Задостав несогласникам
- 18.08.16, 23:51
1769 рік. Санкт-Пітербург. Типографія Морського кадетського корпуса. Вперше надруковано працю "Российская
универсальная грамматика, или Всеобщее писмословие, предлагающее
легчайший способ основательного учения русскому языку с семью
присовокуплениями разных учебных и полезнозабавных вещей". Її автор
професор математики і навігації Микола Гаврилович Курганов (1725-1796),
один з видатних російських просвітян, соратник М. В. Ломоносова.
Книга ця обсягом 800 сторінок стала однією з найпопулярніших книг свого часу та відіграла помітну роль в культурному житті імперії. В російській глибинці вона була чи не єдиним джерелом пізнання літературної мови. Вона витримала 18 видань, останнє з яких відбулося 1837 р. Починаючи з 4-го видання (1790 р.), книга виходила під назвою "Писмовник, содержащий в себе науку российского (підкреслено мною) языка со многими присовокуплениями разнаго учебнаго и полезнозабавнаго вещесловия" Книга отримувала схвальні оцінки таких критиків, як Белінський, Кюхельбекер, Герцен. Поет Пушкін відгукувався про автора Писмовника, як про "найвеличнішу людину" і навіть брався був писати біографію Курганова.
Примітно, що М. Г. Курганов, знавши досконало кілька мов та перекладаючи з них художні літературні твори російською, всіма силами намагався захистити і очистити рідну мову від іноземних слів. "Восприятие иностранных слов, а особливо без нужды, есть не обогащение, но порча языка." – пише Курганов у передмові до Писмовника. Тут же він пише, що багато людей звикли " ... употреблять иноземские слова в разговорах, и, не смысля их силы и значения, говорят не мало не к стате. В здешнем Словаре довольное число оных изъяснено ради незнающих иных языков, не для того, чтобы их все употреблять, но доказать, что они чужие (кроме славянских слов для разумения церковных книг) и что многие из них напрасно введены в русский язык преизобильный своими словами". Ось чому вже в 2-му виданні з назви книги щезло слово "грамматика", замінене на слово "писмовник". І ось чому сьомим "присовокуплением" у Письмовнику і був згаданий "Словарь разноязычной, или толкование еврейских, греческих, латинских, французских, немецких и прочих иноземских употребляемых в русском языке и некоторых славянских слов".
"Словарь" містить 2100 тлумачень іноземних слів. Витлумачуючи іноземні запозичення, Курганов використовує розмовно-побутову мову того часу, "пригадує" терміни старовини і не соромиться творити терміни самостійно і цілком у згоді з принципами словотворення російської мови:
адрес - насыл
атмосфера - мироколица
бильярд - шарокат
библиотека - книжница
гимнастика - ловкосилие
фонтан - водомет
і таке інше.
Ну, а тепер всі, хто любить розумувати про раціональність німців з їхніми "progress" та "vorschritt", але їх пересмикує від українського "поступу" поряд з "прогресом"; всі, кого верне від українських гвинтокрилів і летовищ, хрестословів і порохотягів, слухавок, книгарень і кав'ярень, сідниць, одностроїв і ногавиць... Всі, для кого є нормальним і звичним явищем, що російська мова засрана неслов'янськими словами, як міський парк культури... Всі ви можете бути послідовними! Не тільки передбачаються, а й закономірно очікуються різні ваші "фе"
, істеричний сміх 
та інші експресивні вияви
на адресу російських мовозахисників 18-19 століть.
Книга ця обсягом 800 сторінок стала однією з найпопулярніших книг свого часу та відіграла помітну роль в культурному житті імперії. В російській глибинці вона була чи не єдиним джерелом пізнання літературної мови. Вона витримала 18 видань, останнє з яких відбулося 1837 р. Починаючи з 4-го видання (1790 р.), книга виходила під назвою "Писмовник, содержащий в себе науку российского (підкреслено мною) языка со многими присовокуплениями разнаго учебнаго и полезнозабавнаго вещесловия" Книга отримувала схвальні оцінки таких критиків, як Белінський, Кюхельбекер, Герцен. Поет Пушкін відгукувався про автора Писмовника, як про "найвеличнішу людину" і навіть брався був писати біографію Курганова.
Примітно, що М. Г. Курганов, знавши досконало кілька мов та перекладаючи з них художні літературні твори російською, всіма силами намагався захистити і очистити рідну мову від іноземних слів. "Восприятие иностранных слов, а особливо без нужды, есть не обогащение, но порча языка." – пише Курганов у передмові до Писмовника. Тут же він пише, що багато людей звикли " ... употреблять иноземские слова в разговорах, и, не смысля их силы и значения, говорят не мало не к стате. В здешнем Словаре довольное число оных изъяснено ради незнающих иных языков, не для того, чтобы их все употреблять, но доказать, что они чужие (кроме славянских слов для разумения церковных книг) и что многие из них напрасно введены в русский язык преизобильный своими словами". Ось чому вже в 2-му виданні з назви книги щезло слово "грамматика", замінене на слово "писмовник". І ось чому сьомим "присовокуплением" у Письмовнику і був згаданий "Словарь разноязычной, или толкование еврейских, греческих, латинских, французских, немецких и прочих иноземских употребляемых в русском языке и некоторых славянских слов".
