Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

Останні статті

_R

_R

Соціальні

  • 04.10.20, 23:32
Соціальні істоти люди
Гуртуватися дуже люблять,
Як захочуть - так все і буде:
Побудують або погублять.

Разом і батька легше бити,
Разом біду легше долати,
Кожен свій вибір може зробити,
Кожному наслідки пожинати.

Десь розіп'яли разом Бога,
Десь горе й біду подолали,
Десь було все і нема нічого.
Десь із нічого рай збудували.

Десь чорноземи й лютує голод,
Десь на піску нема голодних,
ТЕпло і світло, де тьма і холод...
Щастя не все в умовах природних.

Якість життя від ідей залежить,
Що культивують, те й пожинають,
Щоб добре все було розумні стежать,
А нерозумні біду в дім пускають.

_R

_R

Поки...

  • 27.09.20, 08:50
Як спокійно на душі - чудова мить.
Чути шум дощу і вітру подих,
Не болить душа та серце не щемить
і вдихаєш мокрий запах прохолоди.

Совість не кричить, що щось не так,
Жадібність мовчить немов убита,
В світі, як завжди, трохи бардак,
Але я навчився вже з цим жити.

Інші мріють про війну, про ще один мільярд,
Віднімають в когось чи життя, чи статки,
Підіймаються в своїх очах, радіють не на жарт,
Як на своє божевілля із безглуздя шиють латки.

Це шиття зачепить інших і мене,
Бо не довподоби комусь мир та спокій...
Зараз дощ і свіжість... І не варто про сумне...
Нехай мир в душі побуде ще там поки...

_R

_R

пливе

  • 13.09.20, 10:37
Я не вірю в казки та релігіям вірю важко
І місцями не вірю науці, часом не вірю очам,
Словам інших частіше вірю внатяжку -
Поміж правди брехня там та різний хлам.

Я не вірю обрядам і сповідям за планом,
Швидше вірю в розкаяння пізнє Юди.
Щоб мені хтось повірив нікого просити не стану
Бо і в мене місцями є ознаки словесного блуду.

Щось, колись, десь давно обіцяв Бог євреям -
Панування і щастя, долю та успіх і місце в раю,
Я ж насліпо, без обіцянок, ніби граю у лотерею...
Або просто стараюсь не бруднити совість свою…

Хочу вірити в те, що є таки Вищі Сили,
Що від Них у душах людей щось світле живе
Й перетворює диких та злобних в добрих та милих.
А життя між невірою й вірою хтозна куди пливе…

_R

_R

Зі слів контакт...

  • 04.09.20, 22:00
В мовчанні темно, що нічого не побачиш,
Але слова летять, мов кванти світла, в темноті
З душІ у дУші й відкривають інший світ неначе,
Чийсь світ думок, емоцій, відчуттів і почуттів.

Малюють інших Образи, відтворюють картини
На фоні свого розмальованого вщент вже полотна,
Відтворені десь точно наслідки й причини,
Десь в перемішку своя осінь і чужа весна...

Десь змішані чужа зима і своє літо,
Своя любов, чужа ненависть й навпаки...
Ми умудряємось у сурогаті цьому жити...
Та часом чистим серцем пізнаємо справді світ який.

Щирі слова буває потрапляють в серце чисте
Й єднає душі, мов світи, зі слів контакт,
Різні світи єднаються в одне намисто
І щирістю пов'язані серця там б'ються в такт.

..................................................................

Ще чисті серцем побачать навіть Бога -
Найвищу Щирість без лукавства і брехні.
І світлою буде їхня життя дорога,
Будуть змістовними й щасливими їх дні.

_R

_R

Хто?

  • 30.07.20, 06:47
Не син і не наймит для Бога,
Народжений з плоті бажання,
Призначений хто зна для чого,
Не перший і не останній.

Не демон, не ангел - людина,
Без мудрості, знань, тимчасово.
Немов на вітрі пір'їна,
Не сильний ні ділом, ні словом.

Один серед всіх собі схожих -
З розбещених та невірних,
Зі ставленням хижим й ворожим,
А ще з апетитом безмірним.

