Туристичний рейтинг райцентрів Вінницької області

26. Калинівка

Найважче було вибрати останнє місце, бо саме від його мешканців мені прилетить найбільше. Зупинився на Калинівці, яка сама по собі досить акуратна й симпатична, але нічого туристично цікавого тут немає взагалі від слова зовсім. Широким масам вона відома хіба що вибухами на військових складах у 2017 році і як місцевий транспортний вузол.

25. Ямпіль

Від Ямполя якось очікувалось більшого, все-таки це був повітовий центр Подільської губернії. Але однієї церкви 18 ст. явно недостатньо, щоб передати минулу атмосферу. Чи не єдиною принадою міста є те, що воно лежить на березі Дністра, над яким розкинувся великий тінистий парк. Діє міжнародна поромна переправа до Молдови, при проходженні якої можна отримати в закордонний паспорт штамп зі значком кораблика.

24. Літин

Поважна дата заснування містечка (до 1391 року) та сам корінь його назви заносять аж до витоків історії Великого князівства Литовського. А нинішнє зручне розташування на трасі між Вінницею та Хмельницьким мало б забезпечити сучасний розвиток. Проте Літин складає досить понуре враження загубленого у часі селища, серед кольорів якого впевнено домінує сірий. Хоча все ж цікавинок тут уже побільше: це і колишня тюрма, у якій сидів Кармелюк, і гранітні будинки, і скелі на річці Згар.

23. Липовець

Найстаріший райцентр (з 1923) і наймолодше місто (з 2001 року) області чомусь не залишило жодних емоцій, ні хороших, ні поганих. Хоча у Липовці є дерев’яна церква, а дерев’яні церкви я дуже люблю.

22. Томашпіль

Смт на півдні області, котре насправді більше виглядає як повноцінне маленьке місто. Із цікавинок у Томашполі дві церкви 19 ст. і спотворений совками костьол. Варто додати, що всі вони того ж таки улюбленого в провінції сірого кольору.

21. Тростянець

Історичних пам’яток у Тростянці немає, але сам він може послужити чудовим прикладом тому, що невеликі селища також можуть бути чепурними та яскравими, хоча б у центрі. А за уквітчаністю вулиць, певно, йому немає рівних у всій області. Хоча за цей рік Тростянець запам’ятався більше екологічними проблемами, спричиненими місцевим спиртзаводом.

20. Теплик

Характерною принадою багатьох райцентрів Вінниччини є наявність великого, красивого і старовинного костьолу. Теплик «очолює» список таких райцентрів знизу, бо більше там особо й немає чого дивитися. А так це тихе й мале провінційне містечко на сході області, яке навіть саме себе швидше усвідомлює селом.

19. Піщанка

Піщанкою цікаво побродити, щоб побачити ще поки відносно цілий штетл – забудову колишніх єврейських кварталів. Колись досить популярне явище на Поділлі, а зараз ледь не екзотика. За рахунок віддаленості від великих міст і хороших доріг тут буквально зупинився час, що перетворило селище на такий собі музей під відкритим небом.

18. Крижопіль

Створений завдяки залізниці, історична залізнична інфраструктура і є головним архітектурним спадком. І просто, як для гостя на кілька годин, Крижопіль здався досить затишним та самодостатнім. Ну і звучна назва, яка сама по собі могла б стати туристичним брендом, тільки нема кому його розкрутити.

17. Оратів

Тихе й маленьке селище з великим костьолом, у якому до того ж вінчалися батьки всесвітньо відомого письменника Джозефа Конрада. Є в Оратові і колишній панський палац, але настільки спотворений до невпізнання за СРСР, що це ще треба було так умудритися.

16. Чечельник

І знову мова про великий красивий костьол, але в Чечельнику пам’яток таки побільше: руїни синагоги, відреставрована усипальниця Собанських, сучасний собор. Селище найвіддаленіше з-поміж інших райцентрів від Вінниці і на перший погляд виглядає депресивно, але все ж має своє обличчя й колорит.

15. Козятин

Козятин – це головним чином вокзал, без перебільшення один із найгарніших в Україні. Хоча за великим рахунком далі вокзалу (і водонапірної вежі при ньому) у місті дивитись майже нема чого, але реально тільки заради нього сюди варто хоч на годинку зазирнути.

14. Погребище

Небагате на архітектурну спадщину Погребище притягує зовсім іншим. Це – Рось, її скелі й притоки, заплави й ставки, що стали домівкою для численних лебедів та іншого птаства. Найбільший ставок знаходиться просто в центрі міста, так що це така собі провінційна міні-версія Тернополя.

13. Тиврів

Майже те саме можна сказати про Тиврів, тільки тут головну красу забезпечує Південний Буг, неймовірно мальовничий на цій ділянці. Є в Тиврові і трішки архітектури, а саме перетворений на ліцей палац Ярошинських, колишній кляштор домініканців та пару купецьких будинків, але поки це все здебільшого у поганому стані.

12. Муровані Курилівці

Розкинуте на придністровських пагорбах селище може похвалитися відносно збереженим палацом, збудованим на фундаменті колишнього замку – його бастіони й досі чудово проглядаються на місцевості. Палац оточений великим парком, у якому ще можна відшукати сліди роботи відомого ландшафтного зодчого Діонісія Міклера.

