Час від часу в магазині , у відділі канцтоварів та іграшок , де я кожного разу "підвисаю", спостерігаю таку картину:

дівчинка хоче щось,

зазвичай блокнот, найчастіше рожевий (чомусь)
просить батька купити їй, батько кладе на місце, і веде її за руку до каси, часом мовчки, або "не зараз", або "у тебе вже є таких 15", а вчора батько поклав блокнот зі словами "Потім". Дівчинка з аквагримом на личику поглянула на нього знизу вверх повними відчаю очима : "як ти не розумієш, потім не буде, розкуплять!!"

"Та кому вони треба, ці блокноти" - пішов до каси.

дитина попленталась за ним мовчки.
Ця історія така поширена, що я замислилась.
Спочатку блокнот на потім, тоді все життя на потім - так формуємось, таку доріжку прокладаємо, самі собі не дозволяємо щось бажати, отримати радість, відчувати себе вартими того.
А потім може і не бути, та чи треба воно уже потім? - питання ... Бо і справді хтось вже купить, отримає те, чого ми варті, що нам потрібно, зараз, вже, тут.

А ми таки варті!
Тому, звісно, своїй дитині я купила таку папку, останню на полиці, яку вона вибрала і від якої вона була в захваті і вдячності
Тому що бути для себе вишенькою - це основа, це важливо
Коментарі
Usmik
119.08.21, 12:47
Гість: Phaeton
219.08.21, 12:53
От так і формується синдром відкладеного життя, який потім може привести до ангедонії чи неврозів або вивченої безпорадності. шкода таких дітей
а ти молодець, що купила собі папку! 

Flow*
319.08.21, 13:01Відповідь на 1 від Usmik
Думаю , что их важно понимать


а жизни удары если и будут, то чувство защищенности сработает как подушка безопасности
Flow*
419.08.21, 13:01Відповідь на 2 від Гість: Phaeton
Usmik
519.08.21, 13:19Відповідь на 3 від Flow*
И понимать тоже, ведь основа любых взаимоотношений это взаимопонимание, без этого - никуда...
Акварель
619.08.21, 15:26Відповідь на 2 від Гість: Phaeton
В моєї сусідки так навпаки дитина отримувала все що тільки хотіла і завжди, то по-перше багато що викидалося відразу після магазину бо то була миттєва забаганка а насправді річ не потрібна, а зараз дитинці вже двадцять рочків і вона не розуміє, чому мама не хоче їй тур в Єгипет отак взяти і купити миттєво, бо доця хоче тут і зараз.
Треба не просто купувати , треба ще й при цьому самому бути адекватним і дитину все ж виховувати правильно
Гість: Phaeton
719.08.21, 15:47Відповідь на 6 від Акварель
Ніхто не каже про вседозволеність - мова йде про адекватне ставлення до бажання дитини. судячи з опису, там було лише ігнорування таких бажань.
Lulu
819.08.21, 16:00
Угу... Ситуація, коли щось геть не треба, але діти цього не знають, поки їм не купиш... Юне поповнення армії світового консьюмеризму
Акварель
919.08.21, 16:17Відповідь на 7 від Гість: Phaeton
Треба б щоб хтось ще написав пост про "зефірний тест" , для рівноваги, бо в нас рідко буває золота середина коли і батьки адекватно ставляться до потреб дитини, і діти адекватно розуміють потрібність кожної речі справжню, частіше або справді ігнорування бажань дитини батьками, або дитяча вседозволеність. І обидві ці крайнощі це не вина дитини, а провина батьків, що вони насправді не вміють виховати її, бо й самі не знають і не розуміють як
Акварель
1019.08.21, 16:19Відповідь на 4 від Flow*
А ця папка була п'ятнадцятою? Чи просто потрібною і запланованою, але саме тією, що вибрала дочка?