Сьогодні провела коханого Чоловіка на автобус і йшла повз школу.
Осінній ранок прохолодою осявав мої щоки і тихенько шелестів у волоссі. А я думала про те, що велика війна іде вже пятий рік і я щодня дякую за день і ніч вранці
Колись в березні 2022 від слів куми про те,що війна може і три роки йти, у мене сталася внутрішня істерика. Внутрішня, бо цього ніхто не бачив і не чув. Але нестерпно боляче було від самої думки про таке. А зараз це є, і як було - вже ніколи не буде. Це жахи, це геть інше життя, яке стало невимовною реальністю суворо і невблаганно красти життя і час.
Але сьогодні несподівано дивлячись на блакитне небо над деревами біля школи я зловила вайб закінчення війни. Це було також із неба, як і та загроза, яка по відчуттю зявилася ще в 2021 влітку і переродилася у повномасштабку.
Це відчуття миру наповнило такою радістю і теплом

але це буде точно чесний мир, як думаю. Це прийшло несподівано і за це дякую.
Ми будемо дуже цінувати мир, а як далі наші наступні покоління- невідомо.
Коментарі
Lady Fox
12.09.26, 15:46
Чи буде чесний мир - побачимо. ...Бо сумніви є!