За незримими дверима світ казковий: Там трава, дерева, вітер, квіти розмовляють, Мріють, посміхаються, в душі повні любові, Таємниці всі у всьому світі знають. Світ цей не для всіх і не завжди відкритий, Відкривається він тим, у кого серце щире, Тим, хто вміє вірити, надіятись й любити, Хто до нього йде в душі з добром та миром. Хто туди потрапив - той там хоче залишитись Та назад дороги він не хоче вже шукати, В світі тім так легко розчинитись Та частиною його так легко стати...

Читати далі...

Минуле не можна змінити, Не виправити там нічого Та щоб було легше жити Все ж дещо зробити є змога: Якщо хтось образив - простити Та зла в душі не тримати, Пробачення попросити За зло, що комусь міг завдати. Бо просять простити й прощають Не щоб змінити минуле - З життя так зло проганяють, Щоб кращим майбутнє бУло. Хоч краще ні словом, ні ділом Нікого не ображати, Як ні, то знайти треба силу Недобрий тягар з душі зняти: Якщо хтось образив - простити Та зла в душі не...

Читати далі...

Був хмарний зимовий день. З неба собі тихесенько падали Сніжинки, кружляючи в повітрі і нікуди не поспішаючи. Вони ніби змагалися, хто з них зробить більше віражів в повітрі, повільніше і довше буде летіти до землі, не поспішали, а відчували насолоду від повільного польоту. Смакували кожною миттю... Благо погода була спокійною і зовсім без вітру. Раптом все змінилося. Чи то з-за гір, чи то з-за лісу, чи то взагалі невідомо ...

Читати далі...

поле для коментарів на цьому сайті, якщо зайти зі смартфона[Приєднана картинка]Причому на різних смартфонах такі глюки і на різних версіях андроїду.Таке собі веселе поле зі смайлами, а іноді з кусочками блимаючої реклами або буквами, які подвоюються.Так що перепрошую, якщо до когось якийсь незрозумілий коментар прийде.Не так легко в тих блимаючих словах і буквах розібратися...В когось ще таке є?А в полі для редагування замітки такого глюку нема.

ЇЇ цікаво в різних виконаннях слухатиА також і іншими мовами

Я дякую Богу за добрих людей: Їх світло у день похмурий, Тепло, що від них в районі грудей, Зігріє і в стужу, і в бурю. Хай Бог береже їх, щоб гріли й світили, Хай Богу цим помагають, Хай їм не бракує ніколи сили, Хай світ цей добром наповняють.

Моїм основним страхом в 2020 і 2021 роках був короновірус. Боявся я не за себе, а щоб не заразити цією смертоносною хворобою близьких людей. Я до зустрічі з вірусом готувався на стільки серйозно, як міг. Дотримувався дистанції з іншими людьми в 1,5 м в магазинах, громадських приміщеннях, на роботі, не користувався громадським транспортом взагалі, уникав великих скупчень людей і обходив їх сотою дорогою. Руки мив милом там, де була така можливість, після...

Читати далі...

Під сумносірим небом він почав свій шлях І снігу залишки дощенту змив дощем,Прийшов, мов зі сльозами на очах І в перший день цей Рік навіяв суму щем. Прийшов, мов не хотів сюди іти, Стан дощовий задумливий приніс, Наче йому не до земної суєти, Мов не до нас і справ своїх він має віз. Заплакав, ніби плаче немовля, Коли воно лише прийшло в цей світ, Ніби чужі йому і ми, і ця земляЗ сплетІнням зла й добра та щастя й бід. Але він звикне і полюбить нас, Йому аж рік ще разом з нами...

Читати далі...

Помилкам часом довіряємо й оманам, Не раз обманюють нас наші серце й розум, Підсовують нам хибні мрії й хибні плани Та хибний шлях, з якого ми зійти не можем. Можливо доля грає з нами в свої ігри Та водить нас місцями, у які би не пішли ми, Щоб взнали нові невідомі ікс та ігрек, Що їх багато й часто оперуємо лиш ними.

Ще день минув, ще плюс один пішов в минуле,За грань "тепер" пішли якісь події, сподівання та надії,Чогось не сталось, а щось сталось й промайнуло...Та рідко бездоганними булИ слова, думки та дії...Зникають дні, немов відірвані календаря листки,Щось пам'ять залишає й береже, а дещо викидає,БулО щось, як хотілось, а щось зовсім навпаки...ПтахАми, мов у вирій, рік за роком відлітає.Ще завтра день будЕ - можливо кращий,Вже рік один на вхід, один на вихід на порозі,Можливо новий буде...

Читати далі...