Будівля колишньої Народної аудиторії (вул. Воровського, № 26)
- 10.02.13, 22:56
Дивитись ще на сайті про Будівлю колишньої Народної аудиторії (вул. Воровського, № 26)
Дивитись ще на сайті про Будівлю колишньої Народної аудиторії (вул. Воровського, № 26)
Дивитись ще на сайті про Будівлю амбулаторної дитячої поліклініки (вул. Воровського, №20)
Дивитись ще на сайті про Прибутковий будинок Септера, вул. Воровського №19
Дивитись ще на сайті про Жіноча торгівельна школа (вул. Воровського, № 18/2)
Дивитись ще на сайті про Сінний ринок, вул. Воровського, № 17
Дивитись ще на сайті про Будівля ремісничого училища, Київ, вул. Воровського №34
Дивитись ще багато про Прибутковий будинок Карла Бульона, Київ, вул. Воровського №51
По вул. Воровського № 27 знаходиться особняк інженера шляхів сполучень, статського радника барона Рудольфа Васильовича Штейнгеля. На початку 70-х pp. 19 ст. садиба належала родині Сетгофер. 28 серпня 1872 р. Олена Львівна Сетгофер продала садибу княгині Софії Кудашевій, а в 1877 р. її викупив барон Рудольф Васильович Штейнгейль. На той час особняк був типовою для тих часів садибою-кам’яницею.
Дивитись ще багато про Особняк барона Штейнгеля, Київ, вул. Воровського №27
На вул. Воровського № 24 знаходилось Перше комерційне училище. Ініціатором будівництва закладу був підприємець Миколай Чоколов, який підняв це питання на купецькому зібранні.
Площа Рози Люксембург – одна із центральних площ Харкова, що бере свій початок від площі Конституції, з’єднується з провулками Вірменським, Костюринським та Плетнівським на сході; з Банним провулком – на півдні; з вулицею Квітки-Основ’яненка на півночі; перетинається з Університетською вулицею в своїй центральній частині, а закінчується Пролетарської площею. Через площу проходить межа Дзержинського та Червонозаводського районів.Утворилась площа Рози Люксембург на місці, де свого часу проходила східна межа Харківської фортеці, а точніше на місці додаткового острогу фортеці, на низовинних землях біля річок Харків та Лопань. Досить тривалий час це була найбільш брудна, а тому малодоступна для пішоходів частина міста.
Заснована площа в кінці 17 ст. і за час свого існування змінила багато назв:Лобна – на розі площі та непарної сторони вулиці Університецької в другій половині 18 ст. був перший поштовий двір. Біля поштового двору з 1785 р. стояв кам’яний верстовий стовп з двоголовим орлом. З 1796 р. на стовпі зробили написи-вказівники відстані до окремих міст країни. Стовп був місцем, де зачитували накази та оголошення, а в визначені дні проводились публічні екзекуції. Всі ці заходи виконувались біля «лобного»(ганебного) стовпа до 1830 р.
В 1910-1913 рр. за проектом архітектора М.В. Васільєва та О.І. Ржепішевського для міського Купецького банку та готелю «Асторія», який розташовувався на верхніх поверхах, було зведено будівлю на площі Рози Люксембург, № 10. Це одна з перших в місті будівель з залізобетонним каркасом, що поєднує новизну конструкції з великою кількістю зовнішнього оздоблення. В післявоєнний час тут знаходився магазин «Марічка».
Будівля сучасного торгового дому «Павловский» в радянський час використовувалась Технікумом радянської торгівлі (площа Рози Люксембург, № 6). Зведено будинок на місці «Павловского подворья», будинку, де жив вищезгаданий купець Я.І.Павлов. Купець був досить заможним і прославився тим, що в його магазині торгували твердими цінами «без запиту та торгу».
Привертає увагу також колишній Селянський дім земства, зведений в 1912 р.(арх. Б.М. Корнєєнко) в стилі українського модерну (площа Рози Люксембург, № 4). Нині це адміністративна будівля, в якій знаходиться КП «Бюро технічної інвентаризації» (БТІ).
Будівля на площі Рози Люксембург, № 1/3 була побудована в 1932 р. (арх. О.В. Лінецький) для універмагу «Хаторг» на місці торгових рядів. Реконструкція 1938 р. (арх. П.І. Фролов) збільшила розміри будівлі, а післявоєнна реконструкція 1952 р. (арх. М. Мовшович, Б.Г. Клейн, та В. Харламов) кардинально змінила її зовнішній вигляд, залишивши враження незавершеності. Нині тут працює універмаг «Центральний».