Не потрапити б у час такий і місце
- 20.10.22, 08:00
Можна задихнутися без правди,
Нелогічність може усі сенси поламати,
Знищують снагу чужі моральні вади,
Як нема заради чого - важко встати.
Середовище людині, як вода для риби,
Є місця там, де не жити краще, аніж жити,
Де немає з чого вже робити вибір,
Де об розум і добро хтось ноги витер.
Де вже не живе порядність й справедливість,
Де безумство всім керує балом,
Де до хамства та нахабства є лише сміливість,
Де тактовність й співчуття кудись пропали.
Де людина у собі зганьбила образ Божий,
Досягнула дна і стала гірша за тварину,
Де ворожість й егоїзм плекати краще схоже,
Де немає миру в душах, хоч би на хвилину.
Де до цього всі давно пристосувались
І змінити щось на краще вже ніхто не хоче,
Де народжують дітей, щоб в цьому захлинались,
Де надіятись на краще - це брехати собі в очі.
Не потрапити б у час такий і місце,
Де у душах світло назавжди погасло,
Де скувала безнадія усе міцно,
Де "обманюй всіх й себе" - найперше гасло.
Нелогічність може усі сенси поламати,
Знищують снагу чужі моральні вади,
Як нема заради чого - важко встати.
Середовище людині, як вода для риби,
Є місця там, де не жити краще, аніж жити,
Де немає з чого вже робити вибір,
Де об розум і добро хтось ноги витер.
Де вже не живе порядність й справедливість,
Де безумство всім керує балом,
Де до хамства та нахабства є лише сміливість,
Де тактовність й співчуття кудись пропали.
Де людина у собі зганьбила образ Божий,
Досягнула дна і стала гірша за тварину,
Де ворожість й егоїзм плекати краще схоже,
Де немає миру в душах, хоч би на хвилину.
Де до цього всі давно пристосувались
І змінити щось на краще вже ніхто не хоче,
Де народжують дітей, щоб в цьому захлинались,
Де надіятись на краще - це брехати собі в очі.
Не потрапити б у час такий і місце,
Де у душах світло назавжди погасло,
Де скувала безнадія усе міцно,
Де "обманюй всіх й себе" - найперше гасло.