Починаючи нове життя? ч. 1

Якщо хтось із місцевих мешканців натикався раніше на мій блог, то нещодавно зустрів там новину, що я, не витримавши радості од приходу Росії у Крим (де я працював останні три роки), зібрав речі і звалив звідтіля. Отже, зайвий раз подякую Криму за все хороше, що там зі мною сталося, і перегорну цю сторінку, зосередившись на новому етапі свого життя.

Тим більше, пройшло вже три місяці з копійками, і я хоч трохи роззирнувся навкруги. Тим більше, цього разу я шукав роботу, більш свідомо націлившись на конкретне місце проживання, а не спонтанно, як це було у випадку із Сімферополем.

Отже, занесло мене цього разу у Вінницю. Уперше я побачив її майже 4 роки назад, улітку 2011-го (приїхав у гості до товариша, який звалив сюди з Кривого Рогу ще раніше), і вже тоді вона справила на мене враження міста досить комфортного для проживання, водночас не позбавленого різних цікавинок. До того ж, відносно недалеко до батьківщини. До того ж, у полку криворізьких товаришів тут нещодавно прибуло; скоро можна буде організовувати свій синдикат:)

Незважаючи на холодну пору року, я встиг вдосталь покататись по місту, щоб сформувати про нього певне враження. Побачено досить багато цікавого, а ще більше цікавого хочеться побачити, і не тільки у самій Вінниці, а і в області, і взагалі багато де навколо (хоча б в межах однієї ночі їзди – майже центр України все-таки).

Побаченим, звісно, хочеться поділитись на сторінках блогу. Проте, як розумієте, нинішня обстановка ніяк не сприяє оптимістичному погляду в майбутнє і впевненості у завтрашньому дні; тому усі грандіозні плани можуть різко обломатись об воєнні події, як безпосередньо, так і просто в етичному плані.

Тому в найближчій, завтрашній замітці коротко пробіжусь по найбільш відомим і мейнстрімним місцям Вінниці, а там воно своє покаже.

І невеличке нагадування усім, хто подібно мені, хоче розпочати нове життя з чистого листа. Не забувайте, що куди б ви не поїхали, на жаль, скрізь вам доведеться брати з собою себе.

продовження тут