"Словарь" містить 2100 тлумачень іноземних слів. Витлумачуючи іноземні запозичення, Курганов використовує розмовно-побутову мову того часу, "пригадує" терміни старовини і не соромиться творити терміни самостійно і цілком у згоді з принципами словотворення російської мови:
Актёр - представщикСлід відзначити, що проти засмічення російської мови іноземними запозиченнями в позаминулому столітті виступали і такі діячі, як лінгвіст В. І. Даль, міністр народної освіти О. С. Шишков. Ось деякі їхні пропозиції : використовувати замість слова "аллея" слово "просад",
Анатомия - трупоразодрание
Антиподы - противуножные
Анекдот - тайная повесть
Архивариус - письмоблюд
Астрономия - звездосчет
Банкрот - проторгаш
Бассейн - бадья, лохань
Библиотека - книговник
Браслет - зарукавы
Бутерброд - пирог
Галантерея - потешные вещи
Галстук - ошейник
Гонор - честность
Гость - пришелец, купец
Гримасы – лицеблазнь
Десерт - заедки
Диссидент - несогласник
Клизма – задостав
Клиент - любимич
Кураж - потеха
Лотерея – жребоигрие
Микроскоп – мелкозор
Неглиже – неуборно
Нервы – чувствительные жилы
Опера – игрище
Перпендикуляр – прямостой
Покуражить - ободрить
Прогностика - проречение
Пульс – жилобой
Риск – отвага
Рисковать - отважиться
Симпатия – однокровие
Штучка - частичка
адрес - насыл
атмосфера - мироколица
бильярд - шарокат
библиотека - книжница
гимнастика - ловкосилие
фонтан - водомет
і таке інше.
Ну, а тепер всі, хто любить розумувати про раціональність німців з їхніми "progress" та "vorschritt", але їх пересмикує від українського "поступу" поряд з "прогресом"; всі, кого верне від українських гвинтокрилів і летовищ, хрестословів і порохотягів, слухавок, книгарень і кав'ярень, сідниць, одностроїв і ногавиць... Всі, для кого є нормальним і звичним явищем, що російська мова засрана неслов'янськими словами, як міський парк культури... Всі ви можете бути послідовними! Не тільки передбачаються, а й закономірно очікуються різні ваші "фе"
, істеричний сміх та інші експресивні виявина адресу російських мовозахисників 18-19 століть.
12
Коментарі
Al KazlOFF
119.08.16, 00:02
Читалка - библиотека.
Гляделка - телевизор. И т.п.
(с) В .Войнович о С.С. Карнавалове, прототип которого - А.И. Солженицын.
Lulu
219.08.16, 00:13Відповідь на 1 від Al KazlOFF
В українській мові давно фігурує літературне слово "книгозбірня", що дозволяє обходитися без бібліотек. А також покищо нелітературний "бачик" замість телевізора.
Al KazlOFF
319.08.16, 00:22Відповідь на 2 від Lulu
питання - а чим заважають розумні запозичення?
Бес Понятия
419.08.16, 01:59
Хороша стаття
Але вважаю недоцільним штучним чином обмежувати мову, при тому, що існують численні культурні, економічні та інші відносини між народами. Дифузія мов надто складна штука, щоб нею керувати. Крім того мова є не тільки літературна, але специфічна до роду діяльності. Скажімо, в медицині зараз без запозичень з латини буде складнувато 
А різноманітні фінансові, інформаційні та інші "діалекти" не обійдуться без загальних міжнародних термінів з англійської...
Бес Понятия
519.08.16, 02:00
І гарна назва замітки, до речі
Андрій1961
619.08.16, 07:02Відповідь на 4 від Бес Понятия
evgeniy_v
719.08.16, 07:50
Нах тоді впендюрювали?
evgeniy_v
819.08.16, 07:54
Не хочу вкладати посилання, тож хто захоче загугліть - Джигарханян о русском язьіке. Це з якогось фільму, а не дукументалка, але дуже точно сказано
Lulu
919.08.16, 08:23Відповідь на 3 від Al KazlOFF
Вони розумно і делікатно убивають мову, яка їх приймає, і дають життя мовам, звідки приходять.
Lulu
1019.08.16, 08:34Відповідь на 4 від Бес Понятия
Безумовно. Штучно і не треба.
Але мова то таке явище, в якому мають діалектично (!) поєднуватися консервативність і творчість (внутрішня творчість за усталеними правилами цієї мови). Це означає, що самі носії мови (зокрема їх мовна еліта) мають віднаходити в ній резерви і потенціал для оперування з зовнішнім світом речей та явищ. І приймати запозичення тільки тоді, коли цього потенціалу справді не вистачає. А часто навпаки запозичення приймаються не виправдано і штучно. Іншими словами, мова лиш тоді жива, коли вона всебічно використовується у найглибших і найпотаємніших куточках людської практики. Буквально як ганчірка. А не лежить у музеї під склом.