Последние новости из президентского православного ПУЛа в Турции



#Один_день_с_Президентом плавно переходит во второй

А що там у ПП
2 godz. · 

Олександр Дедюхін

Шість ранку за стамбульським часом, п'ять за київським. Ще темно, але треба, не зважаючи на вчорашню втому, сповзати з ліжка, в душ, та снідати. 
Муедзін із мінарета зовсім неправославно виє щось незрозуміле (і як вони так можуть на тверезу голову?), а я іду снідати. Так, свята неділя, і я б із задоволеням краще збирався на службу і рідному, Свято-Миколаївському храмі, але місія є місія. Ніхто не обіцяв що буде легко.

Чую як по корідору готеля ворушаться інші члени української делегації. Їм теж сьогодні бігати за невтомним Президентом. Він, до речі, не так далеко від мого номеру, на цьому ж поверсі. І якщо нам важко, то йому потрібно бути ще й мозоком та рушійною силою всієї команди.

Отже іду снідати у гарний ресторан, з видом на Босфор. Ще темно, але світанок застає мене, коли, не зважаючи ні на що, я намагаюся впихнути в себе хоть щось, бо втома і багаторічна звичка не їсти нічого зранку у неділю, невпинно сперечаються із лівою напівкулею мозку. Чайкі підлітають до вікна та регочуть з мене. Логіка та раціо нарешті перемагають і я з'їдаю невеличку порцію рису – це вітають перші промені сонця, та якісь неймовірно великі ластівкі. Скуштувавши горішків, та насіння кабака, якє у турків так і називається «Kabak», топаю виселятися.

А потім, в очікуванні Президента, розмовляємо із Rostyslav Pavlenko Моє головне питання – як, за його, думкою, пройде об'єднавчий Собор Української Церкви, чи знов наши (ну не стільки наші, а представникі альтернативних патрархатів), не спотворять і не знищать гарну ідею про об'єднання своїми амбіциями та незгодою. Ростислав запевняє, що процесом керує Господь Бог і особисто Патріарх Варфоломій, і якщо заколотники не поважають волю Господа, то як вони зможуть дивитися в очі Патріарха Ойкумени? Собор обов'язково збереться на ньому буде обраний Предстоятель Української Церкви і вона отримає своє місце у Диптиху. Переєстрація церковних громад повинна відбутися, щоби не вводити в оману людей, якщо храм український, то він має так і називатися, якщо неканонічної церкви патріархату альтернативної орієнтації, то це теж має бути відображене у назві. Так що молимося, парафіяне, все буде добре. Ми себе визнали, світ визнав нас, тепер залишилися лише технічні питання.

Президентський кортеж летить по Стамбулу до промзони. Україна налагоджує співпрацю із заводом, якій виробляє абсолютно мирні безбілотникі, що здатні вражати самі знаєте кого, зарядами із точністю навіть понижче спини. Кожен «літачок» несе полум'я божої любові для заблудших бурятів, співвідносний силі удару семі легіонів ангелів (тротіловий еквівалент мені назвали, але зауважили, що це тайна сповіді). У подарунок члени делегації отримали по наборчику «зроби сам». Отже, зберу бєзпілотник, та буду використовувати для освячення висотних будинків. До речі, двигуни для цих знарядь Перемоги, виробляються у Запоріжжі.

Тепер їдемо до аеропорту і на південь – в Анталію.

Сегодня исполнилось 105 лет Марике Рёкк



Спасибо за наводку С. Садальскому - https://sadalskij.livejournal.com/3592036.html#comments

Предлагаю ролик с участием Марике Рёкк, когда ей было 80 лет




Справка из Вики

Мария Каролина Рёкк родилась 3 ноября 1913 в Каире в семье венгерского архитектора и строителя Эдуарда Рёкка и его жены Марии Каролины Шарлотты (венг. Karoly). Вскоре родители вернулись в Будапешт.

