Головною пам'яткою села є цікавий Свято Григорівський - Бизюківський оборонний монастир, який входив свого часу у п'ятірку найбільш багатих монастирів Російської імперії. Залишки палацового комплексу, печери-катакомби з підземною церквою, а також краєвиди Каховського моря.
:Червоний Маяк, повний звіт та фото:
Монастир виник в 1781 році як Григорівське подвірья Софронівської пустині, а з 1803 року все функціонує як монастир.
Після захоплення цих земель,турки під проводом перекопського хана Менглі-Гірея в 1491р. на місці генуезького замку побудували фортецю Тягин або Трунь-Яструб, що складалась з цитаделі та укріпленого передмістя та була одним з форпостів Османської імперії на нижньому Дніпрі. Між фортецями через Дніпро було протягнуто ланцюги для унеможливлення руху річкою для запорожців. Існує навіть думка,що бій 1492р. в районі фортеці між запорожцями та турками був першим бойовим хрещенням для тільки-но зародженої Запорізької Січі та початком існування унікального воєнізованого утворення.
В Тягинці є також міст збудований на межі ХІХ-ХХ століть як залізничний і відомий тим,що використовувався при зйомках художнього фільму "Невловимі месники".
:Тягинка:
: Херсоньська обл. :
Зліва від траси Херсон-Берислав після 46км можна побачити кам'яний трипролітний арковий міст Катерининського тракту через Бургунську балку, споруджений у римському стилі спеціально для забезпечення візиту Катерини ІІ в Крим в 1787р.
: Бургунка :
: Херсоньська обл. :
Берислав - місто, де сходилися чумацькі шляхи. Місто районного значення в Херсонській області розташоване на річці Дніпро на правому березі Каховського водосховища. На околицях міста розкопано залишки шести великих і культових кам'яних споруд скіфо-сарматського поселення перших віків н.е,виявлено предмети характерні для черняхівської культури.
Братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею (виїзд з міста в сторону Великої Олександрівки).
Унікальна пам'ятка дерев'яного культового зодчества запорозьких козаків церква Введення в храм Пресвятої Богородиці 1726 р. (вул. 15-річчя Жовтня).
Ось які свідчення є в"Историко-хронологическом описании церквей епархии Херсонской и Таврической", 1848г. "Воскресенская, деревянная, Херсонского уезда, перенесена в Берислав из села Переволочного, знаменитого тем, что тут после Полтавской битвы переходил Шведский король Карл XII. Церковь дубовая, находится и поныне в том самом виде, в каком была прежде. На одной иконе иконостаса было надписано имя вкладчика, но надпись стерлась; означенный же литерами 1776 год остается ещё виден.
У місті збереглися залишки фортечних мурів 15-17 ст. У 1996 р. на місці Кизи-Кермен встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р. - дзвін та меморіальний хрест на честь формування Чорноморського(Кубанського) козацького війська в 1784-87рр.(орієнтир парк та автостанція)
Зміївка - cело Бериславського р-ну Херсонської області. Зміївку називають маленькою Європою на півдні України. Історія села досить незвичайна. Воно виникло на місці 4 сіл: Старошведське (швед. Gammalsvenskby, нім. Альтшведендорф), Шлянґендорф, Мюльгаузендорф і Кльостердорф. Тут співіснують представники 15 національностей, серед яких - шведи та фіни, українці та німці, поляки та євреї, молдавани та білоруси.
:дивитись повний звіт, дуже багато ;):
В 1781р. після перемоги Росії в Північній війні шведів, що проживали на острові Даге (зараз о. Хійумаа, Естонія), було відправлено на завойовані українські землі. Деякі вважають, що переселення було вимушеним і здійснене за наказом фаворита імператриці князя Потьомкіна, інші вважають, що обіцяні бідним селянам багаті землі і будинки були привабливою пропозицією, щоб зважитись вирушити в чужу країну. В далеку дорогу відправилося близько 1000 селян,а 1травня 1782р. до місця призначення дісталася лише половина шведів. Людей чекало гірке розчарування, а для більшості загибель - вони не виявили обіцяних їм будинків тільки пісок, і в результаті через рік живими залишились лише 135 чоловік ,а за деякими даними - 150. Допомагали шведам козаки, які жили неподалік.
