Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

Останні статті

_R

_R

набожні

  • 21.06.23, 07:23
НабОжні люди є і чисті:
Біжать до сповіді щоразу,
Як втілять задуми нечисті
Й підсунуть ближньому заразу.

У Бога прощення попросять,
Слізно молитви прочитають,
Думками ввись себе підносять,
На шкоду ж іншим не зважають.

Набрешуть, обкрадуть, погублять
І ближньому життя зламають,
Свідомо часто все це роблять -
Сумління докорів не мають.

Із ближнім справи не владнають
І милосердя в них немає,
Його ж у Бога вимагають,
А Він за серце зле карає.

_R

_R

Задощило

  • 16.06.23, 17:49
Заливає дощем літо,
Замість сонця густі хмари,
Вже напилась земля досита,
Гори вкрили клубИ пари.

Ну а небо дощить без упину.
Хоче землю начисто вмити?...
Бруд струмки несуть удолину,
Щоб намулом десь все вкрити.

Задощило... Каплі на вікнах,
Наче неба на склі сльози.
За чим плаче воно непомітно
Та надовго це кажуть прогнози...

_R

_R

Може бути нокаут (чорний гумор)

  • 03.06.23, 22:40
От є в нас певні нормативно правові документи, норми і стандарти.
Є в нас тривоги, під час яких вся країна має припиняти роботу, економіка має стати, всі люди мають встати і пробігти в укриття. 
Цікаво те, що пан Президент, він же Верховний Головнокомандувач, вирішив перевірити укриття аж після тисяч годин повітряної тривоги, простою економіки і не додумався ще поки перевірити кількість укриттів,  відповідність їх стандартам, кількість людей, яку можуть прийняти і повернути живими ці укриття після тривоги, не ставши масовими могилами.
Раджу Верховному Головнокомандувачу і його команді зайнятися самоосвітою, якщо таки не вдалося відвідати пари з цивільної оборони. Може, якби відвідував, то тоді б замість пунктів незламності (одного на 10000 чоловік), з якого практично нульова користь, з'являлися укриття, побудовані і обладнані згідно стандартів.
Може якби МО не так сильно  займалося закупівлею дорогих продуктів, то і на укриття були б кошти.
Я так розумію, що на всі укриття потрібні кошти, потрібні терміни, потрібно оформити багато документів і виконати багато роботи. Цим всім мали б керувати військові адміністрації, щоб забезпечити найкращу організацію і захист. Чи є десь плани, стратегії, розрахунки?

До речі цікаво скільки треба коштів на укриття 40 мільйонів чоловік, скільки коштує зупинка економіки на час тривоги, що робити з тими, хто не ховається в укриття і працює, на скільки було б більше збитків, якби всі під час тривоги зупинялися?

І найголовніше, як вижити, коли закони і норми не працюють? А ще цікаво чи можна буде вижити, коли вони запрацюють?

Якось воно все на КВН схоже, а не на державу, де норми і закони, щоб виживати, жити і створити умови для  розвитку. 

_R

_R

Промайнула...

  • 12.05.23, 22:08
Біля вікна промайнула зграя стрижів:
Жваво, шумно, весело, ніби вітаючись,
Шмигнули на швидкості десяти вітрів,
Хто вправніший в польоті наче змагаючись.

Шлях подолали довгий та нелегкий вони,
З теплих країв додому сюди вертаючись,
Кружляють, згадують парки, будинки, лани
Та поглядом рідне таке це все обіймаючи.

В повітрі лунає веселе: цріі-цріі-цріі-црііі, 
Змішане з свистом від шаленої швидкості....
Вже не втекти нікуди вам, мухи і комарі,
Мисливцям за вами немає рівних у спритності.

Зграя стрижів промайнула біля вікна
Й мовби наповнила простір веселим сміхом,
Ніби це сили набравшись, радіє жвава весна, 
На зустріч до літа спішить повна життя і втіхи.

***** Вітер десяти балів - 88,2...102,24 км/год. (Сильний шторм)

Серпокрилець чорний (Apus apus), у народі також стриж - літають із  швидкістю від 36 до 43 км/год (від 10 до 12 м/с). Згідно з дослідженням 2009 року, швидкість їх горизонтального польоту може сягати 75 км/год (20,8 м/с), особливо під час соціальної взаємодії — спільних польотів, які супроводжуються голосними криками — а один серпокрилець летів зі швидкістю 111,6 км/год (31 м/с), що було найвищою швидкістю горизонтального польоту серед усіх птахів, яку коли-небудь виявляли. (Матеріал з вікіпедії)

Ось так вони і біля мене гасають)


Фото старенькі

_R

_R

Поки Є

  • 07.05.23, 04:08

У житті бувають різні епізоди:
Радісні, щасливі чи сумні.
Все залежить від життєвої погоди,
Від дарунків долі, на які багаті дні.

Коли важко - ще й лишають люди
Та здається, що лишає й Бог
І стає чужим навколо все та всюди,
А молитва тоді, наче монолог.

Розумієш, що ти сам собі підтримка,
Сам собі розрада, сенс й єдиний друг,
Новий день - твоя життя сторінка,
Пару слів твоїх й нічого більш навкруг.

