(без назви)
- 13.07.22, 21:39
Зморщені мамині руки дають абрикоси,
Ти відмовляєшся, лінь брати зайве у сумку.
Вони все одно зогниють і помнуться в дорозі,
Мати стара і нічого вже не розуміє.
Мамине місто зовсім близько до фронту,
І час від часу туди прилітають ракети,
Але так духмяніє нестямно там сіно,
І горлиці гучно воркують, як у дитинстві.
Тут все стабільно і повно фруктів на ринку,
Гарні й блискучі, хоч на запах і смак ніякі.
Тут непомітно, як ти відмираєш зсередини,
Коли від прильоту згорає стара абрикоса.
8
Коментарі
Микола Казкар
114.07.22, 07:26
Nech sa paci
214.07.22, 14:14
Ви живі?
visnyk
314.07.22, 18:23Відповідь на 2 від Nech sa paci
авжеж.
Nech sa paci
415.07.22, 01:44Відповідь на 3 від visnyk
Добре. Хоча глобально все не добре (поки що).
Каре
520.07.22, 23:32
хоч і сумно, але дуже влучно сказано