Ще в останні дні листопаду сталося диво-дивне: випав сніг. Зважаючи, що в окремі недавні зими його не було, або він затримувався усього на кілька днів, таке не можна було пропустити.[Приєднана...

Читати далі...

Зима завжди була для мене найменш улюбленою порою року, найменш мандрівною, найменш фотографічною. Навіть у кращі роки після її закінчення зоставалось тільки відчуття полегшення, а от контенту для блогу майже не було.Цього року саме в плані фото якось все вийшло інакше. Чи то дійсно ця зима зуміла подарувати немало красивих моментів (хоч і не завжди приємних), чи то я просто фотографую абищо, поки є така можливість.1. Тому вирішив по гарячих слідах викласти що є, а тоді вже повернутися до...

Читати далі...

Вперше я незаплановано побував у Маняві влітку 2022, і писати про це мені стало якось лінь. А потім так само незаплановано опинився там вдруге, через рік з лишком. Ну раз уже так, то хай буде.1. Це село Івано-Франківського (раніше – Богородчанського) району, недалеко від траси у напрямку Яремче та гір, от сюди й завозять туристичні групи всі, кому не лінь. Головним чином, заради водоспаду.[Приєднана...

Читати далі...

Озера у затоплених кар'єрах давно є для мене одними з найулюбленіших місць для відвідування в Україні. За можливості, я стараюся побачити їх хоча б мимохідь, до деяких їздив спеціально. Зазвичай біля них немає ніякої супутньої інфраструктури, тому ці візити дуже короткі. Минулого року винятком став колишній кар'єр у селі Могилівка, що за 25 км від Вінниці.[Приєднана...

Читати далі...

Ці села вже не раз фігурували у моїх фотозвітах, бо знаходяться близько до Вінниці і я часто бував у тих краях, хоча б просто по дорозі. Різниця тільки в тому, що раніше я лише пролітав їх на велосипеді, а минулого літа засів там капітально на кілька днів.1. Головним чином ми були в Могилівці, звідти ж і перше фото.[Приєднана...

Читати далі...

Оскільки фотографія залишається одним з основних моїх захоплень, і я досі маю можливість фотографувати (що тепер доступно не всім і не скрізь), то традиційно роблю підсумки року у вигляді добірки власних знімків, які для мене важливі чи просто сподобалися.Це був би чудовий рік, якби не русня. Чотири виїзди в Карпати та сходження на три із шести двотисячників, включаючи Говерлу. Замки Волині та Львівщини й затоплені кар'єри Коростишева. То що було вперше. Але й у багато раніше бачених місць я...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Припустимо, ви живете у великому і достатньо цивілізованому Місті. Не все ідеально, але загалом більшість благ сучасного світу доступні. Я говорю не тільки про базові речі, типу доступу до медицини, їжі, можливості працювати, а дітям – навчатися, а трохи більше. У вашій тепло опалюваній квартирі є швидкісний інтернет, а ви самі маєте змогу бахнути пива з друзями у п'ятницю, сходити в спортзал, на концерт чи рибалку, погуляти в парку і подорожувати країною.І це життя можна...

Читати далі...

Особисто я бачу лише два способи якось покращити показники мобілізації.1. Фінансова мотивація. З/п військових має бути в рази вищою від теперішньої. Але ж хто на це піде, коли бруківка не перекладена і стадіони не реконструйовані.2. Чітко прописані строки демобілізації. Зараз дорога в ЗСУ - це дорога в один бік. Навіть загроза тюрми вже не виглядає на цьому тлі так страшно, бо в тюремного терміна є прописана кінцева дата, на відміну від служби, з якої можна повернутися хіба мертвим чи калікою.У ...

Читати далі...

Зважаючи на мою любов до затоплених кар'єрів, мені складно навіть самому собі пояснити, як я так довго ігнорував Коростишів, що якраз-таки дуже відомий у цьому плані. Тим більше це місто зручно розташоване: за 30 км на схід від Житомира, по Київській трасі.[Приєднана...

Читати далі...

Це буде трохи нетипова для мене мандрівна нотатка – менше фото, більше тексту, перемішаного з особистими спогадами. Я нашкріб у своїх архівах усього близько сотні знімків, і то більшість із них нікуди не годяться. Зазвичай у цікавих місцях я роблю більше сотні фотографій у день, а тут – за майже три роки постійного проживання.Просто, тому що я ненавидів це місто, а знімати щось, що сприймається як огидне, – нелогічно. Я й досі його ненавиджу, і в тяжкі моменти життя мені нескладно підняти собі...

Читати далі...