11. Жмеринка

Своєю історією Жмеринка побідна до Козятина, так само виникла як залізничний вузол і нині має вражаюче красивий історичний вокзал. Але цікавого тут все ж побільше, є яка-не-яка повітова архітектура і церкви, досить приємний та симпатичний центр; а от нормальної водойми Жмеринці не вистачає. І взагалі від другого за величиною міста області якось хотілося б більшого…

10. Гайсин

Чільну десятку відкриває Гайсин, за мірками Вінниччини місто велике, проте туристам невідоме. Тим приємніше було відшукати тут одразу декілька чудових зразків українського модерну і навіть вулички майже цілісної історичної забудови. Проте більшість її схована за лаштунками головної траси, максимум яку бачать люди з інших міст, пролітаючи Гайсин навпростець.

9. Іллінці

Самобутнє і цікаве місто, а також одне з найбільш економічно успішних в області. Історична спадщина Іллінців релігійна: це одразу декілька церков на будь-який смак, включаючи дерев’яну, та найбільша синагога області, а ще є великий млин. І це все дуже гармонійно розставлено на берегах ставу на річці Соб та уквітчаних міських вуличок.

8. Бершадь

Місто з суровим заводським шармом і пристойним набором пам’яток. У Бершаді діє єдина в Україні (а то і в світі?) глинобитна синагога, зберіглося пару вуличок штетлу, костьол, дерев’яна старообрядницька церква, а от один із найстаріших цукрових заводів Поділля перетворюється на руїни. Окрім цього всього, на околиці міста діє станція на найдовшій вузькоколійній залізниці Європи Рудниця – Гайворон – Голованівськ.

7. Бар

Місто з цікавою назвою та багатою історичною спадщиною, але з трохи сумним післясмаком од відвідування – сумно, що такий шикарний потенціал ніяк не використовується. Хоча зміни на краще можливі, чого варті одні тільки плани відновлення з руїн Барського замку, якщо їх вдасться втілити в життя. Якщо потрапите в Бар, обов’язково підніміться на пагорби за ставком, звідки найкращі види на історичне середмістя.

6. Хмільник

Головний санаторний центр Вінниччини, відповідно й за виглядом одне з найбільш оптимістичних та благополучних її міст. Головною пам’яткою Хмільника є незвичний палац графа Ксідо на фундаменті колишнього замку; він потребує негайної реставрації, але поки тримається. Підбір старих будинків та храмів у місті також солідний.

5. Тульчин

Зі своїм найбільшим у області палацом Потоцьких та іншими принадами Тульчин мав би легко вигравати у цьому рейтингу, якби не загальне розчарування у співвідношенні очікування/реальність. При більш детальному огляді виявляється, що палац знаходиться у досить посередньому стані, особливо відірване від нього ліве крило. Пару зим тому обвалився портик з останнім автентичним гербом Потоцьких.

Тим не менш, саме Тульчин є головним культурним центром області після Вінниці, завдяки вже тричі успішно проведеному оперному фестивалю. Цей захід підігріває інтерес до міста, яке обзавелося цікавим арт-кварталом; там і до реставрації палацу доберуться, чом би й ні. Так що все у Тульчина ще попереду, тим більше й історична серцевина міста одна з найкращих в області.

4. Чернівці

На Вінничині також є свої Чернівці, це найменший райцентр, і можливо, найбільш депресивний, але ж який чарівний. Саме у Чернівцях зберігся, на мою думку, найбільш цілісний штетл; хоча євреї покинули його на початку 90-х, він досі чудово передає колоритний дух їх містечкової культури. Додайте сюди костьол 1640 року, ротонду-усипальницю Маньковських та захоплюючу природу на злитті Мурафи й Мурашки… Чернівці – справжня незнана перлина і один з останніх осередків світу, що стрімко уходить від нас назавжди.

3. Немирів

У Немирові головне швидко оминути брудну й галасливу головну вулицю-базар, а далі тільки залишиться насолоджуватись його природою та архітектурою. По-перше, мова про найгарніший в області комплекс млина та електростанції, схожий на мініатюрний замочок, добре збережений палац княгині Щербатової з цікавим парком та багато іншого. Саме по собі місто компактне, а концентрація цікавинок висока.

2. Могилів-Подільський

Навіть важко уявити, яким би був Могилів, якби не війни та повені. Як мінімум він несхожий на жодне інше місто області, і справа не тільки в знаходженні в каньйоні Дністра на кордоні з Молдовою. Це якийсь особливий колорит, навіть трохи своєї говірки, з домішкою культур непомітних на решті Поділля народів – молдован, циган, греків; така собі міні-Одеса з великою річкою замість моря.

Мені досі важко чітко сформулювати і висловити, чим саме мені він так сподобався. Чи просто обставини так сприяли якнайкращому суб’єктивному сприйняттю, а може, це і дійсно одне з найцікавіших та найбільш недооцінених провінційних міст України.

1. Шаргород

На сьогодні мій особистий рейтинг виграє маленький Шаргород, так мальовниче й фотогенічно розкиданий на подільських схилах та долинах. Замкові руїни, досконалий костьол Флоріана Шарого – покровителя міста, найгарніша синагога області, оборонний монастир, і це все зав’язане тугим вузлом закручених староміських вуличок, що повністю зберегли історичний дух та шарм минулого. А над тим всім здіймаються одвічні пагорби й старезні некрополі несхожих між собою культур, котрі тим не менш змогли ужитися в злагоді, а вище знову пагорби, особливо прекрасні й квітучі навесні…

На рівні з Немировим та Могильовом це одне з міст, просто гуляти яким в задоволення, тільки тут це задоволення саме по собі найбільш досконале. І це точно одне з тих міст, у які завжди хочеться повернутись.