В 1924 году семья переехала в Париж, где Марика профессионально занималась хореографией[1] у русской балерины Рудковской[нет в источнике]. В составе балетной труппы Гертруды Хофман «Hoffman Girls» выступала в знаменитом кабаре Мулен Руж. В 1925—1929 годах в составе той же труппы она выступала на Бродвее в Нью-Йорке, гастролировала по США. В 1929 году вернулась в Европу, выступала в оперетте и варьете в Монте-КарлоБерлинеЛондонеПарижеКаннеБудапеште и Вене.

В 1930 году дебютировала в кино в эпизодической роли в музыкальной комедии «Почему моряки покидают дом» (Why Sailors Leave Home1930) английского режиссёра М. Бэнкса. В 1933 году получила первую большую роль в комедийном музыкальном фильме «Поезд привидений» (венг. Ksrtetek vonata).

В 1934 году немецкая киностудия УФА заключила с ней двухгодичный контракт. В 1935 году Марика Рёкк снялась в своём первом немецком фильме «Лёгкая кавалерия» по одноимённой оперетте Франца фон Зуппе. С этой картины на сюжет из жизни артистов цирка началась её головокружительная карьера в кино Третьего рейха. В 1939 году совместно с Сарой Леандер она снялась в фильме «Средь шумного бала» (реж. К. Фрёлих) на вымышленный сюжет о несчастной любви русской аристократки, ставшей любовницей и меценатом П.И.Чайковского.

В 1940 году Марика Рёкк вышла замуж за немецкого режиссёра Георга Якоби (1882—1965), который стал снимать фильмы с её участием. В 1941 году в паре с Вилли Фричем она сыграла главную роль в первом цветном немецком фильме «Женщины — всё же лучшие дипломаты» (Frauen sind doch bessere Diplomaten; реж. Г. Якоби). Вершиной её кинокарьеры стала цветная музыкальная комедия «Девушка моей мечты» (Frau meiner Trume, 1944; реж. Г. Якоби), которая в 1947 году как «трофейный фильм» с огромным успехом демонстрировалась в советском прокате[2].

После войны в прессе муссировались слухи, что актриса сотрудничала с советской разведкой, принадлежала к разведывательной группе Яна Черняка, который завербовал её в 1937 году[3], впрочем, как и прямо противоположные слухи. В 1945 году по подозрению в шпионаже в пользу нацистов американская оккупационная администрация запретила ей выступления в Германии и Австрии (позднее обвинения в шпионаже были сняты). При том что образ здоровой, энергичной, предприимчивой женщины, созданный Марикой Рёкк, был действительно востребован в нацистской Германии, актриса никогда не снималась в пропагандистских фильмах.

После войны Рёкк возобновила карьеру киноактрисы, снялась в австрийских фильмах «Фрегола» (Fregola, 1948) и «Дитя Дуная» (Kind der Donau, 1950, первый австрийский цветной фильм), выпущенных студией «Вин-Фильм Розенхюгель» (Wien-Film Rosenhgel), которая до 1955 года официально находилась под советским контролем. С 1951 года она снова играла в немецких фильмах своего мужа, снятых по старому рецепту. В 1958 году вернулась на сцену, играла и пела в опереттах в ВенеМюнхенеГамбурге и Западном Берлине.

16 мая 2004 года Марика Рёкк скончалась от инфаркта в возрасте 90 лет в Бадене (недалеко от Вены). Похоронена на местном кладбище.

В феврале 2017 года были опубликованы рассекреченные документы, из которых следует, что организация Гелена, предтеча Федеральной разведывательной службы Германии, исходила из того, что Марика Рёкк и её муж Георг Якоби были агентами КГБ[4]. В документах, датированных 1951 годом, говорится, что супруги поддерживали «контакты с советскими учреждениями», которые «позволяют сделать вывод о шпионской деятельности». Например, магазин шерстяных изделий, который Рёкк собиралась открыть, по мнению разведки, мог бы служить «отличным прикрытием». Однако конкретных доказательств шпионажа в пользу СССР в документах не приводится


=================

Конечно, к этой актрисе просто невозможно было оставаться равнодушной,

а мне посчастливилось смотреть все трофейные фильмы  с её участием,

которые показывали в клубе на маминой фабрике, где она вечерами

подрабатывала контролёршей, и я маленькая девочка с восхищением смотрела

как сказку все эти фильмы...dada

"Сам себя не похвалишь-никто не похвалит" (C)

