Травень-2. Живність

Друга частина травневих фото – про звірів і птахів, диких і домашніх. Черепахи у парковому озері – уже як традиція.

Хоча логічно було б припустити, що вони гріються на сонці весь теплий сезон, насправді чомусь я їх бачу лише в травні-червні, а далі безслідно зникають, і так щороку. Це болотна черепаха, єдина “природна” черепаха України. Останнім часом у наших водоймах можна зустріти червоновухих черепах, але то тільки завдяки паскудним власникам, що викидають їх з домашніх акваріумів у дику природу. Червоновухі рідко виживають у наших зимах, а якщо і виживають, то стають загрозою для болотних, бо більш агресивні та конкурентні.

2. У попередні роки я наче нафоткав черепах як завгодно, що вже мало чогось нового придумаєш, а тут з'явилась можливість роздивитися великим планом. І от які вони різні, навіть емоційні – то просто дрімають з очевидно усміхненою мордою:

3. То роздивляються навколо із мудрим поглядом. Коли б я ще помітив, що в них червоні зіниці, а ніс – п'ятачком.

5. А лапи – що у динозаврів. Дуже маленьких, правда.

6. Качки активно приймали водні процедури.

7. Якось не помічав раніше, щоб синиці цікавились очеретом. Чи все ж комахами, які там можуть жити?

8. Водяна курочка, яку частіше чути, ніж видно.

9. Шпак заховався у траві.

10. Він не захотів довго позувати й швидко полетів, зате пізніше інший шпак на дереві погодився на повноцінну фотосесію.

11. Тут добре видно, що вони геть не чорні, якими їх вважають, та ще й теж наскільки різнопланово емоційні:

12.

Уперше відвідав котокафе з моменту його переїзду. Раніше вони займали маленьке приміщення за 15 хвилин ходу від мого дому, а зараз перебралися в набагато більші апартаменти в центрі (тут має бути жарт, що ціни на нерухомість в моєму спальному районі крутіші за центр, тільки не смішно).

13. Це кафе – найперше ініціатива для порятунку та прилаштування знедолених котів, ну і всередині коти переважно ігнорують відвідувачів, займаючись своїми справами.

14. Рудий. Не наш рудий. Чужий і недружній.

15.

16. А це вже свій, домашній.

17. Шанси, що ваше авто атакує гігантський кіт, невеликі, але не нульові.

18. Завис:

19. Ще один ракурс:

20. Рандомна і фотогенічна вулична кішка.

21.

22.

23. Не менш фотогенічні мама з дитиною.

24.

25. Зазвичай качки одразу уводять каченят від людей, але того холодного дня вони так замерзли, що не хотіли рухатися з місця. Мале ховає дзьоб під крило – інстинкт не проп'єш, хоча крила як такого ще немає.

26.

27.

28. Горихвістка так вдало сиділа на стовпчику, що я набрався нахабства і всунув об'єктив у чужий двір, незважаючи на камери над брамою. У поспіху знімок вийшов розмитим, кілька років тому залишалося б тільки видалити його, а от нинішні програми дозволяють навіть таке привести до більш-менш пристойного стану.

29. Загалом цього року я якось упустив короткий період, коли каченята милі та пухнасті. В останні дні травня вони вже мало поступалися розмірами дорослим, тільки крила видають, що це ще діти.