Що один на Всесвіт розумієш,
Мить за вічність довшою стає,
Час в'язкий й нічого з ним не вдієш
І єдине, що ти знаєш - що ти є.

Поки є - жевріє ще надія,
Той, Хто Є, ще значить не покинув,
Може ще Любов'ю Він зігріє,
На Подобу Свою створену людину.

_R

_R

Під небесним куполом

  • 23.04.23, 09:07

Під небесним куполом зацвіли сади,
Аромат в повітрі від весни ходи,
Пахнуть в полі квіти і свіжа трава,
Світ життю радіє - ось такі дива.

По блакиті білі хмаринки пливуть -
Кораблі небесні свій долають путь,
Змінюючи форму й небокраю фон...
Казка чи реальність, яв чи може сон?

Сонцю посміхається ранкова роса,
Мов перлини сяє - неземна краса.
Переспів пташиний утішає слух,
Під небесним куполом вгору лине дух.







_R

_R

Не найкраща версія

  • 19.04.23, 21:46

Не найкраща себе ж я версія
Та далекий від ідеалу,
Проти себе роблю диверсії
Та безглуздю даю на поталу.

Помиляюся, спотикаюсь,
Не все правильно вибираю,
Щоби краще було не стараюсь,
Часом віру й надію втрачаю,

Ще даю любові згасати
І від мудрих рішень далекий,
Легко падаю й важко встати,
Часом сам собі небезпека.

Нас таких... - усі до одного.
Як нам вижити в цьому світі?
Стати б нам на вірну дорогу,
Нею йти та як люди жити...

От би кращим собою стати
Всім й мені - це було б диво!
Так, щоб горя нікому не знати
Й жити добре, довго й щасливо.

Але щось для цього бракує,
Наче всіх трохи біс поплутав.
Кожен трохи хитрує-мудрує
Та втрапляє в безглуздя пута.



Боже, визволи від лукавого,
Темні душі й серця просвітИ,
Подаруй Духа мудрого й прАвого,
Бути кращими дай же нам Ти.

_R

_R

Без лайки

  • 13.04.23, 15:00
Цікаве відчуття недавно з'явилося. Одна з моїх заміток не отримала ні одного плюсика. Спочатку було відчуття, що це погано, що вона нікому не сподобалася. Але потім... Потім... 

Потім я зрозумів те, що і так розумів - пишу, щоб зберегти для себе якусь мить. Мить, описана в цій замітці, мені таки подобається. Буде приємно до неї повертатися і згадувати. Це моя мить, моє світле і тепле враження і відчуття. Воно з'явилося, потім стало загальнодоступним, але трохи чуже іншим. Це навіть добре, що є щось, що близьке лише мені, лише моє, яке не продається, не здається і не потребує чийогось одобрення. Воно є, як є явища природи, описані в цій замітці, як є особисті відчуття і враження. 
Замітка стала нетронутою, можна сказати, що зберегла свою цнотливість, чистоту, ніхто не торкнувся до неї своїм плюсиком, не приєднався до насолоди від відчуття спокою і гармонії. 
Було б чудово, якби ця замітка такою і залишилася. Такою, як краплини на гілках під час ранкового туману, ще нетронуті сонцем чи вітром. Один порух вітру і вони на землі, змішані з болотом, трохи сонячного проміння і вони випаруються, а їм подобається бути там, де вони є, обіймати гілки квітучих дерев і кущів, коли вони ще сонно-замріяні, бути над болотянистою землею і не прагнути в холодне небо, слухати зблизька щебетання птахів,  хочеться трохи побути в своєму стані хиткої рівноваги, миті перед пробудженням...

Краплини не прагнуть опинитись при владі, щоб там зганьбитися, загробити сотні тисяч людей, економіку і при цьому хотіти подобатися всім завдяки брехливій пропаганді. Вони не хочуть йти шляхом путіна, Зеленського, Порошенка, шляхом ботів різного гатунку, які не розуміють нічого в політиці, а просто займаються тим, що постять різну єресь. 

Деколи хочеться просто цінувати мить життя, красу моменту, гармонію, простір без зайвого шуму... Без лайків від слова лайка і коментарів не в тему...

Дивно, що замітка в топі, хоча без жодного плюса... Спостерігаю за цією заміткою...

_R

_R

Ранкове просоння

  • 11.04.23, 13:57
Ранкове просоння природи
З першим весняним туманом.
В повітрі сира прохолода
Окутує світ весь старанно.

Ледь видно у млі срібно-білій 
В цвітУ аличі й жовтодзвони,
Можливо їм сни сняться милі,
Де щастя стирає кордони.

У спокої тихо-туманному,
Птахи щебетанням спілкуються,
Казково все і по-справжньому,
Хто йде - піснеспівом любуються.

Повисли на гіллі краплини,
Нетронуті сонцем чи вітром.
Сну тихого милі хвилини
Минають в пастельній палітрі.

Проміння уже пробивається
Крізь гущу вологи дрімотної
І новий день починається
Весни-красни безтурботної.



_R

_R

Добре

  • 11.04.23, 11:11
Як добре без друзів фальшивих,
Без лицемірства й вдавання,
Без слів нещирих й брехливих
Та часу на це марнування.