"Сам себя не похвалишь-никто не похвалит" (C)..., chih ,

Константинополь: Московського патріархату в Україні більше немає


ВСЁ. Точка.                  dada 

Во Вселенском патриархате Константинополя объяснили, в каких отношениях сейчас должны быть Киевский и Московский патриархат.https://www.youtube.com/watch?v=l7KSDqgO-Ho

Началось


Киевский патриархат ввел поминовение Вселенского Патриарха в качестве предстоятеля Церкви


Обязательное поминовение на каждом богослужении Вселенского Патриарха Варфоломея во всех кафедральных храмах УПЦ КП ввел ее Священный Синод 29 октября, сообщает корреспондент «Credo.Press» - https://credo.press/220559/

В постановлении Синода «на время до следующего распоряжения» благословляется всем архиереям Киевского патриархата ввести в их кафедральных соборах поминовение предстоятеля Константинопольской Церкви на мирных ектениях по форме: «О Святейшем Вселенском Патриархе Варфоломее Господу помолимся». 

Архиереям предписывается на Великом входе, принимая Чашу, возглашать: «Святейшего Вселенского Патриарха Варфоломея, преосвященных митрополитов, архиепископов и епископов православных… да помянет Господь Бог во Царствии Своем всегда, ныне и присно и во веки веков».

30.10.2018 

“Совєтські архієреї, стукачі і доносчики, фарисеї…”

“Совєтські архієреї, стукачі і доносчики, фарисеї…”. Слово Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка, + 1995) у Володимирському соборі м. Києва, 19 лютого ого 1995 року

Слово Патріарха Київського і всієї Русі-України УПЦ КП Володимира (Романюка) при вручінні архієрейського жезла новопоставленному єпископу Білгородському і Обоянському Іоасафу (Шибаєву) у Володимирському соборі м. Києва, 19 лютого 1995 року

 

Преосвященний Йоасаф!

У сьогоднішній день твоєї П’ятдесятниці тобі випала честь [прийняти] високе апостольське служіння у Церкві Христовій, котру здобув Він Своєю Кров’ю.

Епоха, у котрій ти прийшов на це служіння, дуже відповідальна, бо сатана сьогодні воює зовсім іншими методами, ніж він воював у часи гонінь і розршення наших храмів. Ти знаєш із Священного Писання, що сатана часто бере облік ангела світла.

І сьогодні, щоб воювати проти істинного вчення Христового, проти справжнього Православ’я, проти істинного Православ’я, Православ’я того, котре веде свої корні від святого града Києва, проти того Православ’я ведеться зовсім інша боротьба: [є] ті [що] одягаються у облаченія архієрейські і називають тих, хто не з ними, «неканонічною Церквою».

І от тобі приходиться у древньому руському граді Білгороді служити. Це земля древня, земля християнська. І от тобі там буде протистояння особливе, тому що ті, хто учора поставлений служителями антихриста в архієреї, будуть називати тебе архієреєм неканонічним. Но я тобі скажу, що вони неканонічні: оті, хто пішов на службу антихристу, хто не покаявся перед народом своїм, не покаявся за розрушені храми, не покаявся за те, що благословляв убивство священнослужителів, розрушення монастирів, і сьогодні бере на себе облік канонічного, це вже поістині служителі сатани.

Я приведу тобі такий приклад. Я, коли був репресований у часи совєтського гоніння, то проїжджав у Мордовії. І їхав один зі мною віруючий, [він] теж був засуджений за віру. І ось ми проїжджали біля одних місць, а цей віруючий кланяється, хреститься і каже: Простітє мнє, нєвєсти Христові!

А я йому кажу: Що це ти кажеш?

А він каже мені: Подивися на ті йолкі посажені.

А я кажу: Що це таке?

Там рострілювали монашок за то, що вони находились тут, у цих лагерях, і що не виходили на роботу у празники, їх звинувачували у саботажі і розстріляли кілька тисяч там невістів Христових. А робили це так: загонили екскаватори, копали траншеї і виганяли тих монашок на ті траншеї, розстрілювали, а потім бульдозери загрібали. А потім взяли і посадили йолкі.

