Машинки і ляльки

У квітні 2018 року у Вінниці відкрився музей моделей транспорту, у якому знаходиться понад 5 тисяч мініатюрних автомобілів, танків, автобусів, тролейбусів, мотоциклів, літаків, словом, легше перелічити, чого там немає – то все було зібрано за понад 45 років колекціонером Олександром Вдовиченком. Розмаїття та кількість експонатів постійно збільшується.

1. Музей розташований у самому центрі міста, ціни демократичні, фотографувати можна, тобто само собою напрошувалось відвідування цього місця. І я таки потрапив туди… за без малого три роки опісля. Ну, краще ж пізно, ніж ніколи.

А все чому, а тому що я неочікувано цілком байдуже ставлюсь до автомобілів, хоч мініатюрних, хоч у натуральну величину (ех, потрапити б сюди в дошкільному віці, то держіть мене семеро…) Фотографій робив мало, та й писати не збирався, але все ж ось зібрався, місце дійсно вартісне, будете у нас, майте на увазі.

2. Найбільше мене зачепили копії транспорту, який і нині активно на ходу. Зокрема тролейбуси ЗіУ – у самій Вінниці.

3. Раритетні ПАЗики зустрічав зовсім недавно на приміських маршрутах Гайворонського району. Але думаю, вони досі катають не тільки там.

4. Ікаруси додаткового представлення не потребують.

5. Кілька поколінь вінницьких трамваїв, як же без них.

6. Є навіть VinWay, що збирається у місті з 2015 року, таку мініатюрку я й собі б не відмовився мати, сам не знаю навіщо. Зате в колекції немає швейцарських трамваїв, що нині представляють більшість активного рухомого складу.

7. Деталізація та розмаїття моделей вражає. Видно, що зроблено все з любов’ю.

9. У одній із зал є копія шматочка міста, а саме району Замостя зразка 1950-60 років. До того ж, вона не статична: поїзди час від часу гасають по колу, приводячи в захват малих відвідувачів, та й не тільки малих.

10. Окрім вокзалу, що є центровим об’єктом макету, найлегше впізнати адмінбудівлю колишнього агрегатного заводу.

11.

12. А що мене неочікувано зацікавило найбільше – це ляльки.

13. Перша експозиція авторських ляльок відкрилася ще в жовтні минулого року, у грудні частково оновилася (нині там має бути уже мінімум третій варіант виставки).

14. Кожна із них – ручна робота і чиясь неповторна фантазія. На відміну від штампованих заводських родичів, ці ляльки виглядають наче справжні особистості, які знають набагато більше, ніж то мало би бути, і щось там непомітно роблять, коли ніхто не бачить.

15.

16.

17. Деякі навіть моторошні.

18.

19. Аліса з країни чудес.

20. Не обов’язково всі мусять бути «людьми».

21.

22.

23. Залежно від фантазії майстринь, може траплятись навіть щось таке:

24. А в декораціях на задньому плані сховані справжні скелети у шафах:

25.

26.

27. Здавалось би, тема суто вузькоспеціалізована, але має бути цікава багатьом незалежно від статі і віку. І проходячи повз вітрини в надцятий раз, все одно помічаєш щось нове.

28.

29.

30. Біля входу в музей стоїть раритетний «Ягуар», що втік сюди з площі Ліверпуль, де деякі несвідомі вінничани постійно намагалися пошкодити авто. Фотографувати його мені варто було з самого початку, а не після виходу з музею, коли влупив неслабий дощ зі снігом.

31. І як же було наостанок не заселфитись у дзеркальному фасаді будівлі музею, із трамваєм на задньому плані, тільки вже не колекційним, а цілком справжнім.