Спроби осягнути 2022 як єдине ціле не дуже вдаються, бо його грубо поділили на дві дуже різні частини. Короткий проміжок до 24 лютого залишився у тому, іншому житті, після чого почався новий різновид пекла, порівняно з яким ковідні обмеження здаються легким непорозумінням. Тоді, у 2020, було легше, бо йобнувся весь світ, а зараз настільки серйозні проблеми лише в нас.
Принагідно похвалю сам себе, що з минулих двох років витиснув максимум у плані подорожей, наперекір навколишньому безумству (як би я зараз себе краяв, якби тоді піддався загальному страху…). Мене, людину типу із групи ризику, модна болячка відвідала як мінімум у лютому та вересні, і я так і не зрозумів, чому вся планета ледве не їбонулася через чергове ГРВІ.
На щастя, світ уже майже повністю відійшов від істерики, скасувавши більшість ковідних обмежень на подорожі. На жаль, на цьому святі життя місця для мене немає. Це мав бути дуже хороший рік з новими незвіданими напрямками за кордоном і продовженням відкриття півдня та сходу України. Це і не тільки русня у мене забрала.
Як і забрала щось у кожного з нас. Навіть у тих, хто далеко в тилу, і чиє життя, на перший погляд, не змінилося, наскільки це можливо в навколишньому хаосі. Усі на якомусь із рівнів свідомості стали на паузу. Хтось залишився без подорожей, хтось так і не ризикнув завести дитину чи відкрити бізнес або не став лікувати давні болячки, які зведуть у могилу раніше за потрібне. Поки ЗСУ прикривають живим щитом наш хиткий спокій, ми все одно втрачаємо найцінніше – час, якого в цьому житті насправді дуже мало. І, як видно, втратимо ще багато місяців, якщо не років.
І виною всьому – огидна смердюча пухлина на 1/6 суші й близько 140 мільйонів одиниць ходячої гнилі, серед яких так мало адекватів, що їх недостатньо навіть для математичної похибки. Ніколи й нікого я не ненавидів так сильно, як цю потворну імперію, і дуже шкодую, що прокляття нематеріальні, бо тисячної долі моєї злоби вистачило б, щоб народ-мразь заживо позаздрив мертвим. Але добре, що є можливість конвертувати ненависть у фінансову допомогу нашим для утилізації орди. Загальну суму я ретельно записую, суто для себе та відкупу у власної совісті, що не залишаюся повністю осторонь, поки хтось жертвує своїм здоровям та життям.
Колись це все-таки скінчиться, але не знаю, чи я не закінчусь раніше. Певно, найгірше, що то буде початок зовсім нової реальності, а не повернення до умовного 23.02.2022, якого майже всі підсвідомо чекають. Ця війна залишиться всередині кожного з нас до кінця наших життів, і вже нічого її не вивітрить. На жаль не факт, що 2022 буде в ній найгіршим. Найдовший рік, що тривав лише 311 днів. Найдовша зима, що триває вже 11-й місяць.
Не знаю, наскільки взагалі етично згадувати про те, як же сильно я хочу за кордон, поки хтось хоче принаймні на день попасти з окопів додому; або про те, як же мені не вистачає мандрів, поки комусь не вистачає кінцівок або втраченого після обстрілу житла. Також не певен, що не викличу у когось різко негативну реакцію фотографіями і статистикою власних мандрів нижче (я таки зміг трохи поїздити Україною та наклацати три з лишком тисячі знімків собі на память). От у мене самого, наприклад, ні разу не бомбить від інстаграмів млосних тьолочок, що виїхали собі спокійно за бугор і звідти розказують, як переживають за Україну на тлі ідилістичної ілюмінації передріздвяної Європки, ні разу не бомбить, чесно, несіть вогнегасник. Особливо з урахуванням того, що братішки з військкоматів за останній тиждень трохи охуїли, так що можна вийти по хліб і ненароком відправитись у подорож у сонячний Бахмут. Європи він захотів, ага.
Насправді найбільше я мандрував уві сні, що навіть вперше намагався систематизувати , хоча більшість зі спогадів або забулися, або були надто химерними для осмислення. Але в реальності, незважаючи ні на що, теж поїздив. Не рахуючи Вінниці, відвідав 23 міста, села чи природні точки (із яких 14 вперше) у 8 областях. Все пізнається в порівнянні, тому станом на квітень цього року я б ошалів від радості, якби узнав, що побачу аж скільки, але навіть порівняно з карантинним 2020 це мізер. Також це перший з 2015 рік без закордону і перший з 2017 хоч без якого моря.
Про мандри-2022 я написав 9 заміток – це вдесятеро менше, ніж за попередній рік. Навіть якщо у майбутньому в мене буде можливість відновити довоєнні розміри мандрів, блог від цього не оживе. Найвагоміша тому причина – я нарешті обзавівся власною сімєю, і витрати 95% вільного часу на написання статей, які майже ніхто не бачить, об’єктивно того не варті. Всебічно жахливий і безнадійний 2022 став першим з мого народження роком, що не тільки не забрав нікого з рідних людей, а навіть додав одну. У тому факті, що зрідка він ставав для мене по-справжньому щасливим, зізнаватися на публіку навіть соромно.
