музико

  • 12.04.20, 17:06
Аби розбавити традиційну тематику моїх заміток, та й взагалі. Бо ж нечасто знаходиш таке, що не просто з ходу подобається, а пробирає аж до мурашок і повністю лягає на поточний настрій. Група майже сусідська, із Кишинева (тож попутно вони стають і моїми улюбленими музичними молдаванами). Існують уже більше 10 років і в Україні виступали неодноразово, коли масові заходи ще не коштували 17 тисяч. Так що я, як завжди, швидко і вчасно роздуплився, та краще пізно, ніж ніколи. Всім бобра...

Читати далі...

Дінглі. Кручі на краю світу

  • 11.04.20, 19:39
Як я вже згадував у попередніх розповідях про Мальту, на противагу суцільній міській агломерації на її півночі, південь острова – переважно сільська місцевість та стрімкі скелі над Середземним морем. Одне з найгарніших місць на цьому узбережжі має назву Дінглі. 1. [Приєднана...

Читати далі...

Дельта Дунаю, ч. 2. Народження світла

  • 08.04.20, 19:46
Про старообрядницьке місто на воді Вилкове та прилеглу до нього частину дельти Динаю за минулі кілька днів я розказав і показав усе, що бачив та знав сам. І на цьому був би фініш, якби не лишалося одне доповнення, а саме світанки. Дві ночі ми провели на турбазі «Пелікан», що знаходиться безпосередньо на березі річки, точніше, Очаківського гирла. І так як у цьому місці вихід до води якраз на південний схід, гріх було не пофоткати початок нового дня. 1. Нехай розслаблений режим вихідних ...

Читати далі...

Дельта Дунаю, ч. 1. Проти течії та за течією

  • 06.04.20, 19:41
Сьогодні трішки розкажу і покажу, куди можна доплисти по дунайським рукавам із Вилкового. На південь від міста, як у західному, так і в східному напрямках могутня ріка розпадається на велику кількість каналів, між якими утворилися острови і плавні. То переважно дика незаймана природа – Дунайський біосферний заповідник, який став прихистком для тисяч ссавців та птахів, у тому числі для зникаючих видів. 1. Як виплисти із Очаківського гирла в Кілійське, на тій стороні – уже Румунія...

Читати далі...

Місто шуму

  • 02.04.20, 19:17
Із Мдіни, середньовічної столиці Мальти, перемістимось у прилеглий до неї Рабат. Він виник як її передмістя, куди свого часу виселили всіх не-аристократів. А зараз навпаки Мдіна виглядає більше як шматочок Рабату, так от історія все розвернула. 1. Це уже без перебільшення саме місто, з 11 тисячами населення. Рабат великий, гамірний, пильний, людний, місцями облізлий та обвішаний дротами, одним словом – справжній. [Приєднана...

Читати далі...

Місто тиші

  • 31.03.20, 19:59
Фортецю на цьому місці заснували ще фінікійці у 8 столітті до нашої ери і назвали її Малет. Вважається, що у дещо видозміненому варіанті саме це слово дало з часом назву всьому острову Мальта. Сам же Малет довгі віки був його столицею, а з початком арабського господарювання в 11 ст. отримав ім’я Мдіна, яке носить і зараз. У давнину, коли захист від морських розбійників був більш ніж актуальним, розташування головного міста на узвишші якнайдалі від узбережжя виглядало цілком логічним...

Читати далі...

Біркіркара – найбільше місто Мальти

  • 27.03.20, 19:47
Майже на півдорозі між сучасною та стародавньою столицями Мальти, Валлеттою та Мдіною, лежить Біркіркара – найбільше місто цієї країни і єдине, де мешкає більше 20 тис. чоловік. Хоча туристичний потік повз нього проходить значний, мало хто робить тут зупинку. А дарма. 1. [Приєднана...

Читати далі...

Вилкове, частина друга. Погляд із води

  • 24.03.20, 19:35
Після того, як походили по Вилковому ніжками, час пересідати на човен. Хоча насправді практично все у місті можна обійти по суші, без погляду із води уявлення було б неповним. Ну й у всякі цікаві місця можна доплисти зрештою. 1. Стартуємо із Очаківського гирла цілою флотилією. Мені пощастило потрапити в останній човен, із якого найзручніше її знімати. [Приєднана...

Читати далі...

Вилкове, частина перша. Погляд із суші

  • 22.03.20, 19:21
Вилкове відноситься до тих міст, про які чули всі, але далеко не всі бачили. Певно, основна причина – віддаленість. Дельта Дунаю на самісінькому кордоні з Румунією, як не крути, – край цивілізації. І хоча дорогу від Одеси привели до ладу (раніше був жах епічний), їхати сюди, то все одно довга справа. Але воно того варте, адже кінцевим пунктом подорожі буде одне з найбільш незвичних міст України. 1. [Приєднана...

Читати далі...

Марсашлокк. Луццу і рибка

  • 19.03.20, 19:17
Уперше дивну назву Марсашлокк я почув, певно, в 2007 році, коли місцева команда виграла футбольний чемпіонат Мальти і засвітилась на найпершій стадії відбору Ліги Чемпіонів. У той момент, звісно, я й гадки не мав, що під цією назвою ховається, а тим більше – що колись там побуваю. А також те, який спортивний подвиг здійснила та команда – стала чемпіоном, будучи представником села, хоч і великого (3,6 тис. чоловік). 1. Якщо північний схід Мальти – майже суцільна міська агломерація, то...

Читати далі...