До Бога, як до слуги свого,
З бажаннями до виконання,
Щоб знак показав вимога...
Розп'яття, як ні, без вагання.

Хто, Боже, для Тебе людина,
Що Ти пам'ятаєш про неї?
У Всесвіті наче піщина
З душею, як лотерея.

Одна на мільйон з призом -
Без злоби, пихи, добродушна,
Без богом бути капризу,
В любові і вірі незрушна.

_R

_R

Ілюзії

  • 05.07.20, 11:07
Ми, як один, раби своїх ілюзій:
Про світ, про Бога, про людей, про себе,
Про правду і брехню, про ворогів і друзів,
Про віру і любов, про землю і про небо.

Як часто нерозумним розум оперує,
На помилках формує непрості структури,
Складає, підбирає, будує і руйнує,
Малює пальцем в небо - не з натури.

Ми домальовуєм реальність в свої фарби,
У свої ноти, свої справи, душу та думки,
Хтось схожий на Ейнштейна, хтось на Барбі
І розширяють світ бажання та смаки.

З дитинства кожен прагне у щасливу казку,
Щоб головним героєм у цій казці стати,
Готовий увібрати в себе всього світу ласку,
А тягарі й негоди іншим всі віддати.

Ми часто хочемо одне, хоч інше зовсім треба -
Ілюзії частенько з нами грають у злі жарти,
Крізь терни нас ведуть самих до себе,
Частіше в темну, приховавши карти.

_R

_R

Жереб

  • 18.06.20, 00:03
Жереб на вході в світ
Наш визначає стан:
Хтось в молоко та мід,
Хтось серед сліз та ран...

Далі за кроком крок
Через добро і зло...
Вибір, ефект, урок,
Де-не-де повезло...

То в небеса, то в ад
По пізнання кривій...
В душах наводим лад,
Шлях випрямляєм свій...

Вийдемо звідси куди?
Шлях наш закінчиться де?
В пеклі, в раю назавжди?
БУде - як жереб впаде?

_R

_R

організми

До мене самка  пристала.
Кружляла навколо мене,
Від справи відволікала
І вперта така страшенно.

Саме мене обрала,
Щоб рід продовжити свій
І просто на мене напала…
Й до справи давай мерщій…

Почала мене кусати -
Це просто якийсь жах!
Дітей мені… Що за мати?
Чужому їх… де її страх?

Жорстоким змушений стати,
Зі спухлої зовсім руки
Дітей довелось виселяти…
Нащо мені оводюки?!?

Така ось вона природа -
Є люди, є організми…
Нікому нікого не шкода,
Але є баланс… в егоїзмі…

_R

_R

Коли торкаєшся...

  • 12.04.20, 12:20
Коли торкаєшся до Бога - хочеш жити,
Весна в душі співає й розквітає,
Любов'ю дихаєш і нею весь зігрітий,
Між ангелів у небесах високо десь літаєш.

Надія, ніби твердь незрушна та міцна,
А віра сильна, мов саме життя
Й на добрі справи й задуми рясна,
Наче потрапив у щасливе ти буття.

Все розбивається, коли лукавого торкнешся
І легше тоді вмерти, аніж далі жити,
Стає безглуздим все, без сенсу задихнешся
І порожнечу у душі нічим не перекрити.

Як хочеться в житті подалі бути
Від всього злого й доброго триматись,
Та вберегти свій розум, серце від отрути,
Бути собою й з Богом залишатись.

_R

_R

* * * (Хай моя тьма не робить тінь нікому)

  • 12.04.20, 12:04
Хай не заступить, Боже, моя слабість Твою Силу,
Хай Твому Світлу моя тьма не робить тінь нікому,
Хай нерозумність моя не зведе когось в могилу.
Хай Твоя Мудрість осіяє шлях до Істини - додому!

Хай холод мій Тепла Твого комусь не зменшить,
Моя байдужість хай Твою Любов нікому не остудить,
Нехай ніхто не сплутає мою останність й Твою першість.
Хай Твоя Милостива й Справедлива Воля на все буде!