Нижче за звичною для себе традицією я опублікую 50 кращих, на мою думку, фотографій за рік, що минає (просто у хронологічному порядку). Їх географія та розмаїття значно звузилися, зі зрозумілих причин тут вже не буде вулканів Гватемали й середньовічних міст Ірану, але щось таки підібрав. Логічно, що більшість фото із Вінниці, особливо з двох туманних світанків у жовтні.
Але за іншою сталою для себе традицією спочатку додам трохи музики. Перша пісня – мовою ворога, йому ж і присвячується. Нехай вони всі потонуть у кровіщі свого проклятого побєдобєсія.
VIDEO
А друга – вже для нас. Колись і це пройде.
VIDEO
1. Зимовий захід сонця, Вінниця.
2. Снігур придивляється до плодів ясена. Там же.
3. Весняний вінницький лісопарк.
4. Павичеве око у квітах.
5. Вхід до Центрального парку ім. Горького Леонтовича.
6. Синагога. Сатанів, Хмельницька обл.
7. Ведмедик у реабілітаційному центрі «Арден», Сатанів, Хмельницька обл.
8. Краєвид із замкової вежі. Меджибіж, Хмельницька обл.
9. Очеретянка велика, Вінниця.
10. Площа перед оперним театром, поки всі сплять. Львів.
11. Площа Ринок за мить до зливи, Львів.
12. Манявський водоспад. Манява, Івано-Франківська обл.
13. Гори десь дорогою до Петроса, Закарпатська обл.
14. Краєвид на Говерлу, там же.
15. Дощ у Карпатах.
16. Озерце талої води та червона рута.
17. Бугайчик на Південному Бузі, Вінниця.
18. Тіні на вокзалі. Жмеринка, Вінницька обл.
19. Човникова станція. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
20. Єврейський цвинтар над Бугом. Брацлав, Вінницька обл.
21. Ранковий туман над селом Черник, Івано-Франківська обл.
22. Там же і в той самий час.
23. Нотний стан.
24. Бджілка в польоті.
25. Молодий місяць.
26. Ранок над Черником.
27. Поїзд «Львів – Дніпро», 1984 2022.
28. Колонада «Луна». Дендропарк «Олександрія», Біла Церква, Київська обл.
29. Нічна карусель. Біла Церква, Київська обл.
30. Вересневий ранок над озером Гуральня, Вінниця.
31. Руда банда, також Вінниця.
32. Готелі «Франсуа» та «Савой».
33. Старий екскурсійний трамвай у центрі Вінниці.
34. Будівля міської ради, Миргород, Полтавська обл.
35. Двір будинку губернського земства, Полтава.
36. Рибалка на озері, Вінниця.
37. Там же і в той самий час.
38. Ранкові тумани вінницьких околиць.
39. Два сонця.
40. Міражі-хмарочоси.
41. Назустріч світлу.
42. Золота осінь на Триозерці, Якушинці, Вінницька обл.
43. Спалення минулого, там же в той самий час.
44. Світанок над вежею Корнякта, Львів.
45. Краєвид над селом Відники, Львівська обл.
46. Просто котик. Вінниця.
47. Стежка в Сабарівському лісі. Також Вінниця.
48. Рання зима у листопаді.
49. Вінницький лісопарк.
50. Квіти сакури під снігом.
Коментарі
NoTaRь
130.12.22, 21:09
16. Озеро Несамовите, здається
NoTaRь
230.12.22, 21:10
А ковид не ГРВІ, в жодному разі
Грізна хвороба, яка ще не раз повернеться
visnyk
330.12.22, 21:14Відповідь на 1 від NoTaRь
То під Петросом, далеченько від Несамовитого. На картах його немає, розцінили як калюжу від талого снігу.
nasinynka
430.12.22, 22:04
Така кругом Божа краса! Спокій і безмежність.
Makcімаліст
530.12.22, 23:48
Як для воєнного часу й така кількість подорожей повинна радувати.
Nech sa paci
630.12.22, 23:52
http://blog.i.ua/user/985057/2402167/
visnyk
730.12.22, 23:58Відповідь на 5 від Makcімаліст
Вона і радує, не факт, що в наступному вдасться хоча би повторити.
visnyk
830.12.22, 23:58Відповідь на 6 від Nech sa paci
мене ця лінка чомусь переадресовує на весь ваш блог, а не якусь конкретну замітку.
Makcімаліст
931.12.22, 00:10Відповідь на 7 від visnyk
Ось це якраз і лякає.
P.S.: Забув написати про ковід. В Китаї назріває нова хвиля епідемії.
Nech sa paci
1031.12.22, 00:23Відповідь на 8 від visnyk
А зараз?