[Приєднана картинка]

Я не приходив сюди, здається, тисячу років. Усе було так давно, але по суті нічого не змінилося.Старий замок відчутно заржавів за зиму, і здавалося, що швидше тонкий ключ зігнеться в руці, аніж впорається зі своєю роботою. Нарешті глибоко в його нутрощах клацнуло, і двері зі скрипом відчинилися.Темрява всередині. Маленький стиснений згусток темряви в безмежно сонячному весняному дні. Отримавши вихід з чотирьох стін, темрява ринулась назовні, але вся до останньої краплі танула і розчинялась в...

Читати далі...

Це було зовсім давно. Тоді його «баба» ще називалась дівчиною і навіть мала кількох залицяльників. А вибрала його. На свою голову. А після першої ж дитини її розвезло. Дитина народилась велика, велике було й пузо. Дитина вийшла назовні, а пузо залишилось висіти як величезний непотрібний капшук.Зараз же було близько десятої ранку, а він все ще ніяк не міг підвестись з ліжка. Було просто лінь, та й без особливої потреби. Мабуть, баба вже нагодувала курей і дітлашню. Тому тільки іноді підіймав...

Читати далі...

Widzialem, jak stoisz daleko,Gdzies na zgaszonej zmeczeniem ulicyJak podchodza po to by zabicChcieli tylko CiebieWtedyWidzialem jak umieraszWidze to wciaz od nowaJak noze kaleczylyTwe cialoJak biliCie czyms twardym po twarzyStalem jakby za szybaBlisko i dalekoKrzyczac jak ucho ludzkie nie slyszalo jeszczeJak z bolu plulem krwiaWszystkim po twarzachJak padlem na bloto i wylemWiem tylko jaTo wiem tylko jaKrzyczac jak ucho ludzkie nie slyszalo jeszczeJak z bolu plulem krwiaWszystkim po twarzachJak ...

Читати далі...

How I needed youHow I bleed now you're goneIn my dreams I see youBut I awake so aloneI know you didn't want to leaveYour heart yearned to stayBut the strength I always loved in youFinally gave waySomehow I knew you would leave me this waySomehow I knew you could never, never stayAnd in the early morning lightAfter a silent peaceful nightYou took my heart awayIn my dreams I can see youI can tell you how I feelIn my dreams I can hold youIt feels so realI still feel the painI still feel your loveI ...

Читати далі...

Дайте мені спокій!

Всё тщетно, всё пройдёт Куда, зачем стремиться? Всё сгинет, всё умрёт... И снова повторится Всё тот же тёмный путь, Изрытый легионом ног Понять, хоть что-нибудь Никто, никто из них не смог... И я не смог и я упал, В бессчётный раз низвергнут в бездну, Бессчётный раунд проиграл В бессчётный раз я вновь воскресну... Пусть я паду, я проиграю, я умру И что с того? Я буду рваться всё равно. К тебе в своей игре...

Читати далі...

«Альтруїзм, - думав він. – це дуже погане почуття. Можливо, навіть гірше, ніж жадібність чи гнів. Бо хоч людина і робить усе, здається, на благо, та при цьому зовсім не жаліє себе. І врешті-решт сама стає вичавленою і немічною і потребує допомоги – тоді вже ті, кого не так давно вона сама жаліла, мусять жаліти і піклуватися про неї, забувши про себе. Замкнене порочне коло. А якби не альтруїзм, може, нічого б і не сталося.»Марія, його дружина, того вечора прийшла до...

Читати далі...

Якось гучно прокотилася через ЗМІ звістка про бажання поховати нарешті Леніна. І так само швидко все затихло. Я не дуже захоплююсь нинішньою російською владою, але це якраз один із тих випадків, коли я повністю з нею згоден.Звісно, новина спричинила хвилю протестів у всяких недорозвинених країнах, наприклад, Індії, та й самій Росії. Праведний гнів комуністично стурбованих щедро осипав прокляттями Путіна, Медвєдєва і їм подібних. З одного боку це зрозуміло, люди протестують...

Читати далі...

Есть в близости каждой предвестники смерти: Увядшие листья, поникшие ветви Погасшие взгляды, безвольно упавшие в руки Ты ещё говоришь, но теряется ясность И меня поглощает тяжёлый и вязкий Туман, сквозь который с трудом пробиваются звуки Всюду пепел и дым, я не вижу уже ничего Лишь щемящие кадры того, что уже не вернётся И надо мною в небе парит не спеша Белый гигантский шар, что когда-то был Солнцем Плывут облака ядовитого...

Читати далі...