою пролетіла по місту, знищивши близько 80% його будівель. Існували навіть плани не мучитись з оцим усім, а просто перенесли столицю...

Читати далі...

Ворзель – містечко, що веде свою історію усього-то з 1900 року. Завдяки сприятливим природним умовам та клімату відоме, перш за все, як курортно-санаторний центр. Мені ж він найбільше запам’ятався густотою дерев – ніколи не доводилось бути у такому лісистому міському поселенні (то ж смт все-таки, а не хухри-мухри). Здається, будинки постали посеред лісу, так що при цьому не зрубали жодного дерева або ж дерева одразу стрімко виростали навколо них. [Приєднана...

Читати далі...

Площа Турецької Криниці – одне з найвідоміших і просто дуже фотогенічне місце неподалік центру Чернівців, але я чомусь досить довго про неї навіть не чув. І ось минулого літа настав час виправити це. На цьому місці ще у 1797 році з’явилась перша кам’яна криниця міста, що припадало на недовгий період османського панування, звідси і назва. Інакше ще площу називають іменем Пресвятої Марії у пам’ять про дерев’яну церкву 1783 року, яку у 1876 перенесли на передмістя Калічанку. [Приєднана...

Читати далі...

Зараз мені самому важко повірити, що в перший мій візит у Чернівці вони не справили на мене надто великого враження. Можливо, тому що я за один день намагався здійснити неможливе – оглянути все цікаве у місті. Поспіх, втома і сумбур зробили своє діло. Зате, починаючи з другого приїзду, я розслабився і отримував задоволення почав оглядати Чернівці невеличкими порціями, по обіді, не ставлячи перед собою великих глобальних цілей. І тепер, хоча мені кожного разу здається, що я побачив ну...

Читати далі...

Несвіж – невелике місто на південному заході Мінської області, у якому знаходиться один з найгарніших замків Білорусі. [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

Чесно відмотавши пішки кількадесят кілометрів за перші три з половиною дні в Білорусі і стоптавши ноги в криваві мозолі, я дозволив собі один день з організованою екскурсією у два найвідоміші її замки – так щоб нас ледачих підвозили автобусом скрізь аж під ворота, готували комплексними обідами і підтирали шмарклі. Тим більше, з громадським транспортом там кепсько, та й погода не радувала. Мир – зовсім маленьке містечко на сході Гродненської області, але це не заважає бути йому одним з...

Читати далі...

Сідаю собі на звичайній чернівецькій автостанції у звичайний автобус та їду на південь. І вже в автобусі можна запідозрити щось неладне, бо всі пасажири, крім мене, та й водій, і навіть радіо – говорять чужою і геть незрозумілою мовою. По прибутті на місце – те ж саме. І навіть на головній площі (яка зовсім поруч із автостанцією) стоїть не канонічний Тарас Григорович, а Міхей Емінеску – румунський поет та громадський діяч. [Приєднана...

Читати далі...

Вашківці – невелике старовинне містечко на півдорозі між Чернівцями та Вижницею. Тихе, безлюдне й переважно одноповерхове – з ходу ніколи не подумаєш, що воно досі має статус міста. Хоча у Вашківцях є навіть робочий вокзал, будівля якого з’явилась ще в австро-угорський період. [Приєднана...

Читати далі...

Насправді це ще й балтійське слово, що означає розчищене після вирубки лісу місце або просіку. Тому місто називається саме так, а не Маша, Катя чи Аня. Воно лежить на півдорозі між Гродно та Мінськом і має великий замок. [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

Бона Сфорца, польська королева італійського походження, навряд задумувалась над тим, як неоднозначно у нас звучатиме назва міста Бар, коли давала йому таке ім’я. Насправді вона усього лиш увіковічила так свій рідний Барі. Пройшли віки, і колись одне з крупних та ключових міст Поділля перетворилось у тиху провінційну заводь, у якій лише численні архітектурні пам’ятки нагадують про давно забуте величне минуле. [Приєднана...

Читати далі...