Всесвітній день водних ресурсів (World Water Day) Ідея проведення Всесвітнього дня водних ресурсів вперше прозвучала на конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку (ЮНСЕД), яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблей Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів.

Вода - основа життя! Ми використовуємо її для пиття, транспорту, господарства та рекреації. Але з усієї води на Планеті тільки 3 % є прісною, і лише третина цього доступна людині. Якщо ми не змінимо наші практики управління водою, до 2025 року дві третини людей на Планеті відчують нестачу води. Ми повинні змінитися!

Всесвітній день Землі відзначається щорічно в день весняного рівнодення, 20-21 березня. За традицією при проведенні свята дзвонить Дзвін Миру.

День Землі (англ. Earth Day) — назва, що використовується відношенню різних заходів, що проводяться навесні і покликана спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля на планеті Земля. День Землі — це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Існують два основні періоди проведення Днів Землі: у березні (поблизу весняного рівнодення) і 22 квітня. Крім того, в даний час багато рядових учасників і ініціативні групи планують і проводять низку заходів до Дня Землі поблизу моменту літнього сонцестояння, щоб максимально використовувати теплу погоду і вільний час людей.

Зброя супроводжує людство протягом усієї історії. У кам'яному віці люди робили кинджали з кістки, дерева чи каменю. З появою металів почали виготовляти ножі, а у бронзовому віці з'явилися мечі. В Україні зброя мала особливе, навіть сакральне значення. Сьогодні пропонуємо вам зайнятися цілком чоловічою справою - зброярством. Майстер, який допоможе нам у цьому - єдиний у світі зброяр, який розгадав втрачений століття тому секрет златоустівської сталі.

Оновлення 10.09.13 р. - бачу, що поданий вище лінк Першого каналу вже не працює, тому ось на Ютубі:

Сьогодні 197-а річниця від Дня народження (а завтра й смерті) нашого  Великого ТАРАСА  ...

Феномен Шевченка Наш сси, поете, а ми народ твій і духом твоїм дихатимемо во віки віків... П.Куліш Феномен Тараса Шевченка - ще одна надзвичайно важлива риса української душі. Шевченко не просто поет - це нація в мініатюрі, її душа, ідея. В українських оселях на найвиднішому місці висять оповиті рушниками портрети Тараса. Як ікони... У духовній історії України, реалізації української ідеї феномен Тараса Шевченка - дуже важливий, переломний момент. З Тараса Шевченка, його "Кобзаря" почалося відродження народу. Шевченко - це нація, її адсорбент; "Кобзар" віддзеркалює весь український менталітет, як крапля роси відбиває світ. Кожна важлива риса душі українця коріниться у віршах і поемах Тараса. Він для українців - це не те, що Шекспір для англійців чи Пушкін для росіян. Це більше, це душа народу в самому прямому розумінні. І це не треба доводити українцям. З Тараса почалося саме розуміння народу як "сім'ї єдиної". А його геніальне послання: "І мертвим, і живим, і ненародженим..."! Ніхто краще не сказав про націю. І менталітет самого Тараса Шевченка - менталітет Батька нації. Українці втратили державність, багато в чому і мову (адже є велика частка правди у тому, що Україна говорить не своєю, а '"московською" чи, у кращому випадку, переполовиненою мовою). Але вони народили і бережуть свого Тараса - хранителя нації, її душі. Читаючи у Гегеля про те, що історичними можуть вважатися тільки ті народи, які мають свою державність, думаємо: ви, німці, державність маєте, але у вас немає такої національної святині, як Шевченко. Українці його мають, і в цьому запорука їхнього мовного, культурного, державного відродження. Поверхові люди кажуть, що Шевченко був атеїстом. Але почитайте його поему "Марія". Чи можна більш проникливо сказати про Матір Божу, про Бога? Шевченко, повторимо, це народ в мініатюрі. Духовність, віра, самозречення - ось риси його душі. Візьмімо поему "Гайдамаки". Трагедія знищення і самознищення нації - її суть. Шевченко у своїй творчості поводить себе саме як "батько" в національній сім'ї. У нього серце кров'ю обливається, коли він бачить нещастя свого народу і головну його причину: роз'єднаність, благодушність, безтурботність українців. Обніміться, брати мої, - Молю вас, благаю. Від прохань "батько" переходить до докорів і попереджень, бачачи, що його діти не пам'ятають свого роду-племені: Схаменіться, будьте люди, Бо лихо вам буде! Дістається "дітям" від "батька". І за діло. Адже наскільки знижується колективний інтелект народу від роз'єднаності: "аби мені було добре", а "у сусіди хай корова здохне". А надмірна аполітичність, небажання називати речі своїми іменами, намагання когось "обдурити"... І в підсумку: Я сам себе, дурний, дурю. Та ще й співаючи. Орю... Усе це негативні наслідки тяжкої історії.

і вмикайте музичку 

У день коханого - "по стойке смирно!"

На головне чоловіче свято - День захисника Вітчизни - пропонуємо вінничанкам догодити своїм благовірним по-армійськи: втіливши у життя їх таємну мрію відчути себе командиром!

- Якщо жінки постійно розказують про свої пологи, то чоловіки завжди балакають про свою армійську службу. Мені раніше навіть здавалося, що я служила у всіх військах! - сміється подруга Марина.

Дійсно, раз побувавши у шкурі солдата, чоловік навряд чи коли зможе забути усі принади цього звання: комічні ситуації із друзями по службі, неприємні "зальоти" і їх відробітки чи очікування листів від близьких...

Напередодні 23 лютого, коли спогади особливо яскраво зринають у пам'яті, нагадуємо жінкам, що «най-най» подарунок, який тільки можна вигадати, - втілення у життя заповітної мрії. Тож заздалегідь розпитайте коханого про усі подробиці його власної служби, і - вперед до здійснення головної мрії кожного солдата. У святковий день, перевтілившись у звабливу і – головне! - слухняну рядову, дозвольте йому на день разом із вами повернутися у минуле, і хоч раз у житті відчути себе командиром. Гра в армію, будьте певні, вам обом запам'ятається надовго!