Тихий осінній ранок

Тихий осінній ранок,
Ще навіть вітер дрімає,
Окутав землю серпанок
Та сон її зберігає...

Ще сонце за небокраєм
Готується тільки з'явитись,
Край неба рум'янцем палає,
Обійми готовий відкрити.

З дерев час від часу листя
Летить до землі повільно,
Кружляє, шукаючи місця,
Відчуло себе воно вільним.

В повітрі запах витає
Від яблук й трави у росах.
Всіх свіжістю ранок вітає
Й лише усміхнутись просить.

Прислухайся. Чуєш тишу?
В ній соло птахів одиноке...
Картину гармонії пише
Природа душі, вухам й оку.