Я би хотів запитати нинішніх совєтських архієреїв: чи вони покаялись перед тими монашками, чи вони покаялись перед тими мучениками, котрі похоронені туда по тих ГУЛАГах Півночі, котрих загребли десятки і сотні тисяч тільки за то, що вєрно ісповєдували віру Христову.

І ось сьогодні вони облєкаються у облаченія архієрейські і кажуть [нам]: «Нєканонічєская Цєрковь!» Совєтські архієреї, стукачі і доносчики, фарисеї, ті, котрі благословляли голодомори, котрі казали, що «в нас нема гонімих за вєру», «у нас храми нікто нє разрушаєт», так говорілі за граніцей! Я пам’ятаю, як біля двох років їздив з лекціями і виступами закордоном, і мені вічно казали: «Ваші архієреї приходили і казали: «У нас нема гонінь!»»

Тепер ти собі уявляєш, Преосвященний Йоасаф, який це злочин, яке преступлєніє це тяжкоє перед віруючим народом, що одягти на себе архієрейські облаченія і казати: «У нас гонєній нєт! У нас храми нє разрушают!» І тепер не каються. Я розумію, то були такі часи, що не все можна було робити, але сьогодні треба сказати правду, бо «якщо не покаєтесь, то всі так загинете», каже Святе Письмо (Лк. 13:3).

Нема іншої дороги до Христа, нема іншої дороги до Неба, як через каяття. Покаяння це єдиний шлях об’єднатись з Христом Богом і просити прощення у тих мучеників, котрі загинули за віру, за Церкву Христову. Честь їм і слава вічна!

Отож, як казав апостол, «честі цеї ніхто не бере собі сам, але, як Аарон, покликаний Богом» (Євр. 5:4). І сьогодні ти прийшов у цей знаменитий день твоєї П’ятдесятниці на служіння древній Київській Церкві, древньому Руському Православ’ю, бо звідси, каже літописець, «откуду єсть пошла Руськая земля», звідси, од Києва. Звідси, од Києва, пішли перші благовісники віри Христової від Карпат до Тихого океану. І ти сьогодні сопричислен до цих благовісників!

І нехай же будуть милості Великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з тобою во віки вічні. Амінь.

 

Текст подано за відеозаписом з архіву епископа Луцького і Рівенського УАІПЦ Іова (Коновалюка)

Моя школа на карте Киева с фотографиями из Гугла

Я на карте Киева в Гугле скопировала несколько фотографий рядом с Киевской музыкальной опереттой, где когда-то была моя Киевская школа № 35.. Я выбрала 9 фотографий прилегащих зданий сделанных в 2015 году,. предлагаю эти первые 9 фото..

На 1 и 2 фото видно здание Киевской оперетты на ул. Большая Васильковская, и на ул. Жилянской.

На 3 фото с тыльной стороны оперетты по ул. Жилянского ещё совсем недавно была школа №35, а Киевская оперетта была под следующим угловым 4-м номером.

На 4 фото видна тыльная сторона оперетты, но немного дальше от ул. Большой Васильковской

На 5 фото виден забор за оперетта с западной стороны и немножко видна крытая арена стадиона. 

На 6 фото видны два здания напротив школы по ул. Жилянской - с правой стороны школа №145, прямо небольшой дворик, где в 1949 году находилась небольшая церковь, но однажды на её месте появился забор, а вскоре был построен 16-ти этажный дом, который виден слева от оперетты на также на 1 фото и на 7 фото справа на перекрёстке улиц Большая Васильковская и Жилянской.

На 8 фото видна улица Больая Васильковская  в сторону улицы Жилянской.

На 9 фото видны новые здания на Черепановой горе, где раньше были бассейн и трамплин.

Часть 2  я размещу чуть попозже... 




Навальный о расстреле в Керчи.Путин сошел с ума?

Навальный о расстреле в Керчи. Путин сошел с ума?https://www.youtube.com/watch?v=ZYEby2PuDlg




============

В названии ролика нужно заменить вопросительный знак утвердительной ТОЧКОЙ.