Жовтень-1. Сонячне

Як завжди з запізненням, але приніс трохи фоток минулого місяця.

2. Людина на кладці на протилежному березі озера виявилась повністю голою. Яких тільки нежданчиків не побачиш, маючи камеру з ультразумом.

3. Після вересня різко похолодало, і листя також почало змінювати колір досить рано.

4. Кажуть, горобці – одні з найскладніших птахів для фотографування. Через те що вони є скрізь, досить важко зробити небанальне фото.

5. Естетика сучасних кварталів.

7. Цей рік для мене рекордно антигрибний, навіть поганок майже не зустрічав. Щодо цього, ШІ сказав, що це гриб-зонтик, але по одному фото не визначити, чи він їстівний, чи це отруйний двійник. Та я і не збирався його їсти у будь-якому випадку.

8. Початок місяця видався сухим і сонячним, що дало можливість трохи вибратися на природу. Ліс зустрічає озерцем, яке я люблю за мінливість кольору води.

10. Вигуляв песика.

11. З другої спроби ми вже швидше пройшли весь ліс до оглядового майданчика над Південним Бугом навіть із візочком.

12. Там гарно завжди та повсякчас. І такі маленькі люди внизу.

13.

14. Барви:

15.

16. Один з будинків виділяється вежею серед зелені, така собі хатинка інтроверта. Хоча насправді, найпевніше, у нього достатньо близьких сусідів. Я не зміг визначити по карті, де він знаходиться, правда, не дуже й старався.

17. Наступна “природа” вже посеред міста, пляжі над Бугом. Коли ж іще ходити на пляжі, як не в +14. Це “Хімік” на лівому березі річки, на мікрорайоні Замостя.

18. На наших міських пляжах інфраструктура мінімальна, ще й усе позакривалося давно на зиму.

19. Зате сонце не підвело, підкреслюючи апетитні жовтневі кольори.

20.

21. Місто забудовується лячними темпами. На тому березі видно ЖК Central Park, як на мене, один з найбільш симпатичних. Влітку я про нього писав.

22. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, пам'ятка початку 20 ст. на мікрорайоні П'ятничани. На передньому плані видно парк, про нього трохи нижче.

23. Маячок на пляжі Гонти, добре видний з багатьох місць, тому в мій об'єктив потрапляє часто.

24. Вид у напрямку північного краю П'ятничан та лісу за ними, що звідси виглядає як невисокі гори.

25. Чийсь видатний паркан біля пляжу. Можливо, я його вже фотографував.

Якщо перейти від “Хіміка” вулицю Чорновола, потрапляємо на Бригантину – занедбаний, але мальовничий півострів, утворений у кутку між Бугом і маленькою річкою Тяжилівка. Краще занедбаний, бо якісь волохаті ділки вже намірилися тут будувати черговий ТРЦ, дійсно, тих десятків, які вже є в місті, дуже не вистачає, ну дуже.

26. Дикий виноград – найяскравіше, що там було.

27.

28.

29. На півострові є дуже красива будівля колишньої фільтраційної станції (пишуть, що 1911 року, хоча на фасаді цеглою викладено “1926”). Раніше вона була за парканом із незрозумілим приватним подвір'ям, більше схожим на гігантський бомжатник. Але щось змінилося, і зараз доступ до неї відкритий.

30. Також привертало увагу це дерево над річкою, яке було важко спіймати у кадр, як мені хотілося, бо під ним постійно хтось фотографувався.

31.

32.

33. Річка Тяжилівка досить брудна, бо тече переважно через промзони, але у такий день навіть вона виглядала привабливо.

34. Для повноти картини наступного дня зганяли на пляж Кумбари, що на протилежному березі навпроти “Хіміка”.

35. Знову маячок.

36. Знайшли й загадковий парк, що я бачив напередодні. Називається він парк ім. Андрія Сушка (на гугл-картах), причому навіть неясно хто цей Андрій. Зараз перша найбільш логічна асоціація по новітнім найменуванням – на честь загиблих військових, але такої інформації я не знайшов. Сам парк – невеличка територія з бесідками, з вільним доступом, але більше схожа на чиюсь приватну місцинку, крім того, вхід туди через якесь підприємство і явно відкритий не завжди. То я там не дуже фотоапаратом відсвічував.

37. Окремою підкатегорією варто виділити види з верхніх поверхів ТРЦ, де я працюю, на центр міста. У жовтні недовго на закінчення робочого дня припадала золота година і захід сонця, через що можна було зафіксувати щось цікаве, ідучи додому.

38.

39.

40. Або просто якщо вчасно вийти провітритися.

41. Або вже безпосередньо в дорозі.

42. Ще спіймав молодий місяць у помаранчевому кольорі.

43. Небо часто було цікаве:

44.

45. І звісно, забарвлення листя ближче до кінця місяця.

46. А це дерева всередині однієї з нежитлових новобудов, принаймні так виглядає ззовні. Аж цікаво, що там.

47. Кілька випадкових кадрів із центру.

48.

49. В одному з приміщень на вул. Соборній вже кілька років як діє центр підтримки переселенців “Я – Маріуполь”, бо справжній Маріуполь знищила йобана росія, перетворивши його мешканців на біженців. Але цю фігурку сталевара я помітив тільки зараз.

50. Взагалі нетиповий для мене недавнього контент для фото – малюнок моєї доньки.

51. Варіант освітлення спальні.

52. І кіт, як же без нього.

53.

visnyk

Жовтень-1. Сонячне

Останні статті

Коментарі