Трохи молодша за шведську німецька лютеранська євангелічна громада. В 1885р. громадою була збудована кам'яна кірха в архітектурних традиціях романського стилю. У 20-30 рр. богослужіння заборонили. Під час війни почалась депортація німців, багатьох розстріляли, деяких вислали у Сибір. У храмі знаходився млин, зерносховище і навіть склад отруйних хімікатів. Відродилась німецька лютеранська громада у 1992 році і налічує зараз близько 60 осіб. Отримала нове життя також німецька лютеранська євангелічна церква святих Петра і Павла. Часто на богослужіння до німців приходять і шведи, оскільки не завжди мають змогу проводити богослужіння у власному храмі через відсутність священика. Мова богослужінь - російська,але псалми співають за старими євангельськими збірниками і німецькою, і шведською.
: Херсонська обл. :
Нова Каховка - молоде місто в Херсонській області обласного значення,розташоване на лівому березі р.Дніпро. Засноване 28 лютого 1952р. на місці села Ключове (1891 р.). Село дістало свою назву від кришталево-прозорих джерел, що й сьогодні дзвенять у розкішному парку міста та попід кручами. Про заселення території в давні часи свідчать знахідки скіфських поселень(IV-III ст. до н.е.).
: Нова Каховка :
Місто будувалося одночасно з будівництвом Каховської гідроелектростанції, як містечко гідробудівників. Назву "Нова Каховка" дали мешканці і вона згодом стала офіційною. ГЕС та місто будували люди більше ніж 100 національностей. Після закінчення будівництва більша частина будівельників з сім'ями залишитись тут на постійне місце проживання. Для залучення більшої кількості населення були збудовані потужні промислові підприємства. Вересень 1956 року увійшов в історію як місяць, коли всі шість агрегатів Каховської ГЕС запрацювали на повну потужність. Сьогодні потужність станції становить 1 170 млн.кВт на рік. Об'єм Каховського моря складає 19 мільярдів кубометрів, завдовжки воно - понад 200 км і завширшки - до 30 км. В роки Громадянської війни на території міста проходив Каховський плацдарм Перекопсько-Чонгарської операції. В 1967р., на честь 50-річчя Жовтневої революції було споруджено монумент"Легендарна тачанка".
Паркова зона Нової Каховки, створена Фалдзинським С., розташована вздовж Дніпра по всій довжині міста. Фахівці визнають, що лише при створенні Великого Запоріжжя і Нової Каховки вдалось вирішити архітектурно-художні задачі щодо оформлення кварталів, площ і вулиць, котрі гармонійно поєднались з мальовничою природою дніпровського узбережжя. Девізом будівельників міста було: "Будувати не тимчасове житло, а навіки!". Паркова зона Нової Каховки, створена Фалдзинським С., розташована вздовж Дніпра по всій довжині міста. У лютому 2007 року, напередодні дня міста, Будинок культури, який входить до списку пам'яток культури 60-х років ХХ століття, постраждав від пожежі, залишилися лише стіни та скульптури біля входу. Зник яскравий розпис на стелі головного залу, який не підлягає відтворенню. З 2002 року започаткований щорічний регіональний туристичний фестиваль "Таврія туристична"
: Херсонська обл. :
На протилежному березі від Нової Каховки,де закінчується дамба Каховської ГЕС, знаходиться село Козацьке,в якому колись красувалася садиба князя Петра Миколайовича Трубецького (1858-1911). Серед місцевих жителів ходять абсолютно різні легенди : одні кажуть,що князь не полюбляв цей дім і не жив в ньому, інші кажуть,що і жив і любив.
Насправді Петро Миколайович вперше приїхав в Козацьке в 1875 р. В 90-х рр. побудував маєток і тут ріс та виховувався його спадкоємець. Маєток споруджений на межі 19-20 ст. у стилі французького ренесансу.
До наших днів збереглися руїни палацу, огорожа, господарські будівлі, льохи 1897 р., склад 1897р. та флігель 1884р. в стилі псевдоготики, місток.
