Туман
- 26.09.23, 21:55
Розчинилося все у тумані,
Недалеко зовсім край світу,
Он зникають дерева останні,
Пару метрів всього лиш звідти.
А ось там останній будинок
Ледь видніється в гущі туману,
Світ малий, має срібний відтінок,
Ще й в полоні дрімотного стану.
Ані сонця невидно, ні неба,
Світ, неначе загублений острів,
Кілька кроків навколо тебе -
Невеликий твій видимий простір.
Тихий спокій навколо і тиша
Пробираються в душу навіть,
Місця там собі трохи залишать
Попри різні турботи і справи.
7
Коментарі
На_рече_На
126.09.23, 22:10
Туман. Гарно ти його намалював словами
_R
226.09.23, 22:12Відповідь на 1 від На_рече_На
Дякую
На днях такий попався
На_рече_На
326.09.23, 22:15Відповідь на 2 від _R
Мабуть це добре, бо вірш чудовий вийшов
_R
426.09.23, 22:27Відповідь на 3 від На_рече_На
Хто його знає... може й добре. Якесь відчуття спокою навіював. Може треба було про це у вірші написати для повноти картини.
На_рече_На
526.09.23, 22:33Відповідь на 4 від _R
Може й треба було про це написати, але зараз змінювати написане не варто. Ліпше новий вірш написати
_R
626.09.23, 22:40Відповідь на 5 від На_рече_На
Ну не знаю. Таки дописав
На_рече_На
726.09.23, 22:44Відповідь на 6 від _R
Сейчас прочту заново и прочувствую, стало лучше или нет
На_рече_На
826.09.23, 22:47Відповідь на 6 від _R
Вау! Ти таки був правий, так набагато ліпше стало
, а то й справді, вірш був незакінченим. А тепер має висновок. Дякую!
_R
926.09.23, 22:48Відповідь на 7 від На_рече_На
Складно сказати чи стало краще.
Але картина більш повна
_R
1026.09.23, 22:52Відповідь на 8 від На_рече_На
Та нема за що дякувати. І Вам дякую, що зайшли, навели на ще одну доповнюючу думку