НабОжні люди є і чисті: Біжать до сповіді щоразу, Як втілять задуми нечисті Й підсунуть ближньому заразу. У Бога прощення попросять, Слізно молитви прочитають, Думками ввись себе підносять, На шкоду ж іншим не зважають. Набрешуть, обкрадуть, погублять І ближньому життя зламають, Свідомо часто все це роблять - Сумління докорів не мають. Із ближнім справи не владнають І милосердя в них немає, Його ж у Бога вимагають, А Він за серце зле карає.

Заливає дощем літо, Замість сонця густі хмари, Вже напилась земля досита, Гори вкрили клубИ пари. Ну а небо дощить без упину. Хоче землю начисто вмити?... Бруд струмки несуть удолину, Щоб намулом десь все вкрити. Задощило... Каплі на вікнах, Наче неба на склі сльози. За чим плаче воно непомітно Та надовго це кажуть прогнози...

От є в нас певні нормативно правові документи, норми і стандарти.Є в нас тривоги, під час яких вся країна має припиняти роботу, економіка має стати, всі люди мають встати і пробігти в укриття. Цікаво те, що пан Президент, він же Верховний Головнокомандувач, вирішив перевірити укриття аж після тисяч годин повітряної тривоги, простою економіки і не додумався ще поки перевірити кількість укриттів, відповідність їх стандартам, кількість людей, яку можуть прийняти і повернути живими ці...

Читати далі...

Біля вікна промайнула зграя стрижів:Жваво, шумно, весело, ніби вітаючись,Шмигнули на швидкості десяти вітрів,Хто вправніший в польоті наче змагаючись.Шлях подолали довгий та нелегкий вони,З теплих країв додому сюди вертаючись,Кружляють, згадують парки, будинки, ланиТа поглядом рідне таке це все обіймаючи.В повітрі лунає веселе: цріі-цріі-цріі-црііі, Змішане з свистом від шаленої швидкості....Вже не втекти нікуди вам, мухи і комарі,Мисливцям за вами немає рівних у спритності.Зграя стрижів...

Читати далі...

У житті бувають різні епізоди: Радісні, щасливі чи сумні. Все залежить від життєвої погоди, Від дарунків долі, на які багаті дні. Коли важко - ще й лишають люди Та здається, що лишає й Бог І стає чужим навколо все та всюди, А молитва тоді, наче монолог. Розумієш, що ти сам собі підтримка, Сам собі розрада, сенс й єдиний друг, Новий день - твоя життя сторінка, Пару слів твоїх й нічого більш навкруг. Що один на Всесвіт розумієш, Мить за вічність довшою стає, Час в'язкий й нічого з...

Читати далі...

Під небесним куполом зацвіли сади, Аромат в повітрі від весни ходи, Пахнуть в полі квіти і свіжа трава, Світ життю радіє - ось такі дива. По блакиті білі хмаринки пливуть - Кораблі небесні свій долають путь, Змінюючи форму й небокраю фон... Казка чи реальність, яв чи може сон? Сонцю посміхається ранкова роса, Мов перлини сяє - неземна краса. Переспів пташиний утішає слух, Під небесним куполом вгору лине дух.[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Не найкраща себе ж я версія Та далекий від ідеалу, Проти себе роблю диверсії Та безглуздю даю на поталу. Помиляюся, спотикаюсь, Не все правильно вибираю, Щоби краще було не стараюсь, Часом віру й надію втрачаю, Ще даю любові згасати І від мудрих рішень далекий, Легко падаю й важко встати, Часом сам собі небезпека. Нас таких... - усі до одного. Як нам вижити в цьому світі? Стати б нам на вірну дорогу, Нею йти та як люди жити... От би кращим собою стати Всім й мені - це було б...

Читати далі...

Цікаве відчуття недавно з'явилося. Одна з моїх заміток не отримала ні одного плюсика. Спочатку було відчуття, що це погано, що вона нікому не сподобалася. Але потім... Потім... Потім я зрозумів те, що і так розумів - пишу, щоб зберегти для себе якусь мить. Мить, описана в цій замітці, мені таки подобається. Буде приємно до неї повертатися і згадувати. Це моя мить, моє світле і тепле враження і відчуття. Воно з'явилося, потім стало загальнодоступним, але трохи чуже іншим. Це навіть добре...

Читати далі...

Ранкове просоння природиЗ першим весняним туманом.В повітрі сира прохолодаОкутує світ весь старанно.Ледь видно у млі срібно-білій В цвітУ аличі й жовтодзвони,Можливо їм сни сняться милі,Де щастя стирає кордони.У спокої тихо-туманному,Птахи щебетанням спілкуються,Казково все і по-справжньому,Хто йде - піснеспівом любуються.Повисли на гіллі краплини,Нетронуті сонцем чи вітром.Сну тихого милі хвилиниМинають в пастельній палітрі.Проміння уже пробиваєтьсяКрізь гущу вологи дрімотноїІ новий день...

Читати далі...

Як добре без друзів фальшивих,Без лицемірства й вдавання,Без слів нещирих й брехливихТа часу на це марнування.