До садиби можна потрапити повернувши направо перед дамбою Каховської ГЕС. Територія охороняється і знаходиться за високим залізним парканом,тому потрапити туди можна лише, якщо пощастить. Ліворуч перед дамбою Каховської ГЕС і поряд з селом Козацьке знаходиться село Веселе, де збереглася середньовічна башта та головний корпус винзаводу П.М.Трубецького(1908-1909р.).
ЦікавоЗа архівними даними, Козацьке було засновано 9 червня 1782р., як володіння Івана Андрійовича Остермана і охоплювало територію близько 164кв. км. При Катерині ІІ він був російським посланцем в Стокгольмі,а потім віце-канцлером. При Павлі І - державним канцлером та президентом колегії іноземних справ. Назва населеного пункту походить від дніпровського рукава Козак,на яком лежить село.Вперше згадується в "Великому кресленні" 1672р. Людей в Козацьке переселили з Курської,Могилевської та Тамбовської губерній. далі ...
Ліворуч перед дамбою Каховської ГЕС і поряд з селом Козацьке знаходиться село Веселе,де збереглася середньовічна башта та головний корпус винзаводу П.М.Трубецького(1908-1909р.). Вірогідніше, що башта була зведена за часів панування князя Вітовта (кін. 15ст.) в характерному для оборонної архітектури стилі Великого князівства Литовського і контролювала південну частину острова Тавань ( інформація згідно карти Х.Радзивіла 1613р.)
:Веселе:
В 80-ті рр. 19ст. побудовано четвертий ярус зі стрілчатими вікнами у псевдоготичному стилі. Стіни башти мають товщину 2 м. Неподалік від башти знаходиться винзавод(1898р.)- нині ВАТ "Ім. князя Трубецького". Його створено на базі закладених князем Петром Трубецьким винних погребів,.які вміщали до 180 тис. відер вина. Головний корпус (1909р.) виконано в стилі модерн. На жаль потрапити на територію заводу не змогли, там була якась делегація, а так можна замовити екскурсію яку проводить бухгалтер заводу. Трубецький поширював промисел серед селян і був впевнений,що таким чином вони отримають прибуток в домашніх умовах. По селах їздив інструктор з виноградарства та давав вказівки щодо догляду за лозами. Виноградний врожай був сировиною для неперевершених вин, які виготовляли за рецептами князя. Вина, що вироблялися у маєтку Трубецького, завоювали Гран-Прі на Всесвітній виставці у Парижі 1900 р.,та першу Всеросійську премію в 1902р. В 1903р. першу Всеросійську премію отримало безпосередньо виноградарське хазяйство.
Село Колочава (угор. Alsokalocsa, чеськ. Kolocava) Міжгірського р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полонинами Стримба, Дарвайка, Барвінок, Красна і Ружа за 26 км від районного центру. Навколо села розташовано багато природних джерел з мінеральною водою. Найвідоміше з них - Боркут.
Документальні джерела засвідчують, що в 1801 р. в Колочаві було дві дерев'яні церкви. Одна з них - церква Зішестя Святого Духа, 1795 р. - збереглася до наших днів в присілку Горб.
Дерев'яну двоярусну каркасну дзвіницю, що стояла біля церкви, перенесено до збудованої неподалік православної церкви св. Трійці, 1928 р. й оббито бляхою.
На сьогодні у Колочаві налічується близко 50 пам'ятних об'єктів, 20 пам'ятників та 10 музеїв.
Цікавими для туристів будуть також "Лінія Арпада", музей бункерів групи Української Повстанської Армії, групи Штаєра
***********
Ще дуже багато про Колочаву тут
***********
Негровець (угор. Felsоkalocsa, словацьк. Negrovec) - село в Міжгірському районі Закарпатської області розташоване за 20 км від районного центру поряд з однойменною горою Негровець (1707,3 м).Перша згадка про Негровець датується 1499р. Поселення в той час було присілком Колочави,звідси й колишня назва села - Верхня Колочава.
Окрасою села є шпиляста дерев'яна церква Св. Архангела Михайла з дерев'яною двоярусною каркасною дзвіницею (кін. 18 ст.), перенесена на теперішнє місце з урочища Потік(за іншими даними з присілку Ясеновець ) у 1818р.
***********
***********
